Чи закриватимуть 10-11 класи?
5 відповідей про реформу старших класів
Деякі ЗМІ поширюють відверту брехню про те, що цього року більше половини шкіл будуть закритими або не будуть приймати на навчання учнів 10-11 класів.
Батьки і старшокласники розгублені. Дається взнаки недостатня комунікація Міносвіти з учасниками освітнього процесу. Виходить, що про етапи реалізації освітніх реформ в Україні нам охочіше розповідають проросійські ЗМІ, аніж ті, хто ці реформи безпосередньо впроваджує.
Насправді ніхто школи закривати не планує. Натомість в Україні триває реформа середньої освіти – Нової української школи, яка передбачає трансформацію мережі освітніх закладів. Тобто, плануються зміни (трансформація), але не закриття шкіл.
Коротко відповім на 5 найпоширеніших запитань щодо реформи шкіл:
1. Який поділ шкіл передбачає освітня реформа?
Ухвалений рік тому закон про повну загальну середню освіту передбачає, що з 2027 року школи будуть поділені на: початкові (1-4 класи), середні (5-9 класи) та ліцеї (10-12 класи). Ліцеї, в свою чергу, будуть: професійного типу – наприклад, на базі училищ, і академічного спрямування – для тих, хто планує вступати до закладу вищої освіти. За задумом (реформою) у більшості ліцеїв буде по 5-6 профілів.
2. Навіщо потрібні ліцеї?
Ліцеї передбачатимуть можливість учневі у 10 класі обрати собі профіль – предмети, які йому подобаються, вдаються, знадобляться для освоєння майбутньої професії та вчитися за цим профілем до 12 класу у рамках НУШ. Це може бути математика, спорт, гуманітарні науки, мистецтво тощо. За бажанням, можна змінити профіль після 10-го класу. Тобто, в старшій школі можна буде спробувати два профілі.
Що важливо – учневі потрібно буде вивчати вже не 20 предметів, а близько 12. Із них 50% будуть обов’язковими, 30% згідно профілю і 20% – на власний вибір. У професійному ліцеї учень зможе отримати певну кваліфікацію. Академічний же ліцей підготує учня до вступу до закладу вищої освіти.
Що ще більш важливо: ліцей дасть змогу учневі підготуватися до ЗНО вже у школі, без репетитора. Адже це чи не основне завдання реформи.
3. Чи дійсно старших шкіл буде менше, ніж початкових і середніх?
Так, це передбачено реформою НУШ, але такі зміни будуть впроваджуватися поступово. Пілотні проекти буде запущено у 2024 році, а повний поділ шкіл має відбутися у 2027 році. Умовно якщо взяти три школи: у двох із них буде лише початкова та середня освіта і лише в третій буде старша. Але ці старші школи мають бути спроможними: мати наповненість класів, обладнані кабінети тощо.
4. Які саме школи будуть старшими?
Це залежить від перспективних покрокових планів розвитку мереж освітніх закладів, з відповідним розподілом шкіл на початкові, середні і ліцеї. Щоб учні спочатку ходили у школи, які розташовані найближче до їхнього будинку, а після закінчення середньої школи обирали спеціалізацію і вступали до ліцею, який також знаходитися неподалік від їх місця проживання.
На сьогодні відділи освіти такі плани розробляють, але вони ще не затверджені. Тому поширена інформація про нібито скорочення шкіл цього року – є неправдивою. У 2021 році навіть не передбачено реорганізацію шкіл.
5. Навіщо взагалі трансформувати освітню мережу?
Успішність випускників залежить не лише від бажання навчатися і старань учнів, але й від потужності та ресурсозабезпеченості школи. Щоб забезпечити якісну профільну школу потрібна відповідна матеріальна база.
Неможливо у кожній школі створити якісно оснащені класи хімії чи фізики. Неможливо забезпечити 5-6 профілів навчання у кожній діючій зараз школі. І от саме профільність – основне завдання ліцею. Тому таких шкіл буде менше, але рівень освіти в них буде вищим. Ці школи-ліцеї будуть більш спроможними. З урахуванням і їхнього розташування, і можливості підвезення учнів до цих шкіл, і забезпечення педагогічними кадрами, і ресурсного забезпечення й інших факторів.
Замість висновку: важко прогнозувати, чи буде шкільна реформа впроваджена вчасно. Очевидно, що через карантин і зміни керівництва Міносвіти всі терміни по її впровадженню зсуваються. Натомість з’являються різні «страшилки» про закриття шкіл від тих, хто або не розуміє принципів реформи НУШ, або хоче налякати українське суспільство.
Зрештою реформу освіти вже розпочато і її не спинити. Україна матиме якісну освіту!