Бути чи не бути Україні новим гравцем на енергоринку ЄС?

Створення ринкових та прозорих правил гри в галузі електроенергетики наближує Україну до стандартів країн ЄС. Хоча поки що український ринок електроенергії скоріше нагадує систему чіткого розподілу ролей, ніж справжній ринок, на якому має бути конкуренція та боротьба за клієнта.

В Україні ринок електроенергії працює так. Спочатку електроенергія виробляється на атомних, теплових, гідроелектростанціях, а також в невеликій кількісті на сонячних та вітрових електростанціях. Альтернатива звісно має перспективу, але на відміну від Європи, в Україні цей напрямок ще не в пріоритеті. Далі вся електроенергія продається ДП «Енергоринок», яке продає її компаніям-постачальникам (обленерго), а ті в свою чергу – кінцевому споживачу, зокрема, населенню.

У країнах ЄС по-іншому. Там існує модель ринку електроенергії, за якої всі виробники продають електроенергію по різним договорам, різним постачальникам або кінцевим споживачам, які в свою чергу мають вибір і можуть купувати електроенергію у певного виду генерації. Саме для впровадження цієї моделі спеціалісти Міністерства енергетики та вугільної промисловості, державної компанії-оператора об’єднаної енергосистеми України «Укренерго» та ряд народних депутатів підготували закон «Про ринок електричної енергії», який був прийнятий у квітні цього року. За словами фахівців, закон суттєво змінить ринок електроенергії.

«Укренерго» виступає активним лобістом ще однієї євроінтеграційної ініціативи – повної синхронізації роботи української енергосистеми з ринком електроенергії країн ЄС. Це досить складне технологічне завдання. Але, якщо його вдасться в повній мірі реалізувати, то Україна стане повноцінним гравцем на європейському енергоринку. Іншими словами – наша електроенергія зможе продаватись до країн ЄС, а українські споживачі – за бажання та по вигідній ціні зможуть купувати електроенергію на ринку Європи.

Український ринок природного газу почав розвиватися раніше, ніж ринок електроенергетики. З листопада 2015 року Україна відмовилась від купівлі «блакитного» палива у російського газового монополіста «Газпром». З тих пір НАК «Нафтогаз України» імпортувала газ виключно з країн ЄС реверсним (зворотним) маршрутом. Більше того, деякі українські та світові компанії-трейдери енергоресурсами долучились до цього бізнесу і почали імпортувати газ в Україну.

Нашій країні вдалось збільшити ціну на газ внутрішнього видобутку. Це дозволило суттєво наростити інвестиції у галузь і в 2016 році видобути майже 20 млрд куб. власного «блакитного» палива (+0,5% у порівнянні із показниками 2015 року), а в першому півріччі 2017 року – 10,3 млрд куб. м (+3% у порівнянні з першим півріччям 2016 року).

Незважаючи на досягнення останніх років, багато викликів залишається ще попереду. Закон «Про ринок електричної енергії» – дуже складний для його впровадження та потребує серйозної підготовки. Ринок газу теж не до кінця лібералізований. Залишається ще багато невиконаної роботи, проте в нагоді стане досвід організації ринків енергоносіїв у країнах Євросоюзу, який активно використовує Україна.