«Я і Фелікс»: кіно про кожного з нас

Триває прокат фільм «Я і Фелікс». Поза всяким сумнівом, це один із найпотужніших та найтонших українських фільмів. Він вийшов ще у 2022 році, його прем’єра відбулась на Варшавському кінофестивалі, лише через півтора роки він нарешті дійшов до публіки. І вона його оцінила. Картина уже встигла зібрати чимало схвильованих та вдячних відгуків. Залишимо і ми свій.

Фільм розповідає про дорослішання у непрості 90-ті, про брак уваги, про поламаного війною чоловіка. Поставлений за мотивами автобіографічного роману Артема Чеха «Хто ти такий?» фільм насправді не говорить на якусь одну тему. Він про все відразу, він глибокий та багатошаровий, простий та багатоскладовий водночас.

Режисерка Ірина Цілик любить своїх героїв. Це було відчутно ще у її успішній документальній картині «Земля блакитна наче апельсин». Вона їх не судить та не оцінює, а робить з них ніби членів власної родини, які часом нервують, часом втомлюють, але не перестають бути рідними.

У випадку «Я і Фелікс» ця родинність існує відразу у двох вимірах: реальному та кіношному. До всього ще й головного героя зіграв син Ірини Цілик та Артема Чеха Андрій Чередник. Режисерка завершує картину фотографіями прототипів своїх героїв, а їх побут наповнений їх речами.

Кадр з фільму

Предметне наповнення картини продумано до дрібниць. Ті, хто пам’ятає ті роки, впізнає багато зі свого минулого. Тут немає нічого випадкового, кожна деталь не лише маркує епоху, а й має певне сенсовне значення. Як і музика, якої тут багато.

Хочеться сказати про операторську роботу В’ячеслава Цвєткова. Він будує кожен кадр так, що добре знайомий (і часом такий нелюбимий) усім побут максимально деталізований та працює на повну силу.

Кадр з фільму

Як і актори. Точніше, насамперед актори. Андрій Чередник та Владислав Балюк у ролі Тимофія, а також відомий письменник Юрко Іздрик у ролі Фелікса дебютували у кіно саме у цій картині. Вони органічно взаємодіють у кадрі з досвідченими Анастасією Карпенко, Андрієм Ісаєнком, Галиною Веретельник-Стефановою, творячі емоційну та переконливу картину любові-ненависті.

Нагадаємо, події фільму відбуваються у 90-х роках в Черкасах. Родина намагається вижити. Тимофій росте без особливої уваги. Одного дня бабуся приводіть у дім нового бой-френда Фелікса, ветерана війни в Афганістані. Між Тимофієм та цим поламаним та водночас колоритним чоловіком зав’язуються своєрідні родинні стосунки.

Кадр з фільму

Якщо підсумувати, то ми маємо можливість подивитись на великому екрані дуже тонкий, емпатичний та добре зроблений фільм, що почасти розповідає про кожного з нас. Він не містить нічого зайвого чи необов’язкового. Натомість актуальний тут і зараз, водночас аналізує та емоційно пропрацьовує наше спільне минуле з його травмами, втратами та здобутками. І, як вважає сама режисерка, дозволяє побачити як далеко нам вдалось втекти від «совка».