Два пам’ятних знаки загиблим українцям у Польщі відкриють у травні цьогоріч

2005 році у Варшаві українська та польська влади підписали договір про відкриття 44 українських поховань на території Польщі і 44 польських поховань на українській землі. У межах цієї угоди було відкрито польські поховання у Павлівці на Волині та "Цвинтар Орлят" у Львові. Українці відкрили перше кладовище у Павлокомі. Оскільки ні українська, ні польська сторона не встигають упродовж двох років виконати домовленості, було прийнято рішення про продовження угоди на 5 років.

Згідно із договором українська сторона мала на території Польщі виконати роботи з: відновлення цвинтаря українських воїнів, які померли в таборі для військовополонених у період 1919-1921 років: Ланьцут (Підкарпатське воєводство); увічнення пам’яті українців, які загинули під час польсько-більшовицької війни 1920 року чи померли в таборах для військовополонених після закінчення цієї війни: Стшалково, Каліш (Вєлькопольське воєводство), Вадовіце (Мальпольське воєводство), Тухоля (Куявсько-Поморське воєводство); завершення впорядкування території українського військового цвинтаря: Пикуличі (Підкарпатське воєводство); впорядкування місць поховання українців, загиблих у 1943-47 роках: Бересть, Василів, Верещин, Вороновичі, Гдешин, Городиславичі, Ласків, Ліски, Мірче, Модринь, Моложів, Новосілки, Річиця, Сагринь, Смолигів, Стрільці, Турковичі, Шиховичі (Люблінське воєводство), Бахів, Березка, Володж, Гораєць, Завадка Морохівська, Заліська Воля, Карликів, Кобильниця Руська, Корманичі, Лубна, Пискоровичі, Середня, Скопів, Старе Село, Теплиці, Терка, Тисова, Трійчиці (Підкарпатське воєводство); увічнення пам’яті мешканців Павлокоми, загиблих у березні 1945 року: Павлокома (Підкарпатське воєводство); увічнення пам’яті українців, полеглих у боях із гітлерівськими військами в 1944-1945 роках: Дуклянський перевал (Підкарпатське воєводство).