Нова хвиля штурмів Львівської міськради несподівано зробила Івана Спринського одним з найупізнаваніших львівських протестувальників. Над ним часто іронізують у соцмережах, але сьогодні – це реальне обличчя львівського активізму.
До цього статусу 32-річний Іван Спринський йшов довго: після публічного відречення від часу виходу із Партії регіонів у грудні 2013 року його основною роботою стали пікети і акції протесту – за п’ять років він встиг організувати чи взяти участь у, без перебільшення, сотнях акцій. Інтереси Спринського поширюються на митницю, «Укрспирт», АЗС, психлікарню, прокуратуру, транспорт та багато іншого.
ZAXID.NET коротко згадує минуле Івана Спринського – дивимось, кого й коли він пікетував.
***
Депутати Львівської облради, лютий 2014 року. Іван Спринський координував акцію «Автосотні», під час якої протестувальники їздили офісами депутатів Львівської облради і вимагали у них прийти на сесію, щоб проголосувати за відставку тодішньої голови ЛОДА Ірини Сех.
МВС Львівщини, березень 2014 року. Тоді Спринський з колегами протестували проти призначення на посаду керівника ДАІ скандального Богдана Мицака. Але це не допомогло, тож у квітні довелося організовувати нову акцію протесту і вимагати у Мицака написати самому рапорт на звільнення. І той написав. Але потім поновився на роботі.
Служба автомобільних доріг, квітень 2014 року. Під час автопробігу «Броди-Радехів» Іван Спринський разом із головою Львівської облради Олександром Ганущином заїхали до начальника Служби автодоріг Львівщини Юрія Лазаренка і вимагали в нього підрахувати і обмалювати кожну яму на дорозі – аби вберегти водіїв від пошкоджень.
Укртрансінспекція, квітень 2014 року. Іван Спринський з «Автосотнею» вимагав звільнення керівника львівського управління Укртрансінспекції Євгена Талохи, якого звинуватили у перешкоджанні виїзду активістів до Києва на Євромайдан.
ДАІ Львівщини, квітень 2014 року. Цього разу протести зачепили Степана Харабару, якого тоді мали призначити керівником обласного ДАІ. Спринський був серед тих, хто протестував проти такого рішення, бо Харабара спершу мав пройти люстраційну перевірку від громадських активістів.
Держархбудконтроль, квітень 2014 року. Формальною причиною цього пікету стала відсутність громадської ради при ДАБІ. Але пікет виявився не дуже чисельним і не дуже вдалим – керівників ДАБІ не було на місці.
Голова ЛОДА, травень 2014 року. Із низкою інших львівських активістів Іван Спринський брав участь у пікеті під стінами ЛОДА, вимагаючи в тодішньої голови ЛОДА Ірини Сех подати у відставку. Причина – Сех поєднувала посаду губернатора із роботою народної депутатки.
Генконсульство Росії, червень 2014 року. Через святкування Дня Росії кілька громадських організацій, у складі яких одним з найактивніших був Іван Спринський, влаштували під дипустановою акцію протесту, вимагаючи припинити вечірку. З огорожі консульства навіть зняли інформаційну табличку, щоб протерти і закинули її назад на подвір'я дипустанови.
Управління лісового та мисливського господарства Львівщини, червень 2014 року. Іван Спринський вимагав звільнення головного лісника Львівщини Андрія Тирчика, якого звинуватили у примусі працівників лісових господарств області здавати гроші на допомогу київському Антимайдану під час Революції Гідності. Під час цієї акції Андрію Тирчику раптово стало погано і з кабінету його забрали на швидкій.
Польське консульство, липень 2014 року. Через польських прикордонників, які затримали на кордоні волонтерів із бронежилетами, Іван Спринський зі своєю громадською організацією погрожували принести під польське консульство «10 тонн зіпсованої капусти».
ДФС Львівщини, березень 2015 року. Іван Спринський з членами «Рабів до раю не пускають» приніс до ДФС Львівщини свинячу голову, протестуючи проти оподаткування волонтерської діяльності.
Об'єднання профспілок Львівщини, березень 2015 року. Спринський з членами своєї організації увірвались на з'їзд Об'єднання профспілок Львівщини і звинуватили тодішнього керівника у продажі майна профспілок за заниженими цінами.
ДФС Львівщини, червень 2015 року. Після того, як голова ДФС України Роман Насіров без конкурсу призначив головою львівської податкової Ірину Столярик з ДФС в Івано-Франківській області, члени кількох організацій знесли під головний офіс ДФС Львівщини автомобільні шини. Одним із найактивніших протестувальників тоді теж був Іван Спринський, який вимагав у Насірова призначити новий конкурс.
Банки, серпень 2015 року. Іван Спринський був одним з найактивніших учасників акції протесту проти російських банків у Львові. Протести з вимогою закрити свої відділення відбувалися під офісами «ВіЕс банку», «Сбербанку Росії» та «ВТБ банку».
Озеро Задорожнє, серпень 2015 року. Повалення парканів навколо озера Задорожнє також не обійшлося без Івана Спринського. Але навіть присутність голови ЛОДА Олега Синютки не допомогла цим протестам стати ефективними – паркани невдовзі знову з'явилися.
Центр допомоги учасникам АТО, грудень 2015 року. Тоді Центр допомоги учасникам АТО заявив про підготовку Іваном Спринським провокативної акції з вимогою переобрати керівника самого центру. У заяві навіть вказувалося, що волонтерів центру погрожували підірвати гранатою.
Львівська міськрада, січень 2016 року. Іван Спринський із кількома десятками інших протестувальників зірвав обговорення положення про створення громадських колегій при управліннях ЛМР. Вони запропонували іншу тему обговорення, проголосували за неї і навіть створили робочу групу.
«Альфа-банк», лютий 2016 року. Взяв участь у так званих «похоронах» «Альфа-банку» – носив труну до двох закритих відділень банку.
Сервісний центр МВС, березень 2016 року. Іван Спринський був і одним із організаторів пікетів львівського сервісного центру МВС, на яких вимагали звільнити керівника установи Олександра Плашовецького. Пікети почалися після того, як російське консульство отримало номери старого зразка, Плашовецького звинуватили у співпраці з Російською Федерацією.
Прокуратура Львівщини, березень 2016 року. Кілька громадських організацій під керівництвом Івана Спринського зірвали представлення нового прокурора Львівської області Віталія Мякішева. Пояснили це тим що Мякішева призначили без конкурсу.
Львівська міськрада, червень 2016 року. Спринський не пропустив і перший серйозний штурм Львівської міськради, під час якого заявив, що збиратиме підписи за відставку мера Львова Андрія Садового. У цей же період Спринський став одним з організаторів театралізованого мітингу під Ратушею, на якому мера закликали «реально працювати».
Вивіз сміття, червень 2016 року. Разом із членами «Розвитку громади» Спринський був одним із найбільш активних блокувальників вивезення сміття зі Львова. Окрім того відзначився зі своєю організацією тим, що завіз до будинку мера Львова пакети зі сміттям і закликав львів'ян повторити це (але в цьому він був не перший).
Львівська психіатрична лікарня, червень 2016 року. Найпомітнішим епізодом нетривалого зацікавлення Спринського психлікарнею став конфлікт із Олександром Фільцом. Члени «Рабів до раю не пускають» зайшли в адмінбудівлі лікарні, «щоб отримати відповідь на запит», а потім, обурившись, що Фільц залишався керівником установи, викликали поліцію.
«ДТЕК Західенерго», січень 2017 року. Від цього часу Спринський перейнявся долею «Західенерго», вимагаючи повернути компанію у держвласність. У лютому 2017 року навпроти головного входу на підприємство Спринський спалив опудало Рината Ахметова і закликав повторювати такі акції по всій країні.
Книгарні, лютий 2017 року. Викликав поліцію у книжковий магазин ТЦ «Скриня», в якому виявили пропагандистську літературу. Заявив, що через ці книжки «агенти Кремля можуть отримати доступ до уподобань мільйонів наших громадян» і звернувся до СБУ з вимогою перевірити книгарню.
«Укрспирт», квітень 2017 року. Заявив, що посадовці держпідприємства, зокрема в. о. керівника Андрій Акіменко, ухиляються від сплати податків та причетні до заволодіння майном, через що написав заяву в СБУ, МВС та ДФС.
Roshen, липень 2017 року. Причетний Спринський і до обклеювання вітрин магазину Roshen листівками з написами «Олігархічним династіям стоп», «Диктаторській країні – ні», «Петро, не будь Чаушеску».
Gloria Jeans, липень 2017 року. Зі своєю організацією заблокував роботу магазину Gloria Jeans в ТРЦ Victoria Gardens. Формальною причиною цієї акції стало побиття у Києві активістів, які протестували проти відкриття нового магазину російської мережі Gloria Jeans.
«Укрнафта», вересень 2017 року. Одна з найкоротших акцій Спринського стосувалася боротьби з шахрайством на АЗС. Почалася вона після того, як організація Спринського почула, що на одній заправці «Укрнафти» водію залили не 10 літрів бензину, а 9.
Львівський ювелірний завод, вересень 2017 року. Заявив, що екс-директор заводу Володимир Кузовкін та тодішній в. о. керівника Роман Мончин причетні до «фінансового знекровлення» підприємства і що сам завод доводять до банкрутства, щоб приватизувати, а тому потрібно встановити контроль громадськості за його роботою.
Військовий лісокомбінат, листопад 2017 року. Протестував проти призначення Тараса Никончука на посаду в. о. керівника держпідприємства «Львівський військовий лісокомбінат». Вимагав скасувати результати одного конкурсу і провести новий за участі громадськості.
Реформа медицини, листопад 2017 року. Після затвердження народними депутатами медреформи Спринський написав заяву в поліцію та прокуратуру, вимагаючи відкрити справу через порушення його конституційних прав.
Приймальня мера Львова, грудень 2017 року. Після скандалу з картою окупованих територій на безпековому форумі Іван Спринський з колегами заблокували приймальню Андрія Садового, вимагаючи мера подати у відставку.
Львівська митниця, червень 2018 року. Спринський разом із керівником львівського осередку «Авто Євро Сили» Олегом Наконечним (підозрюють у сутенерстві) почав блокування митних постів, вимагаючи звільнення керівника митниці Левка Прокіпчука. У вересні Прокіпчук під тиском таки написав заяву на звільнення, але у підсумку таки залишився на посаді.
ДФС Львівщини, жовтень 2018 року. Силою прорвався до кабінету начальника ДФС, бо «за участі керівництва митниці може відбутись отримання неправомірної вигоди від третіх осіб». Після цього Спринського викликали до поліції як свідка у справі про захоплення державної будівлі, але про розвиток цієї справи більше нічого невідомо.
Прокуратура Львівщини, жовтень 2018 року. Кілька скандально відомих львівських організацій провели пікети біля обласної прокуратури, НАБУ та поліції, протестуючи проти «безпідставних переслідувань» та згадок про себе в медіа. Звичайно, Іван Спринський тут теж був один із найактивніших.
Євробляхи, листопад 2018 року. Разом із підозрюваним у сутенерстві лідером «Авто Євро Сили» Олегом Наконечним був одним із організаторів кількаденної акції протесту під ЛОДА проти закону про розмитнення авто на єврономерах. На початку травня 2019 року він знову згадав за євробляхарів і заявив про створення груп для захисту водіїв від «свавілля поліції».
Галицький райсуд Львова, листопад 2018 року. Організація Спринського заблокувала роботу голови Галицького райсуду Ірини Волоско, вимагаючи у неї пояснень про корупційні справи щодо митників. Тоді навіть заявили, що домагатимуться звільнення Ірини Волоско і збиратимуть інформацію про усіх суддів, які випускають злочинців на волю, але це обмежилось разовою акцією.
Виконком ЛМР, травень 2019 року. Найрадикальніший вчинок Спринського – це вилиті на чиновників мерії горнята з фарбою. Формальною причиною блокування роботи виконкому цього разу стали виплачені власникам ЛАЗу борги за поставлені у 2009-2010 роках автобуси. Після цього Спринський разом із учасниками кількох різних угруповань оголосив під стінами Ратуші безстрокову акцію протесту.