Фільми «Ріміні» та «Безмежність» вийшли в український кінопрокат

В український прокат вийшли відразу два помітних учасники великих фестивалів – Берлінського та Венеціанського. Розповідаємо, про що ці фільми та чому їх варто переглянути.

«Ріміні» (на головному фото) Ульріха Зайдля, учасник Берлінале 2022 року, розповідає про колись популярного поп-співака Рікі Браво (Міхаель Томас). Зараз він живе у Ріміні, де співає в готелях та заробляє сексом зі своїми підстаркуватими шанувальницями. Якось до Річі на виступ заявляється дочка зі своїм хлопцем і вимагає від тата аліментів за довгі 12 років відсутності.

Загалом фільм став продовженням багаторічних дослідів Зайдля. Режисер методами кіно досліджує феномен австрійського обивателя. Зайдль не приховує своєї зневаги, він безжально здирає тоненьку плівку цивілізації, оголюючи непривабливу картинку.

У фільмі поєднуються огида, сміх та, як не дивно, співчуття. Ідеальна картинка, акторська імпровізація, такий собі «антиамаркордівський», сумний та безлюдний Ріміні. Усе це є у картині Зайдля, яка є однією із найцікавіших пропозицій нашого прокату.

Цікаво, що своєрідною парою до «Ріміні» є ще одна картина Зайдля «Спарта», головним героєм якої є брат Рікі Браво Евальд. Так само історію з різних боків Зайдль розповів у трилогії «Рай», досліджуючи образи та вади через героїв, охоплених різними демонами та пов’язаних родинними зв’язками.

Майкл Томас у фільмі «Ріміні»

Так що цікаво подивитись обидві картини. Тим більше, що у «Ріміні» можна подивитись на можливе майбутнє Олега Винника.

Картина Емануелє Кріалезе «Безмежність» брала участь у торішньому Венеціанському фестивалі.

Події розгортаються на початку 1970-х років у Римі. З деспотичним головою сімейства (Вінченцо Амато) складно знайти спільну мову. Насамперед від цього страждає його дружина Клара (Пенелопе Крус) та троє їх дітей.

Найстарша дитина, 12-річна Адріана (Луана Джуліані), відчуває себе хлопчиком, а не дівчинкою. Адрі одягається у хлопчачий одяг та найкомфортніше почувається у компанії, де її знають як хлопця.

Емануелє Кріалезе, багаторазовий учасник Венеціанського та Каннського кінофестивалів, не знімав повнометражне кіно ось уже 12 років, адже він займався розробкою «Безмежності». Це надзвичайно важлива для режисера робота, автобіографічна драма. Кріалезе є трансгендерним чоловіком, який зростав у консервативному італійському суспільстві.

Пенелопе Крус у фільмі «Безмежність»

У режисера вийшла тепла, хоч і сумна, якась дуже лампова історія. Традиційно прекрасна та емоційна Пенелопа Крус, яка якось несподівано ось уже кілька років як перейшла у категорію екранних мам, чудова Луана Джуліані, ідеальне колористичне (та й загалом візуальне) та музичне вирішення картини. Усе це робить «Безмежність» принадою для кіногурманів. А ще у нього ті ж продюсери, що й у «Молодого папи».