«Економіка України під час війни»

Війна стала великим викликом для української економіки. Вже третій рік бізнес намагається працювати в нових умовах і при цьому розвиватися, забезпечувати українців роботою і допомагати захисникам наближати перемогу України.

Стан економіки України, виклики та тенденції детально обговорили у Львові під час Весняного ділового форуму. Подія об'єднала експертів у сфері бізнесу вже в вп'ятнадцяте.

«Кожного року Весняний діловий форум про те, які сенси штовхають людей, щоб вірити і інвестувати в цю країну, створювати робочі місця. Ми розуміємо, що зараз найбільші герої боронять країну зі зброєю в руках, а ми всі ті, хто залишилися, маємо думати як створювати робочі місця і наповнювати бюджет, який піде на ЗСУ», – зазначив організатор Весняного ділового форуму Володимир Глащенков.

Учасники ділилися досвідом ведення бізнесу під час війни. Погляд на можливий розвиток економіки України висловили і міжнародні інституції. Проаналізували учасники форму, що важливо врахувати для розвитку та стійкості економіки України в майбутньому. Обговорили під час події й ситуацію з електропостачанням.

Трекер економіки України під час війни

Керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський проаналізував стан економіки України. Що стосується ринку праці, то кількість нових вакансій поступово зростає, натомість активність шукачів роботи є низькою і постійно знижується. Безробіття у квітні становило – 16,8%.

«Цікаво, що частка тих, хто змушений економити на їжі і мають соціальні проблеми з добробутом, наростає», – зазначив Гліб Вишлінський.

Що стосується бізнесу, то переважають позитивні очікування. Настрої покращилися завдяки оптимістичним прогнозам щодо міжнародного фінансування, налагодженню логістики, сезонному пожвавленню бізнесу та збільшенню попиту всередині країни, а також подальшому уповільненню темпів інфляції.

Проаналізував Гліб Вишлінський також іноземну фінансову допомогу. Експерт зазначив, що у квітні рівень покриття бюджетних потреб іноземною допомогою скоротився: надходження з-за кордону покрили менше половини дефіциту бюджету та обсягу, потрібного для погашення українських боргів. У наступні місяці обсяги надходжень суттєво не зростуть. Головна мета України – відновити ритмічність допомоги, щоб мати змогу нормально планувати бюджетний процес.

Що стосується сільського господарства, то у квітні експорт зернових та олійних культур сягнув рекорду воєнного часу, склавши 6,6 млн тонн. Основними експортними культурами у квітні були кукурудза, пшениця та ячмінь. Чорноморські маршрути залишаються ключовим фактором зростання експорту аграрної продукції: на них припадає 78% експорту зернових та олійних культур, що є другим найвищим показником з лютого 2022 року. Експорт олійних у квітні скоротився до 319 тис. тонн. Основними експортними товарами були соєві боби, ріпак та насіння соняшнику.

Банківський сектор

Про ситуацію в банківському секторі розповіли представники АТ «Кредобанк». Говорили, зокрема, про можливості українського бізнесу, про співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, які допомагають кредитувати український бізнес.

«Інтерес бізнесу до кредитування банківського досить високий. “Кредобанк” за час повномасштабної війни видав українському бізнесу кредитів на понад 20 млрд грн. У цьому нам допомагає співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. Це різноманітні програми розподілу ризику, які допомагають видавати кредити бізнесу і забезпечувати ризики у разі того, якщо бізнес постраждає від війни. Сьогодні “Кредобанк” єдиний з українських банків, який має пряму гарантію європейської комісії для невеликого бізнесу у прифронтових територіях чи регіонах, де ведуться бойові дії. Гарантія покриває 90% кредиту. Потрібно допомагати і підтримувати український бізнес вже, щоб він міг до перемоги дожити і працювати», – розповів директор департаменту комунікацій АТ «Кредобанк» Віктор Гальчинський.

Член правління АТ «Кредобанк» Антон Кіркач під час свого виступу наголосив, що для «Кредобанку» важливим є партнерство з клієнтами та міжнародними організаціями.

«266 клієнтів з усієї України отримали фінансування від банку у рамках програми ЄБРР. Найбільша їх частка у Львівській, Дніпропетровській та Київській областях», – зазначив Антон Кіркач.

Енергетика: що відбувається та чого чекати?

Ситуація з електропостачанням – це одна з топ-тем, яка цікавить усіх українців. Адже за останні півтора місяці ворог дуже сильно пошкодив електростанції, які виробляють українську електроенергію, і через це періодично виникають дефіцити. Гендиректор компанія Yasno Сергій Коваленко зазначив, що одним з основних завдань його компанії є інформування, адже на основі наявної інформації ухвалюються рішення.

«У 2024 році по об’єктах енергетики били майже 30 разів. Ми маємо наразі побиту на 80-85% всю маневрову генерацію України. Є наразі дефіцит в системі. Він складає 20-25% від нашої потреби», – розповів Сергій Коваленко.

Він зазначив, що з дефіцитом Україна житиме щонайменше до кінця наступного опалювального сезону.

«Те, що зараз відбувається по всій країні, оці обмеження, треба розуміти, що це надовго. Не на день, не на тиждень, скоріш за все до кінця опалювального сезону. До бізнесу два головні заклики. Перший – якщо у вас є технічна можливість, розвивайте свій імпорт, імпорт електроенергії. Друга порада – розвивайте свою енергонезалежність: сонячні панелі генераторні установки і таке інше. Також можна зробити планування дій на різні терміни відключення світла», – додав гендиректор компанії Yasno Сергій Коваленко.

Експерт зазначив, що зруйновані об’єкти відновити на 100% не вдасться, а будувати нові надто дорого.

Погляд міжнародних інституцій на можливий розвиток економіки України

Говорили під час Весняного ділового форуму і про внесок міжнародних інституцій в розвиток економіки України. Олена Волошина із Міжнародної фінансової корпорації розповіла про співпрацю з Україною.

«Наша корпорація не припиняла своєї діяльності у жодному з напрямків, а їх є чотири. Ми інвестуємо в проекти в приватному секторі. Є у нас консультативна діяльність, коли ми працюємо або з урядом, або з представниками приватного сектору, допомагаємо їм розробляти якісь програми, продукти. Також в нас є сумісна підготовка якогось проекту, співпраця з урядом щодо вирішення того чи іншого питання, що потім відкриє можливість для потенційних інвесторів. Займаємося і аналітичною роботою», – розповіла Олена Волошина.

Експертка зазначила, що на відбудову України потрібно приблизно 500 млрд доларів, приватний сектор може профінансувати третину від цієї суми.

«У галузях торгівлі, сільського господарства все може бути перекрите приватним сектором. Щоб приватний сектор пішов в інші галузі, наприклад, медичну або освіту, або в житлове будівництво, енергетику, для цього потрібні більш рішучі реформи. Тому ми з урядом працюємо, щоб ці реформи втілити в життя», – зазначила експертка.

Олена Волошина розповіла, що Міжнародна фінансова корпорація затвердила програму ERA, яка передбачає для України 2 млрд доларів на два роки. 1,4 млрд вже профінансували.

«400 млн пішло на підтримку експорту і імпорту. Ця допомога надається через банки. Це важливо, бо Україна залежна від експорту, потрібний їй доступ і до імпорту. Вкладаємо в середні і великі компанії, турбуємося також про маленькі. Робимо це через фінансові установи в Україні», – розповіла Олена Волошина.

Співпрацює Міжнародна фінансова корпорація і з державною компанією – «Українське Дунайське пароплавство».

«Взагалі ми працюємо з приватним сектором. Але в цьому випадку почали працювати з цією компанією, щоб вивести її на новий рівень, щоб допомогти їй консультативно і фінансово. Мета – у кінці шляху працювати над приватизацією цієї компанії», – розповіла Олена Волошина.

Україна майбутнього

Про Україну майбутнього, що варто врахувати, розповів засновник Інституту фронтиру Євген Глібовицький. Він зазначив, що власники бізнесів чудово розуміють свою справу, знають усе про своїх споживачів, однак важливо виходити за межі свого бізнесу.

«Цей рік, який перед нами, буде роком, який може навіть сильно не змінюватися з точки зору пересування лінії фронту, але цей рік має завдання для кожного з нас зробити свою оптику ширшою і навчитися розуміти речі, які ми не розуміємо. Бізнес має розуміти, як функціонують інші сфери життя, як функціонує громадянське суспільство, держава, як виглядають інші сектори, бо з ними треба буде будувати коаліції», – розповів Євген Глібовицький.

Експерт наголосив, що бізнесу потрібно працювати над капіталом.

«Дуже кваліфіковані власники бізнесу в Україні тільки відкривають для себе мистецтво бути капіталістами. Різниця між власником бізнесу і власником капіталу – колосальна. Власник бізнесу – це той, хто сфокусований на бізнесі, власник капіталу – це той, хто сфокусований на тому, щоб тривалість життя капіталу була довшою, ніж тривалість активної присутності власника в бізнесі. Треба краще розуміти ті речі, які поза бізнесом, бо це єдиний спосіб, яким можна підняти спроможність капіталу до виживання. І це єдиний спосіб, яким можна забезпечити капіталу кращі шанси. Від якості рішень, які зараз прийматиме бізнес, залежить дуже багато», – додав експерт.

Експерти переконані, після перемоги повинен бути значно змінений порядок ведення підприємницької діяльності в Україні, здійснена адаптація до стандартів Європейського Союзу.