Чому прокуратура арештувала рахунки Львова

Скандал між міськрадою та прокуратурою у питаннях і відповідях

ЕкономікаІрина Скіць, 29 квітня 201626102
Чому прокуратура арештувала рахунки Львова

Із вересня 2015 року працівники прокуратури Львівської області судяться із Львівською міськрадою за видачу ордерів на вселення у службові квартири прокуратури. Через невиконання рішень суду працівників мерії викликають на допити в прокуратуру, а 29 квітня міськраді арештували один з банківських рахунків.

ZAXID.NET поспілкувався із начальником юридичного управління ЛМР Геленою Пайонкевич та в.о. директора департаменту житлового господарства міськради та з'ясував причини та наслідки скандалу. 

З чого все почалось?

У 2005 році між управлінням капітального будівництва та інвестором – компанією «Еко-Дім» був укладений договір про будівництво будинків у Сихівському районі. За цим договором, після завершення будівництва 10% квартир мали відійти прокуратурі Львівської області для передачі працівникам, решта – інвесторові.

Після завершення будівництва ці квартири передали мерії, оскільки будинок будувався на ділянці управління міськради. Департамент житлового господарства, за умовами договору, поступово разом із здачею різних черг будівництва закріплював ці квартири як службові за прокуратурою Львівської області.

Так міська рада мала передати прокуратурі 75 квартир, 44 з них вже затверджені за прокурорами. Щодо ще 31 квартири виник скандал.

Чому міська рада відмовилась надавати прокурорам житло?

Для того, аби прокурори мали змогу заселитись у службові квартири, потрібно два ордери – про надання житла та про вселення у житло. Перші ордери про надання службового житла виконком міської ради затвердив, а от наступні - відмовився.

«Справа в тому, що у 2013 році у нас виникли інші потреби, розпочалась АТО. Були інші люди, котрим ці квартири також потрібні. Проблема у тому, що після того, як виконком надасть ордери на вселення у квартири, він вже ніяк не зможе на них вплинути чи контролювати статус квартир», - пояснила Гелена Пайонкевич.

Прокурори отримують житло у власність?

Ні. Міська рада виділяє працівникам прокуратури службове житло.

Однак, за словами Гелени Пайонкевич, були прецеденти, коли працівники державних структур приватизували службові квартири, переписували їх на родичів, а потім знову вимагали від мерії надати службові квартири. За її словами, працівники прокуратури можуть отримати квартири у одному місті, приватизувати їх, переїхати на службу у інше місто і там також вимагати надання квартири. Проконтролювати такі махінації працівникам мерії дуже складно.

Скільки квартир у Львові отримали прокурори?

За словами Пайонкевич, у 2015-2016 роках прокурорам не надали жодної квартири.

«За попередні десять років, ці 75 квартир, які погодили віддати прокурорам – це основна маса квартир, які мали б передати держслужбовцям. Окрім того, виконком затвердив передачу кількох квартир для Нацгвардії. Загалом масового роздавання квартир держслужбовцям за десять років своєї роботи я не пригадую», - розповіла Гелена Пайонкевич.

Чи зобов’язана міська рада надавати квартири прокурорам?

Закони, які регулюють роботу держслужбовців передбачають, що місцева влада зобов’язана забезпечити житлом працівників майже всіх правоохоронних та судових структур. Однак сьогодні міська рада не будує багатоповерхівок за власні кошти, тому не має можливості забезпечувати працівників держслужб житлом. Єдиним винятком є будівництво будинку для учасників АТО.

«Як на мене, держава має забезпечувати своїх працівників житлом за кошти державного бюджету, а не місцевого. Тим паче, якщо це службове житло, то воно повинно бути службовим. Поки ти працюєш у цьому місті, то ти маєш жити у квартирі. Коли ти переїжджаєш, то ця квартира повинна переходити іншим працівникам. Не може бути так, що прокуратура постійно потребує службових квартир», - прокоментувала начальник юридичного відділу.

Чому виконавча служба арештувала один із рахунків міської ради?

За словами в.о. директора департаменту житлового господарства Юрія Гольця, у грудні Сихівський районний суд зобов’язав департамент житлового господарства Львівської міськради видати трьом працівникам прокуратури ордери на вселення у службові квартири.

Департамент не виконав цього рішення суду, тому мав сплатити штраф 10 тис. грн. за невиконання рішення суду.

«Ми не заплатили штрафу, оскільки готували ухвалу про скасування рішення виконкому, яким прокурорам видали ордери на отримання квартир. Тоді б ми мали підстави оскаржувати рішення суду. На жаль, депутати не підтримали цього рішення», - сказав Юрій Голець.

Саме через несплату штрафу департаменту житлового господарства ЛМР і заблокували розрахунковий рахунок. Впродовж дня міська рада сплатила штраф, тож надвечір рахунок розблокували

Які наслідки має арешт рахунку міськради?

«Нам заблокували рахунок загального фонду, з якого оплачується поточне утримання міста – це робота світлофорів, освітлення вулиць, вивезення сміття. Також варто врахувати, що зараз кінець місяця і останні дні оплати за послуги комунальних підприємств. Це означає, що трамваї «Львівелектротрансу» могли б не вийти на маршрут, ми не змогли б оплатити рахунки за електроенергію для шкіл, садочків та лікарень. Робота б у місті повністю стала б», - пояснив Юрій Голець.

Чому працівників мерії викликали на допит в прокуратуру?

За фактом невиконання рішення суду прокуратура відкрила кримінальне провадження. Працівників Львівської міської ради викликали на допит як свідків у цій справі.

«Після того, як опитають всіх причетних осіб, прокуратура має оголосити підозру у вчиненні злочину. Теоретично її можуть оголосити міському голові Андрію Садовому або ж директорові департаменту Юрію Гольцю. Хоча зараз важко щось казати наперед. Відповідно до Кримінального кодексу України умисне невиконання рішень суду карається штрафом від 8 500 грн до 17 000 грн або позбавленням волі до трьох років», - пояснила начальник юридичного управління Гелена Пайонкевич.

Чи можуть прокурори розслідувати справи, що стосуються працівників прокуратури?

«За законом, питаннями невиконання рішень суду займається прокуратура. Тому в принципі це нормально», - прокоментувала Гелена Пайонкевич.

Що мерія робитиме далі?

Окрім трьох працівників прокуратури, які судяться із міською радою, є ще 28 працівників прокуратури, які також не отримали ордерів на вселення у квартири. Тому Юрій Голець очікує, що за невиконання наступних рішень суду також будуть штрафи та арешти рахунків.

«Я сподіваюсь, що на наступному засіданні сесії, 12 травня, депутати все ж таки підтримують ухвалу про скасування рішення щодо видачі ордерів на житло прокурорам. Тоді суд не матиме підстав вимагати від департаменту видачі ордеру на вселення. Тож всі ці судові тяганини припиняться», - зазначив Голець.

Він також додав, що попередньо голови всіх фракцій погодились скасувати рішення виконкому про закріплення службових квартир. Однак на попередньому засіданні сесії не проголосували за нього.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук