Десятки мільйонів. Не треба?
Економіка

Десятки мільйонів. Не треба?

Як і скільки можна заробити у Львові на сортуванні вторсировини

Наталя Горбань, 14 березня 1641 0
фото RecycleMag

Десятки мільйонів в рік, і це за найскромнішими підрахунками. Саме стільки ресурсів викидають львів'яни щороку. І тут навіть не йдеться про нищення лісів, надмірне використання ресурсів та забруднення ґрунтів, повітря та води, а виключно про ціну ресурсів, які зі Львова вивозять на захоронення. Чи можна зупинити таке марнотратство?

Збирають макулатуру бо потрібна готівка

У львівському ОСББ «Миколайчука 20» макулатуру збирають майже два роки. У кожному з двох під'їздів будинку на Миколайчука, 20 на першому поверсі стоїть картонна коробка, куди мешканці складають макулатуру. Зібраний папір складають у підвалі, а раз на кілька місяців – здають. Розповідаючи про цей експеримент, Олена Шура, голова цього ОСББ, лише раз, мимохідь, згадує про довкілля. Решту ж її розповідь – про гроші, проблеми на ринку вторсировини і діри (деякі з яких цілком реальні), що вдалося «залатати» за рахунок коштів з макулатури та зібраних пляшок.

«ОСББ просто необхідна готівка. От прорвало в підвалі трубу. Хто після цього має прибрати підвал? Щось незначне відремонтувати, чи встановити – для таких робіт власне і потрібна готівка. Щоб накопичити її, ми вирішили збирати папір», – каже Олена Шура.

Сума, яку може ОСББ заробити на макулатурі, дуже різниться щомісяця. Багато паперу викидають після різдвяних свят, коли люди масово купують подарунки. Ще один «пік» – це закінчення навчального року у школах, коли у коробці масово починають з'являтися зошити, а також закінчення літніх канікул – тоді зошити викидають ті, хто не зробив цього на початку літа. А коли готівка була особливо необхідна – керівниця ОСББ якийсь час навіть щодня забирала макулатуру із двох продуктових магазинів, які розташовані на першому поверсі їх будинку.

«Мешканці дивилися на мене неоднозначно. Мені самій було часом соромно: як то я так ходжу і складаю ті коробки. Але згодом всі побачили вигоду. Спочатку було важко, бо люди кидали у коробки для паперу все. У нас в під’їзді стоять камери, тому можна було простежити, хто викинув пакет зі сміттям у коробку для макулатури. Я заходила до цих мешканців. Люди вибачалися».

Тепер, каже Олена, таких труднощів вже нема. А деяким мешканцям так сподобалася ідея, що вони навіть збирають і привозять макулатуру з роботи.

«Зараз збираємо тільки папір. Маємо домовленість з приватною особою – він забирає до 200 кілограмів (жодна з фірм за такими обсягами приїздити не хотіла). Такий обсяг паперу ми збираємо за кілька місяців, за кілограм отримуємо по 2,60 грн. – каже голова ОСББ «Миколайчука 20». – Не лише в нашому ОСББ збирають папір. Таких прикладів не так вже і мало. Але їх могло б бути значно більше, якби для цього були створені умови. Ми збирали також пляшки – ПЕТ і скло. Але це виявилось непросто. За малими об'ємами (кількасот кілограм) ніхто не хоче їхати. Вони хочуть, щоб ми зібрали тонну пляшок – тоді можливо приймуть по 50 копійок за кілограм. Якщо об'єм менший – лише по 30 копійок. Спочатку ніби домовились про ціну і обсяги, а потім, «ой, ми не поїдемо, назбирайте більше», а в останній момент ще і скидають ціну. Тому поки ми вирішили відмовитись від збору пляшок».

Олена Шура показує зібрані відходи

У планах ОСББ – облаштування закритого контейнерного майданчика з роздільним збором сміття в одному з технічних приміщень будинку, де будуть окремі контейнери для скла, ПЕТ-пляшки та паперу. Це не лише збільшить суму заробітку на вторсировині, але й зменшить рахунки за вивіз сміття – в середньому мешканці будинку платять за вивіз сміття близько 3000 грн в місяць.

«Наше ОСББ має сміттєві контейнери разом із іншими будинками. Тож проконтролювати, скільки викинули саме наші мешканці поки не можна. Інша справа, коли майданчик буде закритий. Тоді мешканцям буде вигідно, щоб несортованого сміття (за вивіз якого власне і потрібно платити) було якомога менше», – пояснює Олена Шура.

Сортоване вивозять безкоштовно

Якщо ви старанно сортуєте сміття, а ваш сусід вперто вкидає торби із несортованим до контейнера із написом «Скло», «Папір» чи «Пластик» – можете йому «подякувати». Адже, завдяки йому всім у вашому ОСББ чи ЖЕКу доведеться заплатити більше.

«Зібране невідсортоване сміття ми зважуємо і за його вивіз виставляємо рахунок. Ми не виставляємо рахунок за вивезення відсортованого сміття. Тобто, чим більше відсортують мешканці, тим менше доведеться заплатити», – пояснює заступник директора ТОВ «АВЕ Львів» Андрій Слонський.

Якщо ж у контейнері для вторсировини виявиться надто багато домішок і через це його не приймуть як вторсировину – відходи поїдуть на звалище, і за їх вивіз компанія перевізник також виставить рахунок.

«На початку взагалі ніхто не дивився на ті наклейки, де написано, який вид відходів треба викидати в контейнер. Зараз вже трохи краще – люди стараються сортувати. Хоча нерідко буває, що приїжджає автомобіль, який збирає відсортовані відходи у пункт прийому вторсировини, там відкривають, дивляться і відмовляються таке приймати, сваряться, кажуть більше таке не привозити», – каже менеджер із збуту вторсировини львівської компанії-перевізника «Грінера» Михайло Кошулап.

Що ж до прибутків від вивезення вторсировини, то перевізники стверджують – наразі на цьому вони не заробляють. «Якщо менша забрудненість, то нам якісь кілька гривень дають, якщо забрудненість велика – здаємо у пункт прийому безкоштовно. За одну машину можуть заплатити, а три-чотири здаємо так», – каже Михайло Кошулап.

Перевізники впевнені – проблема в тому, що вторсировина часто змішана, і її потрібно досортовувати, тоді як у пунктах прийому потрібна лише чиста вторсировина.

Скільки насправді відсортовують львів'яни

Обсяги відсортованого сміття мешканцями Львова щороку трохи зростають. За словами в.о. директора департаменту з питань поводження з відходами у Львівській міськраді Сергія Сала, в 2016 році львів’яни відсортували 530 тонн своїх відходів, в 2017-му – 590 тонн, а в 2018 році на станції збору вторсировини замість полігонів поїхало трохи більше 700 тонн.

Попри те, якщо говорити про відсоток відсортованого – на сьогодні він мізерний. Загалом із контейнерів в місті вивозять 250 тис. тонн несортованого сміття в рік і лише 700 тонн сортованого. Тобто частка ресурсів, які відбирають із побутового сміття складає менше 0,3%.

Згідно із дослідженнями складу твердих побутових відходів, які у Львові минулого року провела французька компанія Egis, львівське сміття містить в середньому 5% паперу та картону, 10% скла і 13% пластмаси. Тобто у несортованому смітті на полігони ТВП щороку вивозять понад 12 тис. тонн паперу, 25 тис. тонн скла та 33 тис. тонн пластику.

Помножимо ці об'єми на вартість вторресурсів на роздрібному ринку. Виходить, за рік з міста на полігони вивозять лише паперу на 24 млн грн, скла – на 12 млн грн, а за їх захоронення містяни ще й доплачують. Втрати через забруднення сміттям земель, води та повітря, хоч їх і неможливо порахувати в гривнях – також колосальні. Сюди ж – зрубані дерева, замість яких можна було використати макулатуру, вдвічі більші викиди парникових газів при виробництві нового скла, замість вторинного, тощо.

Більше того, експерти говорять про те, що підприємства, які використовують вторсировину ( як от макулатуру) частково закуповують її закордоном – бо української не вистачає.

Що таке розширена відповідальність виробника і чому це може все змінити

У пивній компанії Carlsberg Ukraine підрахували, що кожну свою пляшку використовують в середньому 4 рази. Це зовсім не багато у порівнянні з європейськими країнами, де пляшка може повторно випускатися на ринок більше 30 разів, як, наприклад, в Фінляндії. Але при цьому, в порівнянні з країнами пострадянського простору, це чи не найвищі результати.

Попри те, відсоток зворотної тари у компанії поступово знижується. Наприклад, в цьому році рівень використання зворотної тари склав 44%, в минулому році – 50%.

«Влада повинна на законодавчому рівні заохочувати збір та переробку вторсировини, як компаніями, так і населенням. І саме закон про розширену відповідальність виробника став би реальним поштовхом до цього», – каже Євгенія Піддубна.

Сьогодні у Верховній Раді вже зареєстрований законопроект №4028, який передбачає запровадження принципу розширеної відповідальності виробника за відходи упаковки. Відповідно до цього принципу, саме виробники та імпортери за свій кошт організовують збирання використаної упаковки, проводять популяризацію та роз’яснювання серед населення, за необхідності можуть встановлювати сортувальні лінії для вторсировини та за потреби розвивати потужності з її переробки. Власне така система працює у 28 країнах Європи, а великі міжнародні компанії в Україні, зокрема, які входять до Європейської Бізнес Асоціації та Американської Торгівельної Палати підтримують запровадження розширеної відповідальності виробника.

Виробник (чи імпортер) повинен нести відповідальність за долю своїх відходів. Такий принцип повинен бути застосований до різних видів відходів – упаковка, мастило, батарейки тощо.

«Якщо цей законопроект буде прийнято, то виробники будуть зобов'язані об'єднуватися і створювати неприбуткові організації – для організації збирання повторного використання та перероблення відходів упаковки», – пояснює представник Української Пакувально-Екологічної Коаліції Анна Таранцова, котра є співавтором законопроекту № 4028.

«Важливим є те, що такі організації мають бути створені не для отримання прибутку. Також важливо, щоб ці організації створювалися саме виробниками товарів в упаковці, а не державою за кошти з податків – тому що бізнес це зробить максимально ефективно, адже виробники не зацікавлені у зростанні цін на свою продукцію», – пояснює Анна Таранцова.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук