Як Україна повернула собі імʼя Березовського

На День Конституції України, 28 червня, у Львівському органному залі прозвучать три симфонії Максима Березовського, імʼя якого намагається присвоїти собі Росія.

Нахабність і політика загарбництва властива московитам не лише на полі бою. Доказом є, фактично, деукранізація, яка триває вже сотні років: фізичне і культурне поневолення України, викреслені і перекручені сторінки національної історії, привласнення чужих здобутків в сфері культури, мистецтва, науки тощо.

Скільки зусиль було покладено, щоб українська держава не могла відбутися, скільки крові пролито, щоб навіки стерти з пам’яті імена видатних українців. І поки в суспільстві точаться дискусії стосовно доцільності перейменування вулиць на користь вшанування українських діячів, а сенсаційні новини про баталії щодо українськості Петра Чайковського, які розгортаються в головному музичному вишікраїни гуляють рунетом, наведемо кілька фактів про постать, на жаль, маловідому більшості українців:

• володар унікального голосу і непересічного музичного обдарування;
• випускник Києво-Могилянської академії;
• випускник (з відзнакою) всесвітньовідомої Болонської філармонічної академії. Другий після Вольфганга Амадея Моцарта композитор-іноземець удостоєний меморіальної дошки на фасаді академії (2005). (До слова, одночасно навчався у того ж викладача, що і Моцарт);
• член Болонського філармонічного товариства;
• один з фундаторів жанру хорового концерту;
• автор першої української симфонії (1770-1772).

Пам'ятник Березовському у Глухові (фото Львівського органного залу)

Усе це про Максима Березовського (1745-1777), видатного українського музиканта і композитора європейського рівня, якого іноді ще називають «українським Моцартом». Історія віднайдення партитур його творів схожа на детектив з багатьма невідомими. Довгий час рукописи симфоній, так само як і більшості інших творів Березовського, вважалися втраченими.

Кілька гіпотез вказували на місце перебування безцінних нот у Франції. Дослідникам звісно траплялися ноти ймовірного авторства Березовського, але комплекти оркестрових партій були не повними. Врешті-решт, пошуки завершились успішно, і на початку 2000-х у Ватикані в приватному архіві, що належить родині римських аристократів Doria Pamphilj, була знайдена Перша симфонія до мажор.

У 2020 році з Парижа до України «повернулися» ще дві симфонії композитора – Друга симфонія соль мажор, та Третя симфонія до мажор. У рамках проекту «Три симфонії Максима Березовського» було здійснено реставрацію, реконструкцію, публікацію партитур з оркестровими голосами. Усе задля того, щоб про видатного українця почув світ, і не лише почув, а зміг насолодитися і високо оцінити творіння «українського Моцарта». Зокрема, його Симфонія №1 з часу її віднайдення вже неодноразово звучала у виконанні різних оркестрів в українських містах та за кордоном.

Диригуватиме Іван Остаповичі (фото Львівського органного залу)

На початку статті не випадково згадана загарбниця-московія. Одразу після сенсаційної знахідки Симфонії №1 до мажор Росія заявила про свої права на твір, назвавши його «першою російською симфонію». Цю чергову культурну боротьбу, на щастя, країна-агресорка програла, і світ дізнався правду про історію першої української симфонії.

Отож, відкриваючи для світу культуру України, маємо, для початку, пізнати її самі. Зробити це можна цікаво і з задоволенням, завітавши на концерт «Перша українська симфонія» до Львівського органного залу 28 червня о 19:00. В концерті прозвучать усі три симфонії Максима Березовського.

Програму виконує симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії, що з початком повномасштабного вторгнення знайшов прихисток у Львові. За диригентським пультом побачите знаного поціновувача музичних знахідок, диригента Івана Остаповича.