Агенції для «підтримки штанів»: Як через нові інституції хочуть вирішувати старі завдання

БлогиГалина Литвин , 24 травня 951 3
Галина Литвин
виконавча директорка Асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна»

Учора у Вигоді під головуванням Віце-прем‘єр-міністра України Геннадія Зубка проходив круглий стіл «Розвиток гірських територій українських Карпат: від концепції до плану дій» за участі представників самоврядних органів, виконавчої влади чотирьох карпатських областей.

У гострій дискусії щодо механізмів фінансування розвиткових проектів в регіоні піднялося цікаве і очікуване для багатьох представників територій питання про те, чому Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України не оголошує конкурс у рамках Секторальної бюджетної підтримки ЄС. Адже Європейські кошти є, шлях з першим конкурсом пройдено, а профільне міністерство ніяк не запускає відбір проектів. І відповідь, м‘яко кажучи, ошелешила. Оскільки не досягнуто згоди щодо прямої (!!!) позаконкурсної підтримки агенцій регіонального розвитку у рамках напрямку «Підвищення ефективності управління регіональним розвитком конкурсу» (рисунок 1) і щодо цього питання тривають узгодження, ми тримаємо величезний пул коштів, призначений на підтримку проектів регіонального розвитку в усіх Україні.

Так яку ж таку роль дециденти віддають/планують віддати агенціям (зазвичай новоствореним) і як ці інстутуції можуть прислужитися розвитку регіону? Спробуймо проаналізувати, що це за інструмент.

У 2016 році Уряд затвердив типове положення про агенцію регіонального розвитку. Кабмін розглядає ці інституції як такі, що допомагатимуть місцевій владі втілювати регіональну стратегію розвитку і план її реалізації.

Мабуть вартує дати собі відповідь на такі питання:

  • чим вони мають займатися;
  • у якому форматі повинні працювати агенції;
  • яка ефективність діяльності вже існуючих агенцій.

Уряд прописує перелік пропозицій функцій агенцій, серед яких:

1) проведення аналізу соціально-економічної ситуації, проблем розвитку відповідного регіону;

2) вивчення досвіду інших держав щодо реалізації регіональної політики та підготовка пропозицій щодо використання позитивного досвіду в регіоні;

3) сприяння, у тому числі шляхом організації та проведення консультаційної роботи, у реалізації суб’єктами регіонального розвитку регіональної стратегії розвитку та виконанні плану заходів з її реалізації, програм і проектів регіонального розвитку; підвищенні інвестиційної привабливості регіону, залученні інвестиційних та кредитних ресурсів, міжнародної технічної допомоги для регіонального розвитку; створенні умов для інституційного та інфраструктурного розвитку регіону;

4) участь у проведенні моніторингу стану виконання у регіоні завдань, визначених Державною стратегією регіонального розвитку; розробленні пропозицій щодо правового регулювання питань регіонального розвитку;

5) інформування громадськості про діяльність агенції, зокрема шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті відповідної інформації та в інший прийнятний спосіб.

Важко зрозуміти, чим ці напрямки відрізняються від напрямків діяльності спроможних, досвідчених неурядових оранізацій, асоціацій органів місцевого самоврядування, зрештою, центрів розвитку місцевого самоврядування, створених за підтримки програми «U-LEAD з Європою», які теж зрештою якось повинні будуть виживати після завершення фінансових вливань донорів.

Таким чином, фактично бачимо дублювання функцій агенцій і інших суб’єктів, які працюють в регіонах. А що за тим іде? Дублювання витрат на їх утримання, причому у випадку агенцій, новостворених, без досвіду реалізації проектів, витрати на утримання - це головно витрати з кишень платників податків.

Ще дивнішою видається ситуація в областях, де є дві агенції регіонального розвитку. Яким чином розділятимуть засновники (візьмімо приклад Закарпаття, де працює Агенство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласної ради та Агенція регіонального розвитку Закарпатської області, серед засновників якої і облрада, і облдержадміністрація) функції і відповідальність за реалізацію стратегії розвитку.

А як же за кордоном, хоча б найближчим? Для прикладу, у Польщі основним завданням агенції регіонального розвитку‚ реалізація проектів, пов’язаних із розвитком підприємництва та інноваційності, у рамках втілення політики регіонального розвитку.

Таким чином, навздогін за дуалізмом у системі управіння регіональним розвитком на рівні обласних рад/обласних державних адміністрацій нормотворець закладає ще одну бомбу повільної дії, плануючи, що агенції регіонального розвитку займатимуться фактично тим, що і так більшою чи меншою мірою успішно втілюється в областях.

Далі – цікавіше. Ми намагалися проаналізувати склад засновників агенцій та її юридичну форму.

Щодо складу: типове положення зазначає, що агенції можуть засновувати Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. У той же час співзасновниками агенцій можуть бути регіональні торгово-промислові палати, регіональні відділення всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, місцеві асоціації органів місцевого самоврядування відповідного регіону, громадські об’єднання, які діють у відповідному регіоні, вищі навчальні заклади, наукові установи.

Очевидним є факт, що в наших реаліях запорукою належної роботи такої інституції є забезпечення такого формату засновників, який дозволить створити широке середовище підтримки діяльності. І тут виникає питання, чи зможе ефективно працювати, скажімо, неприбуткова Установа «Агенція регіонального розвитку Львівської області», створення якої так гучно анонсувала Львівська обласна державна адміністрація - (!!!) єдиний засновник цієї установи, без підтримки регіонального парламенту, і за які кошти (якщо таки не вдасться протиснути пряму підтримку з державного бюджету) збирається жити. І не варто тішитися ілюзіями, що на агенції відразу посипляться гранти/замовлення від самоврядних органів. На це треба напрацювати і пройти довгий і тернистий шлях розбудови власної інституційної спроможності, а не сподіватися на бренд «агенція», як на чарівну паличку, яка наповнить бюджет. І до слова, польський кейс наших найближчих сусідів: Підкарпатського воєводства. Підкарпатська агенція регіонального розвитку, в якій на сьогодні працює 140 осіб (не рахувала, але переконана, що більше, ніж в усіх регіональних агенціях в Україні) є акціонерним товариством, більшість частки якого має регіональне самоврядування. Розчаровувати інформацією, що ця агенція управляє технолочіним парком, а не здійснює «проведення аналізу соціально-економічної ситуації, проблем розвитку Львівської області та подання обласній раді, обласній державній адміністрації пропозицій щодо шляхів їх розв’язання» не буду.

І щодо ефективності діяльності. Рекомендую прочитати інтерв’ю керівника однієї з найуспішніщих в Україні - Черкаської агенції регіонального розвитку. про залучених 6 млн грн на енергоефективні проекти і 5 гривень інвестицій на 1 гривню бюджетних коштів. Надам лише одне порівняння: Асоціація «Єврорегіон Карпати - Украна» на сьогодні:

(1) реалізує 2 грантові програми http://ekarpaty.com/ бюджетом понад 9 млн грн (!!!). У 2018 році у рамках цих програм підтримано 72 проекти.

(2) залучила понад 15 млн євро (!!!) і на даний час впроваджує 8 проектів і контрактує наступних 9.

(3) у 2018 році надходження нашого бюджету становили 55,2 млн грн, а з них коштів членських внесків - 2,367 млн грн, тобто на 1 гривню членських внесків ми залучили до Асціації (!!!) 23 гривні (це не кажемо про допомогу в залученні коштів ЄС для наших членів - місцевих рад).

Не буду ставити риторичне питання про ефективність і перспективи агенції на Львівщині при існуванні дуже широкого кола досвідчених інституцій.

І замість підсумку.

Можна красиво прописати законодавство і навіть передбачити пряму підтримку агенцій. Можна трохи покопатися і подивитися, що у «старій Європі» від питання підтримки агенцій відходять (Великобританія зробила це ще у 2012 році, ліквідувавши усі 8 агенцій регіонального розвитку, як непродуктивні і неефективні інституції. А можна піти іншим шляхом: детально проаналізувати середовища, що підтримують процеси регіонального розвитку в областях, і не бігти засновувати нові інституції і працевлаштовувати людей, а творити ефективні мережі співпраці за участі активних регіональних інституцій.

Агенціям же існуючим бажаємо бути конкурентоспроможними у відкритому конкурсі програми секторальної підтримки, на рівні умови якого для усіх очікуємо з нетерпінням!

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук