Чому вулиця Вірменська перетворюється на кіч

Вулиця Вірменська змінюється на очах. Замість автентичної брами ‒ скляна конструкція, а ще вибиті вікна і теж скло і пластик. Тут кілька кам'яниць втратило свій автентичний вигляд.

Хоча вулиця Вірменська ‒ це музей просто неба, до того ж тут чимало пам'яток національного значення. До прикладу, кам'яниця Муратовичів 18 століття належить до епохи бароко.

«Цю кам'яницю побудував для себе знаменитий львівський архітектор Петро Полейовський. Потім його дружина продала будинок белзькому старості Міру, і цей будинок став називатись палац Міра. Потім той його перебудував наприкінці 18 століття», ‒ розповів львовознавець Ілько Лемко.

Ще один фасад зі склом під номером 25. Такі перетворення у середмісті Львова викликають обурення у львів'ян.

«Перетворення в історичній частині Львова, то, як називають росіяни, перлина з святотацтвом», ‒ скаржиться львів'янка пані Уляна.

«Я розумію, що набагато краще б виглядало дерево, скло, метал, але всі прекрасно розуміють, що наразі це дороговартісні матеріали. Я згідна з цим в принципі, якщо це буде якось завуальовано під старовину. Якщо пройтися зараз центром, то дуже мало хто зберігає таку тенденцію», ‒ перейнялась львів'янка Ольга.

Та сучасні двері у старому інтер'єрі узаконили чиновники.

«Історія будинку № 13 досить складна і цей прохід там був, широкий прохід, тому що вірменські родини переважно мали коні, мали вози. І всі їхні будинки були із широкими порталами. Можна було це вирішити брамою, якою б вона могла бути колись, тоді б взагалі до цього приміщення не було доступу світла. Можна було робити стилізацію невідомо-якої брами», ‒ пояснила начальник міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.

А от у кам'яниці №30 двері прорубали незаконно, справа знаходиться у суді.

Проте історики кажуть, що у середньовіччі ніхто без дозволу не наважився б поставити собі дешеві двері.

«У Львові в «темному» середньовіччі була справжня правова держава і були дуже чітко і жорстко регламентовані норми будівництва з точністю до 5 см. Тобто, який би крутий пацан не був, олігарх, він собі не міг збудувати щось плюс-мінус, навіть ні на крок», ‒ зазначив Ілько Лемко.