Два роки з початку АТО або 14 квітня

Непримітна ніби дата 14 квітня 2014 року. В цей день для більшості українців народилася абревіатура «АТО». «АТОвці», «АТОшники», «зона АТО» - слова зміст яких докорінно змінив ситуацію всередині країни.

В країні вирували постмайданні пристрасті. Вже був «віджатий» Крим, проте сепаратистські мітинги в містах на Сході,  як в самій Україні так і за її межами вважали лише спробою зірвати президентські вибори. Навіть були спроби закликати еліти сходу спільно зайнятися реформуванням Конституції з метою розширення повноважень регіонів.

Проте реалії виявилися іншими. І вже зараз важко навіть пригадати,  яка ж з подій змінила складний  термін «АТО» на  простий і зрозумілий  - «війна». Атака з «воєнторгівського»  ПЗРК на МІ 24 з Бродів  у травні, чи бій з танками на «Рибхозі» у тих же околицях Слов’янська  у червні … Достеменно  з цим розібратися слід на перспективу, напевно, військовим  історикам.

З того часу змінилося дуже багато. Цінностей і стосунків. І навіть ставлення до  простих здавалося речей  (шоломів, спальників а подекуди і шкарпеток) які набули зовсім іншої ваги. І все на фоні небувалого спалаху патріотизму  у виглядів тисяч бійців добровольців і волонтерських сотень з кожного регіону України. Були перемоги, які піднімали дух усієї країни і військові поразки,  котрі породили «#зраду» і розчарування. А ще - втрати у боях близьких, знайомих чиїхось  знайомих  раптом стали буденним явищем для нас, громадян європейської країни у 21 столітті.

Мінськ 1 і 2, на фоні економічної кризи зробили нас грубшими до проблем на Сході. «АТОшний синдром» - побратим «в’єтнамського»,  став новою часто вживаною дефініцією чи не в  кожному населеного пункті .  І всі ці виклики ми прийняли на себе ми, громадяни України.  Не перелічити причин і проблем цих суспільних змін пов’язаних з АТО з тих  часів …

Саме тому, 14 квітня 2016  є  не тільки днем народження (у важких муках) нового уряду України, а саме другою річницею з початку АТО. Неоголошеної війни, котра зачепила кожного. Перемогу у  якій ми, громадяни України, повинні наближати кожного дня!

Слава Україні!