Азербайджан почав «антитерористичну операцію» в Нагірному Карабаху

У вівторок, 19 вересня, міноборони Азербайджану оголосило про «локальні антитерористичні заходи» у Нагірному Карабаху «з метою відновлення конституційного ладу». За даними місцевих ЗМІ, після цього Азербайджан почав завдавати ударів по вірменських військових об'єктах.

У Баку заявили, що вірмени «регулярно обстрілюють позиції армії Азербайджану в Карабаху, мінують місцевість та будують фортифікації, а також збільшують кількість військової техніки та особового складу».

Азербайджанці звинувачують вірмен у підриві на міну цивільного автомобіля на дорозі Ахмедбейлі-Фізулі-Шуша 19 вересня. Вони пишуть, що міна була встановлена диверсійною групою армії Вірменії та забрала життя цивільних.Також того ж дня під час підриву на міні загинули азербайджанські військові, заявили у відомстві.

«У регіоні розпочато антитерористичні заходи локального характеру. Із застосуванням високоточної зброї на передній лінії та в глибині виводяться з ладу позиції формувань збройних сил Вірменії, їхні довготривалі вогневі точки, а також бойові засоби та об'єкти військового призначення», – сказано в повідомленні.

Згодом азербайджанські ЗМІ почали публікувати кадри знищенням вірменської військової техніки.

Знищення зенітно-ракетного комплексу ЗС Вірменії

Вірменські Telegram-канали пишуть про роботу протиповітряної оборони в Карабаху та польоти дронів. Влада Вірменії поки не коментувала загострення конфлікту.

Що відомо про конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах

Ще за рішенням радянської влади Нагірний Карабах було включено до складу Азербайджану як автономну область. Тоді там проживали 94% вірмен, але згодом їхня кількість знизилася, а кількість азербайджанців зросла. Конфлікт за Нагірний Карабах між Азербайджаном і Вірменією почався в 1988 році, коли населена переважно вірменами Нагірно-Карабаська автономна область заявила про свій вихід з Азербайджанської РСР. Регіональний парламент прийняв рішення про входження до складу Вірменської РСР, напруга в регіоні призвела до сплеску насильства. Під час референдуму в 1991 році 99,89 % виборців проголосували за незалежність Нагірного Карабаху, після чого розпочався відкритий етап війни 1987-1994 рр., наслідком якої стала перемога вірмен, утворення невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та підписання в Бішкеку Угоди «Про незастосування зброї».

Розташування Нагірного Карабаху (мапа Мілітарного)

Однак сутички через Нагірний Карабах спалахували регулярно і 27 вересня 2020 року перейшли в повноцінну війну, яка тривала півтора місяця. У ніч проти 10 листопада 2020 року прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян та президенти Азербайджану Ільхам Алієв і Росії Владімір путін підписали спільну заяву про припинення війни в Нагірному Карабаху. Сторони зазнали значних втрат – тисячі вбитих військових і сотні поранених цивільних під час обстрілів міст. Азербайджан у цій війні отримав у боях 40% території невизнаної Нагірнокарабаської Республіки, включно з містом Шуша.

У липні 2022 року Алієв звинуватив Росію та Вірменію в порушенні домовленостей, які були прописані в декларації про припинення бойових дій. Пізніше секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян пообіцяв вивести війська з Нагірного Карабаху у вересні. Наприкінці серпня 2022 року президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив взяття під контроль міста Лачин і Лачинського коридору в Нагірному Карабаху. Це була єдина дорога, яка з’єднувала невизнаний Нагірний Карабах із Вірменією.

18 квітня 2023 року Нікол Пашинян підкреслив готовність укласти мирну угоду з Азербайджаном із взаємним визнанням територіальної цілісності, що на практиці означає відмову від визнання незалежності Нагірного Карабаху. 25 травня Азербайджан та Вірменія домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності попри претензії та Нагірний Карабах.