9 видів сировини та допомога для ЗСУ: як українські школи стають еко

Усі ми чули про те, як налагоджена система поводження із відходами в Європі. Розподіл їх за видом, переробка для повторного вжитку, ресайклінг – це все не нове для пересічного українця. Та як не парадоксально, на запитання: «Чи сортуєте ви сміття вдома?», більшість громадян відповість:«Ні».

Причина тому – відсутність налагодженої системи поводження з відходами та недостатня увага до цього питання (і до питань екології в цілому) на державному рівні. Інша не менш важлива причина – слабкий рівень популяризації свідомого споживання та утилізації споживаного, зокрема, недостатня інформованість населення про процеси роздільного сортування відходів, а також про доступні у регіоні можливості для їх переробки.

Варто зазначити, що управління відходами і реалізація відповідної урядової програми є одним із кроків, який має бути реалізований у ході євроінтеграції. У рамках Угоди України про асоціацію із ЄС, ще у 2017 році, було прийнято Національну стратегію поводження з відходами, яка має бути реалізована до 2030-го. Серед її завдань – знизити рівень відходів, які захоронюють, із 94% до 35% та збільшити обсяг переробки побутових відходів до 50% завдяки збільшенню чисельності населення, яке сортує.

Наразі в умовах постійної військової агресії з боку Росії, коли в Україні існують більш важливі і невідкладні потреби, екологічні проблеми, на жаль, нікуди не зникають. З ними потрібно працювати вже і щодня.

«Війна рано чи пізно закінчиться і зараз необхідно робити все для того, щоб Україна, як кандидат до Євросоюзу, відповідала усім європейським стандартам щодо поводження з відходами», – переконана Ангеліна Осадча, директорка Klitschko Foundation, за ініціативи якого уже четвертий рік поспіль в країні проходить екологічний проект Zero Waste School, що впроваджує культуру сортування відходів у школах та громада.

Школа – екоцентр громади

Школа без відходів – Zero Waste School – освітній проект, завдання якого – навчити дітей, вчителів та батьків правильного поводження зі сміттям, запровадити сортування у стінах школи для подальшої вторинної переробки чи утилізації.

Мета проекту – познайомити дітей від найменшого шкільного віку із процесом сортування відходів, зробити його невід'ємною частиною життя. Зі слів організаторів проекту, школа є певним центром громади, в якій вона розташована, тому до акцій зі сортування сміття часто приєднуються, а з часом і призвичаюються не лише шкільні колективи, але й весь район.

До війни ініціатива Zero Waste School мала всеукраїнський масштаб, залучаючи до участі близько 100 шкіл щороку.

Проте із початком бойових дій організація повноцінного процесу збору, сортування і переробки для багатьох регіонів країни стала неможливою. Тож у Zero Waste School прийняли рішення не зупиняти проект, а зосередитись на тих регіонах, де ситуація відносно безпечна і станції прийому вторсировини продовжують працювати, попри війну. Одним із таких регіонів є Закарпаття.

«Війна змусила нас переглянути, як ми працювали раніше, і знайти новий підхід, щоб він працював настільки ж ефективно, як і до війни, – розповідає Ангеліна Осадча. – Ми вирішили надати школам все необхідне для сортування і побачити, яким буде результат, чи зможуть школи запровадити процес. Наразі вже 12 навчальних закладів у регіоні мають підписані договори з підрядниками, які вивозитимуть, зокрема, пластик та макулатуру. Це вже великий плюс».

Участь у проекті Zero Waste School Мукачівська ЗОШ №16, в якій навчається близько 650 дітей, розпочала вже у воєнний час.

«Наша школа рада брати участь, для нас це цікавий досвід. Це питання вже піднімалося у школі й раніше, але на порядку денному не затрималося через війну і ситуацію в країні», – каже вчителька біології і екоактивістка Даяна Левченко.

Роботу у межах проекту почали з освітніх годин для дітей, далі започаткували тижневі акції у школі. Кожен клас обирав певний вид відходів (батарейки, папір, пластик) та оформляв свій контейнер, у який і збирав їх.

Даяна Левченко додає, що теперішні діти досить сучасні, тому вони охоче сприймають цей досвід. До того ж і більшість вчителів школи є екологічно спрямованими – регулярно організовують екопоходи, в яких беруть участь та очищають довкілля від сміття як вчителі, так і діти.

Еко-похід учасників Zero Waste School – Львівський Ліцей «Оріяна»

«Попри важливість залученості дітей у школі, їхнє прагнення до екологічності, надзвичайно важлива участь батьків. Діти передають їм інформацію. Як результат – багато дітей перейшли на багаторазові торбинки, почали використовувати термочашки замість одноразового посуду. Батьків привчили не палити листя, а компостувати його. На щастя, більшість батьків зараз досить молоді, тому розуміють цю проблему та підтримують нас», – додає Даяна Левченко.

На її думку, такі освітні акції та екоуроки, мають усі шанси бути реалізованими в плані освіти на постійній основі, наприклад, як інтегрований чи міжгалузевий курс з акцентом на практичну частину.

«Якщо є заохочення з боку школи, чому б ні. Є маса ідей як це можна реалізувати», – вважає учитель.

Зі звичайної школи в еко

Як із простої школи зробити zero waste навчає вчителів Закарпаття тренерка проекту, в минулому також його учасниця, вчителька із 32-річним стажем роботи, заступниця директора з виховної роботи Переяславської гімназії №3 Людмила Дяченко.

«У 2019 році наша школа як учасник проекту увійшла до сотні фіналістів, потім до 25 переможців, – розповідає Людмила. – Щоб потрапити у проект, потрібно було зняти 3-хвилинне відео, показати роботу, яку вже зроблено у школі задля покращення екології. Ми досить успішно організували її в нашому навчальному закладі: проводили навчання у кожному класі, вчили дітей в цікавій інтерактивній формі, проводили змагання зі сортування серед класів, вивчали маркування. Наступного року мені запропонували стати тренером, адже я, як учасниця, вже знала досить багато тонкощів цієї «кухні».

Людмила пройшла додатковий тренінг від організаторів проекту та вже понад 2 роки навчає інших вчителів тому, як зробити зі звичайної школи еко.

Для школи, в якій працює Людмила Дяченко, сортування не було новою темою, проте завдяки участі у проекті Zero Waste School вчителі змогли розширити власні знання та повністю реалізувати свій потенціал. У 2021 році школа взяла участь у Національному рейтингу «Екошкола» і зайняла почесне друге місце, отримавши у подарунок 10 контейнерів, які наразі допомагають навчальному закладу справлятися із великим обсягом вторсировини.

Завдяки активній позиції, беручи участь у різноманітних проектах, школа отримала дуже багато подарунків (ручок, блокнотів, наліпок), які згодом також були використані з користю у наступній ініціативі.

Крім цього, заклад влаштував власну акцію, учасники якої отримували подарунки за те, що віддавали пластик на переробку. Акцію так і назвали «Посортуй з подарунком». Протягом 3 днів, у стінах школи вдалось зібрати рекордні 100 кг пластику. Навіть після закінчення акцій, діти продовжували нести пластикові пляшки, вже не за подарунки, а для того, щоб вони дійшли до кінцевого пункту переробки.

У школі провели акцію «Посортуй з подарунком»

Сортувати у школі почали з батарейок. Поставили у коридорі школи пляшку, куди учні викидали відпрацьовані батарейки, які приносили з дому. Зараз при вході у школу учнів зустрічає мінісортувальна станція, яка дає можливість відсортувати 9 видів сировини:

• пластик 1-го та 2-го маркування,
• скло,
• папір,
• кришечки від пластикових пляшок,
• відпрацьовані елементи живлення,
• метал-алюмінієві та металеві бляшанки,
• тетрапак.

Сортування сміття у школі – це просто

Наразі на Закарпатті участь у проекті беруть 12 шкіл Мукачева та Рахова. Навчання проходить в онлайн-форматі. Людмила Дяченко щедро ділиться з колегами знаннями та успішним досвідом реалізації проекту у своїй школі.

«Є школи, які мають більший досвід, є ті, що тільки починають. І наше завдання – їм допомогти, навчити, підказати, підтримати. Уповільнює роботу те, що багато шкіл ще не мають контейнерів для сортування відходів. Поки їх нема, вчимо виготовляти імпровізовані власноруч», – розповідає вона.

Найближчим часом усі школи-учасниці проекту Zero Waste School отримають контейнери для роздільного збирання відходів, а також прес для їхнього брикетування.

Усе для перемоги

За словами тренерки, війна порушила звичний перебіг проекту, що зумовлено вимушеним дистанційним форматом навчання. Замість того, щоб кожного дня приносити сировину до школи, діти мають спеціально відносити її, і в середньому роблять це 1 раз на тиждень.

Через війну, до шкільних контейнерів додали ще один – для зношеного одягу, з якого діти та вчителі у стінах школи плели сітки для Збройних сил України. Та це не єдина підтримка, яку надає школа нашим захисникам. Віднедавна школа започаткувала власну благодійну ініціативу з виготовлення окопних свічок для воїнів ЗСУ «Гріємо серцем».

«Ще один контейнер, який ми додали через війну – контейнер для використаних свічок. Вже виготовили понад 300 свічок. Збираємо парафін та віск для того, щоб щодня виплавляти свічки та відправляти їх на фронт. Чим ближче до зими – тим більше ми активізуємо цей проект», – каже Людмила Дяченко.

На думку тренерки Zero Waste School, проблема сортування відходів, безперечно, заслуговує додаткової уваги як у суспільстві, так і від держави, проте виокремлювати її у шкільний предмет вважає недоречним, адже в такому випадку вчителі були б змушені оцінювати навички учнів із сортування, що демотивувало б їх. Дітям набагато цікавіше вивчати все на практиці, ніж писати теорію у зошитах, тому, на її думку, набагато ефективніше влаштовувати екологічні клуби на базі школи чи екологічні кімнати, де діти мали б можливість проявляти власну ініціативу.

Людмила Дяченко переконана: «Ми самі визначаємо, якою буде наша Україна. Якщо ти любиш своє місто, свою країну, ти не будеш викидати пляшку деінде, а покладеш її у контейнер».

Zero Waste School – освітня ініціатива Klitschko Foundation, покликана розвивати культуру сортування відходів у школах та громадах і популяризувати екодружній спосіб життя. Проект реалізується за фінансової підтримки Фундації Кока-Кола. За 4 роки участь у ньому взяли 293 школи, залучивши понад 15 тис. людей.