Благодійний фонд Ростислава Мельника проводить реабілітацію поранених в АТО бійців

В наш час чимало слів звучить про розвиток країни. Але перш, ніж досягти розвитку, нам потрібно багато зробити: перебудувати країну на засадах правди та справедливості; здійснити реформи та позбутися корупції; перемогти у війні за національну єдність та незалежність. Свою незвичайну концепцію для досягнення цих цілей - «Турбота і розвиток!» - запропонував Благодійний фонд Мельника Ростислава Леонідовича. У фонді переконані, що вся країна має об’єднатися і зробити свій вклад у спільну справу, адже тільки разом ми зможемо перемогти.

Допомога учасникам бойових дій в зоні АТО та їх сім’ям – пріоритетне завдання сьогодні для українського суспільства. Особливо гостро постає проблема фізичної та психологічної реабілітації поранених бійців. Ми поспілкувались із Дар’єю Цаберябою – виконавчим директором Благодійного фонду Ростислава Мельника, який займається реабілітацією постраждалих солдат у зоні проведення антитерористичної операції.

Пані Дар’є, розкажіть будь-ласка, чим саме займається Благодійний фонд Ростислава Мельника в контексті реабілітації наших поранених бійців?

З липня по жовтень минулого року ми розміщували для реабілітації у санаторії «Вернигора» бійців добровольчих батальйонів Львівщини, що повернулися з зони АТО. Протягом чотирьох місяців ми встигли провести реабілітацію майже 50-ти поранених солдат та лікарів військового госпіталю, які були на війні. В основному, в оздоровчий комплекс приїжджали чоловіки після операцій в результаті осколкових поранень різного ступеню тяжкості. Ми давали їм можливість відпочити у гарних умовах, провести час у тиші, відновити сили та здоров’я. Але, якщо чесно, у мене склалося враження, що найбільш цінним для наших гостей були навіть не умови чи фізпроцедури. Найбільше вони цінували турботу та можливість поспілкуватись із друзями, однодумцями. Відчувалося, наскільки це важливо для людей, які на власні очі бачили війну, були поранені та боролися за власне життя і за нашу Україну.

Був один випадок, до нас приїхав молодий чоловік із пораненнями. Його відпустили додому зовсім не надовго – вже через два тижня він мав повертатися в АТО. А в нього дитинці один рік, і дружина молода, яка дуже чекала чоловіка з війни. Ми зробили виключення і запросили відпочити всю їх родину – щоб мали змогу хоча б цей короткий час побути всі разом.

А як і в кого виникла ідея проводити реабілітацію поранених бійців? І яким чином проводився відбір, кого запрошувати на лікування до санаторію?

Ідея проводити реабілітацію поранених у зоні АТО бійців в санаторії «Вернигора», що у Трускавці, належить Ростиславу Мельнику. Як Голова нашого Благодійного фонду, він співпрацює із представниками державних, військових та приватних структур Львівщини, які об’єднують зусилля задля допомоги військовим в АТО. Списки людей, рекомендованих до реабілітації, ми отримували від Народної Самооборони Львівщини та Об'єднання «Самопоміч». Зараз Ростислав Леонідович працює над продовженням цієї діяльності і навіть має плани з розширення та поглиблення роботи в цьому напрямку.

Дар’є Василівно, як виконавчий директор Благодійного фонду Ростислава Мельника, Ви провели багато часу із пораненими солдатами, познайомились і потоваришували з ними. Що справило на Вас особисто найбільше враження?

Була одна ситуація, яку я запам’ятала на все життя. Це трапилось 24 серпня, на День Незалежності. Ми тоді дружньо святкували всім санаторієм. Але вночі, вже за опівніч, хтось по сусідству із «Вернигорою» на честь свята вирішив запустити феєрверки. Всім відомо, на що схожий звук феєрверку, і спросоння наші бійці, які щойно повернулись з війни, сприйняли цей звук, як постріли. Коли я вийшла в коридор, то побачила солдата, що проходив реабілітацію, повністю одягненого в камуфляж і оснащеного. Він вишикував в шеренгу всю охорону санаторію та встиг розробити план евакуації жінок та дітей у безпечне місце. Цей чоловік приїхав до оздоровчого комплексу після двох тяжких поранень…

Я назавжди запам’ятаю цей епізод і цього чоловіка. Адже тепер я знаю, хто такі справжні герої, і маю честь бути знайома з ними особисто!

Що б Ви побажали нашим солдатам, які зараз в АТО, їх родинам, усім українцям?

Від імені Благодійного фонду Ростислава Мельника я бажаю миру нашій Україні, її добрим, щедрим та щирим людям. Нам знадобиться терпіння, щоб пережити нелегкі часи, але турбота один про одного допоможе нам. Нехай Бог захищає та оберігає наших славних героїв, які зараз ризикують своїми життями для світлого майбутнього. А наш Благодійний фонд буде продовжувати працювати для допомоги нашим бійцям та для розвитку Львівщини і України!