Лисиці прийшли до Львова. І вже не підуть

«Я йшла сама з дитиною ввечері, то стало трохи не по собі. Лисиця перейшла нам дорогу біля будинку, і сіла, на нас дивилась. Потім бачив її чоловік, то вона вже нишпорила в смітнику», - розповіла два тижні тому львів’янка Христина Наконечна. Жінка побачила лисицю на вул. Щурата. Тварину бачили і на прилеглих вулицях. Серед мешканців цього мікрорайону останні кілька тижнів лисиці – найбільш обговорювана тема. Людей лякає сказ, переносником якого вважаються лисиці, а також те, що хижак зовсім не боїться підходити до людських домівок.

«Сам бачив орієнтовно місяць тому. Ішов ввечері зі стоянки. Лисиця вийшла з бокової дороги, що веде на дачі... і пішла мені на зустріч. Пробував її злякати...тварина не ляклива (що насторожує). Повернувся на стоянку... лис ішов за мною...В умі вже шукав вакцину від сказу... Чесно, дуже неприємні відчуття», - пише Юрій Блавацький.

Ареал лисиць у Львові не обмежується лише цим мікрорайоном. Все частіше їх зустрічають на околицях та в парках – їх бачили у Стрийському парку, на Погулянці, неподалік Левандівського озера, одна навіть живе на Личаківському кладовищі: тварина любить сидіти на алеї поміж надгробками, доки її фотографують здивовані туристи.

За словами науковців, кількість лисиць у Львові ймовірно буде збільшуватись – так, як це відбувається впродовж останніх десятиліть у багатьох містах Європи.

Тварини в містах: винні туристи, щурі та смітники

«Присутність людини зараз фіксується в найбільш «диких» місцевостях, наприклад, в найвіддаленіших частинах Карпат (зокрема, збільшується кількість туристів), і мимоволі тварини звикають до людини», - пояснює кандидат біологічних наук Андрій-Тарас Башта, старший науковий співробітник інституту екології Карпат.

За словами науковця, все частіше дикі тварини приходять до міст у Європі. «В Румунії ведмеді підходять до міста, щоб поживитися на смітниках. Так само з вовками. В одному з румунських міст прикріпили до вовчиці передавач, щоб прослідкувати за її переміщеннями. Вовчиця забігла до міста, шукала по смітниках корм, абсолютно не боячись людей, і поверталася до своїх вовченят за межі міста», - каже Андрій-Тарас Башта.

В Україні теж є види, які за останні роки активно почали заселяти міста, каже науковець. Наприклад, деякі види кажанів почали зимувати в багатоповерхових панельних будинках (хоча раніше цього не було). Наскільки ми зауважуємо такі факти, залежить і від «помітності» виду. Кажанів теж багато зимує в місті, але їх менше помічають, на відміну від лисиць.

«Збільшення кількості лисиць в населених пунктах спостерігається вже близько десяти років. Вони легко звикають до людини, легко орієнтуються в міській зоні. В багатьох європейських містах є свої, «міські» популяції лисиць. У нас цей процес також починається. Його успішність залежить від чисельності виду загалом і від можливості знайти корм на території міста»,- пояснює науковець.

Основним кормом для лисиць є дрібні гризуни. Також лиси можуть полювати на птахів, зокрема, голубів. І одних, і других удосталь у містах. Окрім того, додатковим джерелом їжі можуть слугувати відходи, що їх можна знайти на смітниках, чи біля них – люди часто залишають біля смітників їжу для птахів, бездомних собак і котів.

Лисиця може напасти?

На людину лисиця не нападатиме, якщо, звісно, не йдеться про самозахист. «Лисиця, як правило, старається тікати від людини. А от випадки із тим, коли лисиця в місті йшла за людиною чи підходила і спостерігала – це тварина, яку вже підгодовували. Така лисиця бачить людину не як небезпеку, а як джерело потенційного корму», – каже Андрій-Тарас Башта.

Природоохоронці просять не підгодовувати лисиць. Це потрібно як для безпеки тварин, так і для безпеки людей.

Лисиця на дитячому майданчику у Львові на вул. Леннона, 35 (фото Миколи Сенька)

Не нападатиме здорова лисиця і на котів. Щодо собак, то директорка ЛКП «Лев» Оксана Кошак переконує – вони є своєрідним «щитом» для захисту міста від диких тварин: «Коли мешканці говорять, що потрібно всіх собак з вулиці позабирати – це означає автоматично впустити диких тварин в місто. Вакцинована, стерилізована, безпечна тварина, на превеликий жаль, все таки мусить бути на вулиці задля безпеки».

Втім, у деяких містах Європи дикі тварини вже прижилися. До прикладу у Великій Британії із приблизно 40 тисяч лисиць, половина живе в містах. Лише у Лондоні, за найскромнішими підрахунками, їх 10 тисяч. Та навіть при такій чисельності, випадки, коли люди постраждали внаслідок нападу лисиць є поодинокими – йдеться про кілька в рік, тоді як у країні щодня більше 10 осіб звертаються по медичну допомогу після нападу собак. Для порівняння, за даними ЛКП «Лев», щороку лише у Львові від нападів собак страждають 75-100 осіб.

Чи є лисиці переносниками сказу?

Сказ – смертельна хвороба. І серед диких тварин найчастіше її реєструють саме в лисиць. Цього року з 36 випадків сказу на Львівщині 13 припадало на лисиць та 11 на собак. Решта – коти, корова, єнотоподібна собака та борсук. Приблизно така ж статистика з року в рік. І якщо здорова лисиця не нападатиме на людей, собак та котів – то хвора на сказ тварина стає агресивною.

«Інфікування людей здебільшого відбувається в результаті глибокого укусу або подряпини, нанесених твариною, інфікованою сказом. При цьому 99% передачі інфекції людям у світі відбувається від скажених собак», – повідомляють на сайті ВООЗ. 95% смертей від сказу припадають на Африку та Азію. Випадки інфікування людей внаслідок контактів з лисицями, єнотами, скунсами, шакалами, мангустами та іншими видами диких хижих тварин, за даними організації відбуваються вкрай рідко.

За даними ВООЗ, завдяки вакцинації домашніх улюбленців та диких тварин, кількість випадків сказу у Західній Європі вдалося скоротити з 21 тис. у 1990 році до 5 тис. в 2004 році. А деякі країни, такі як Нідерланди, Швейцарія, Франція, Бельгія та Люксембург, Чехія, Німеччина та Австрія і взагалі вважаються країнами вільними від сказу наземних тварин, йдеться на сайті ВООЗ.

Вакцинацію диких тварин вже 5 років проводять і в Україні. Їстівні кубики із привабливим для тварин запахом розкидають з літаків. Всередині кожного з них доза вакцини. Тварина, що з’їдає таку вакцину отримує імунітет від сказу.

«Говорити про цілковите знищення сказу у тварин можна буде, якщо щорічно проводити вакцинацію впродовж приблизно двох десятків років. Зараз же можна говорити, що ситуація є контрольована і значних спалахів немає. Цього року на Львівщині в лісових масивах і на полях ми розкидаємо 346 тисяч доз», – каже начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області Володимир Подоляк. Таку роботу традиційно проводять в кінці осені – на початку зими, коли в лісах немає грибників та ягідників, і водночас вже опало листя, тож у гілках не заплутається корм з вакцинами.

Жодна з 346 тисяч доз вакцини для міських лисиць не призначена. «Приманки йдуть централізовано з Києва і вони призначені виключно для використання поза межами населених пунктів, – каже Володимир Подоляк і додає – Ви підняли добре питання. Ми звернемося в Київ і якщо це буде передбачено – тоді зможемо передавати і в міста».

За даними управління Держпродспоживслужби, цього року на Львівщині, а саме в Городоцькому районі від сказу померла 68-річна жінка, яку вкусив її ж пес. Перед тим у Львівській області близько 10 років не було зафіксовано жодної людської смерті спричиненої сказом.

Для порівняння, за останні роки в області щонайменше 2 людини щороку гинули внаслідок удару блискавки, а лише за перший квартал 2018 року внаслідок ДТП у Львівській області загинуло 75 людей.

Що робити з лисицями в містах?

Звернутися по допомогу до мисливців, розставити капкани, викликати якусь службу, щоб лисицю зловили і вивезли у ліс – саме такі варіанти пропонують львів’яни у одній зі інтернет-спільнот мешканців Шевченківського району Львова.

«Відповідно до закону України «Про тваринний світ» всі види тварин знаходяться під охороною. Їх не можна знищувати тільки тому, що вони перетнули межу міста, – пояснює Андрій-Тарас Башта. – Лисиця відноситься до так званих мисливських видів тварин. Тобто, полювати на неї можна тільки за наявності спеціального дозволу, тільки в певний період і лише там, де це дозволено. В іншому випадку – це порушення закону».

Та й вивезти лисицю за межі міста – це не вихід, переконаний науковець. Адже доки на території міста буде для неї корм (гризуни та харчові відходи) – на місце лисиць, яких вивезли, приходитимуть нові.

«Лисиці не приходитимуть в міста, якщо тут не буде для них харчів. Якщо в місті не буде такої кількості гризунів, а органічні відходи будуть відсортовані і не доступні для тварин, то і лисиці не будуть мігрувати в місто», - пояснює науковець.