Бондарчук: Потрібен національний круглий стіл, бо політики зайшли в глухий кут

«Національний круглий стіл «Порозуміння заради європейського майбутнього» буде займатися моніторингом того, як виконуються зобов’язання України перед Європою. Ми дуже багато чуємо декларацій від влади, що приймуть необхідні закони. Але громадяни не повинні стояти осторонь, треба змушувати політиків працювати».

Про Національний круглий стіл з питань євроінтеграції, про те, якими стануть стосунки з Росією після підписання угоди про асоціацію України з ЄС, а також про те, чи готові українські політики стати європейськими – читайте в інтерв’ю з координатором робочої групи Національного круглого столу «Порозуміння заради європейського майбутнього» Сергієм Бондарчуком.

- Ви приїхали до Львова презентувати Національний круглий стіл з питань Євроінтеграції. Що це за ініціатива?

- Не тільки тому. По-перше, у Львові проходив Форум видавців. Поєднуючи одне з другим, можна поговорити про кілька питань, якими я займаюсь особисто. Не маю партійної чи політичної приналежності, займаюсь цим як активний громадянин. Це питання культурологічні і суспільно необхідні. Я співпрацюю з письменниками, співпраця вже має практичну складову. Торік ми започаткували ініціативу – встановлення пам’ятника книжці у Києві. Вже почали збирати кошти, опрацьовуємо ескіз пам’ятника. Приємно, що ініціативу підтримали у Львові: нещодавно пролунала ініціатива ректора політехнічного університету, щоб збудувати пам’ятник книжці і тут. Це дуже важливо, бо в сучасному світі електронних ґаджетів втрачається звичайна книжка.

Також проводимо збір книг для бібліотеки у Римі. Дуже багато українців живуть за межами України. Так, вони мають, напевно, можливість отримати електронні книги. Але маємо ініціативу зібрати українські книги сучасних письменників і передати їх римській бібліотеці.

Щодо Національного круглого столу, його ідея виникла тоді, коли громадяни, експерти, політологи і науковці зрозуміли, що політики зайшли в глухий кут. Це було перед літніми канікулами, коли впродовж семи місяців депутати не робили того, що пов’язано з виконанням їхніх обов’язків – це прийняття законів. Опозиційні депутати заявили, що працюватимуть все літо: будуть відбуватися позачергові сесії, але ніхто цього не робив. На жаль, політична пам'ять у політиків дуже коротка, а відповідальності взагалі не існує. Люди не дають оцінки тим діям. Якби політик знав, що кожного разу, коли він хоче обманути громадянина, матиме наслідки і недовіру, він би цього не робив. Робота депутата – це ж не емоція, потрібно мати план.

Тому зібралися громадські діячі, науковці, експерти і запропонували долучитися тим, хто хоче займати активну громадську позицію. Так, 7 серпня ми провели перший відкритий громадський етап, всі охочі могли взяти участь. Під час цієї розмови було запропоновано зробити Європлан. Тобто відпрацювати детальний план за 11 вимогами Штефана Фюле (єврокомісар, – ред.), хто за що відповідальний і які терміни виконання. Наступний етап, уже громадсько-політичний, відбувся 23 серпня за участі представників трьох опозиційних сил, багатьох дипломатичних представництв та громадських діячів. На жаль, влада не знайшла часу прийняти в цьому участь. Наразі наша влада не розуміє, що новий світ, який будуватиметься в Україні, це вміння діалогу не тільки в коридорах влади, в коридорах інституцій, але, перш за все, вміння спілкуватись з громадянином, з громадянським суспільством. Переконаний, євроінтеграція дасть можливість переформувати Україну на новий лад.

Ми відпрацювали Європлан, віддали його в Кабмін та опозиції,аби вони почали виконувати його. Також разом з громадськими діячами ми провели акцію на підтримку євроінтеграції під стінами Верховної Ради: 2 вересня пройшла така акція під назвою «Євронаступ». Люди з різних куточків України приїхали, аби нагадати владі, що вона має працювати за цим планом. Адже ми не маємо права втратити такий шанс – підписання угоди про асоціацію. До речі, Національний круглий стіл аполітичний та рівновіддалений від усіх політичних сил і не буде перетворюватися на політичну силу.

Часу залишилось дуже мало. 28 листопада – це календарна дата. Але політичні рішення будуть прийматися в кінці вересня – на початку жовтня. Коли закінчиться місія Кокса і Кваснєвського, коли буде доповідь в Європарламенті, буде прийнято політичне рішення на рівні Європарламенту, а вже після того – ще 28 рішень країн, які входять до ЄС. Часу залишається десь три тижні. Можна скільки завгодно відтягувати незручні для влади питання, та якщо прийнято політичне рішення, його треба виконувати. Перш за все, йдеться про рішення, пов’язані з виборчим правом, з конституційним процесом, це реформа правоохоронної системи.

Національний круглий стіл буде займатися моніторингом того, як виконують необхідні рішення за зобов’язаннями, які взяла на себе Україна перед Європою. Ми дуже багато чуємо декларацій, що приймуть потрібні закони. Не розумію, що заважає це зробити?! Адже це можна зробити за тиждень. Але громадяни не повинні стояти осторонь, ми повинні змушувати політиків працювати.

У європейському житті політики завжди відчувають увагу і вплив громадянського суспільства. Ми повинні навчитись жити у нових реаліях.

- Часто політики послуговуються соціологією – стільки українців за євроінтеграцію, стільки – проти. А чи не реальнішим показником є волевиявлення, наприклад, через референдум?

- Є. Але зараз ідеться про підписання угоди про асоціацію. Це не фактичний втуп в Євросоюз. І в нас буде ще багато часу, аби імплементувати європейське законодавство в Україні, створюючи нові реалії. Європейські цінності кажуть, що громадяни України повинні відчути всі ті свободи, які є частиною європейського світу. Хоч би що говорили, «совок» досі живе в Україні. Це покоління «адабрямсів» ще з радянських часів керує країною, воно ще не відійшло. Європейська інтеграція – це реальна можливість трансформувати Україну з постсовкового до європейського стану. Є можливість започаткувати абсолютно нову державу за новими принципами. Ці нові принципи – новий соціальний договір між державою,бізнесом і громадянами, він повинен бути описаний в Конституції. І цей процес має бути максимально прозорим та відкритим. Конституція не має знову писатися для потреб верхівки... А щоб започаткувати саму конституційну концепцію, не так багато часу потрібно.

19 вересня на базі Національного круглого столу ми проведемо зібрання юристів-правників, конституційників, які зададуть старт обговоренню цього питання в суспільстві. На жаль, Конституційна асамблея, прийнявши концепцію майбутньої Конституції, проголосувала, що все має відбуватися в таємному режимі. Знову часи не змінились: громадяни не знають, хто що там написав.

Тому 28 листопада – не кінець, а лише початок роботи в нових реаліях. Політики мають зрозуміти, що, перш за все, вони мають змінитися в собі, думати і дивитися на речі як європейці, аби забезпечувати європейські процеси. Національний круглий стіл продовжить відтак свою роботу як громадський моніторинговий комітет, який слідкуватиме, як буде імплементоване європейське законодавство в Україні. Вірю, що коло людей, які братимуть в цьому участь, ширшатиме.

- Чи готові ті українські політики, про яких ви говорите, якісно реалізувати цей процес?

- Купивши раз неякісний продукт, не вірю, що громадянин прийде і знову його купить. Так само треба дивитися на політиків. Якщо це протермінований товар, його не потрібно купувати. Можна ж просто отруїтися! Потрібно навчитися цих еволюційних нормальних змін: якщо людина декларує і не робить, навіщо знову її обирати депутатом.

Верхівка, щоправда, не хоче змін в людях. Чим людина стає багатша, тим вільнішою почувається. Стан жебрацтва задовольняє політиків, які останні 20 років керують цією країною. Але європейська інтеграція змусить змінюватися всіх. Європейська інтеграція – це не щось таке солодке, це важкий план роботи від ранку і до ночі. Тут з’являється конкуренція. Потрібно доводити, що ти – кращий на всіх рівнях, незалежно від того, чи це політика, чи видавництво, чи економіка… Тому політики будуть змушені жити за новими стандартами. Стан, що є зараз в Україні, стан відсутності свободи – свободи підприємницької діяльності, захисту твоїх прав – не відповідає європейським стандартам.

- Водночас є побоювання, що через активний імпорт європейських товарів багатьом підприємцям доведеться зупинити роботу. Чи, все ж, це буде більш якісна конкуренція?

- Українці не повинні жити тільки власним світом… Головне у світі економіки – купівельна спроможність людей та їхнє бажання купити саме твій товар. Бажаю підприємцям розширити кордони продажу своїх послуг і товарів. Так, буде певний влив європейських товарів сюди. Але в нас з’являється можливість використовувати великий купівельноспроможний ринок – 500 млн людей. Більше того, ЄС узгодив зі США перший крок про зону вільної торгівлі між собою. Це буде найбільший ринок продажу товарів і послуг. Люди повинні ставити собі за мету розширювати кордони.

- Але є й інший бік. Україні обіцяють погіршення стосунків з Росією у разі підписання угоди з асоціацію. А це, зокрема, газ…

- Ми повинні зрозуміти, що ми ніколи не змінимо географію. Ми завжди будемо сусідами з Росією. І відносини між українським та російським народами – це зовсім інша річ, ніж відносини між українськими й російськими політиками.

Питання буде складне, бо коли Україна підпише угоду про асоціацію з ЄС, це буде крапка політичному олімпу, який зараз існує в Росії. Настануть найважчі часи для Росії. Путіну буде важко пояснити власному народу, навіщо він повернувся на другий термін. Адже він приходив з однією думкою, що він буде збирачем земель і народів, які розпались 1991 року. Ця подія поставить під сумнів взагалі його необхідність в політиці.

Інша річ, що часи будуть непрості. Ми бачили наслідки торгівельної війни, яку нам показали на кордоні. Але це ставлення завжди було таким… Росія завжди ставилась до нас зверхньо, але буде змушена привчитися мати з нами інші стосунки, більш ділові. Росія також буде змінюватися. Україна стане реверсом демократичних свобод і буде імпортувати їх в Росію… Росія не така сильна, як хоче виглядати.