«Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду».
Стаття 1 Кодексу суддівської етики
В Україні триває відбір на вакантні посади суддів Конституційного суду України. Після обрання за результатами співбесід цього року Сергія Різника і Алли Олійник, вакантними у КСУ наразі залишаються 4 посади за квотами Президента, Верховної Ради та З’їзду суддів, ще 3 посади стануть вакантними 27 січня 2025 року.
Співбесіди із кандидатами на суддів КСУ проводить Дорадча група експертів (ДГЕ) – спеціальний орган у судовій системі України, що оцінює моральні якості та рівень професійної компетентності усіх кандидатів (на головному фото).
Наприкінці жовтня ДГЕ прослухала кандидатів на дві посади судді КСУ за квотою з’їзду суддів України. ZAXID.NET прослухав співбесіди із 8 кандидатами та коротко перказує їхню суть.
Проректор без наукового ступеня і з плагіатом
49-річний Олексій Вац є проректором з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Державного біотехнологічного університету, асистент кафедри права та європейської інтеграції. Утім досі Олексій Вац не отримав наукового ступеня.
У біотехнологічному університеті Олксій Вац займався темою про облік та аналітичне забезпечення управління бізнесом в ритейлі. На цю тему Олексій Вац спільно з іншими науковцями написав три наукових статті. В одній з них члени ДГЕ виявили три повністю скопійовані абзаци із іншої колективної монографії. Олексій Вац факт плагіату визнав.
Не менш цікавим епізодом біографії кандидата є робота головою виборчої комісії під час виборів ректора Державного біотехнологічного університету у грудні 2021 року. Тоді на виборах переміг народний депутат від «Слуги народу» Андрій Одарченко. Троє інших кандидатів заявили про фальсифікацію виборів. Основними претензіями кандидатів є продовження часу голосування до 18:00, хоча згідно з постановою Кабміну воно мало тривати з 9:00 до 15:00, а також видалення з дільниць членів комісій та спостерігачів під приводом кварцування приміщень. Коли члени ДГЕ Олексія Ваца спитали про коментар щодо звинувачень у фальсифікацій виборів, він відповів, що жодні доводи опонентів у суді не підтвердились.
«Були свідки, які щось бачили, наводили матеріали, які їм хтось прислав. Звідки? Хто? Жодного прізвища… Вибачте, навіть не смішно», – прокоментував кандидат на посаду судді КСУ.
На питання про те, чи на його думку вибори пройшли бездоганно й без порушень, Вац відповів: «Абсолютно».
До слова, Андрій Одарченко утік з України через Румунію після оголошення йому підозри 21 листопада 2023 року у спробі підкупити Мустафу Найєма, тодішнього голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. Одарченко намагався надати Найєму хабар у криптовалюті за сприяння в отриманні коштів із фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ на ремонт будівель університету, в якому він є ректором. Одарченка оголосили у міжнародний розшук.
До слова, на виборах 2020 року Олексій Вац теж балотувався до Харківської міськради від партії «Слуга народу», а 2015 року від партії «5.10». Обидва рази невдало.
Експерти також звернули увагу на порушення в декларації про доходи, де Олексій Вац не задекларував користування матір’ю квартирою і заняття адвокатською діяльністю.
28 жовтня Олексій Вац добровільно припинив участь у конкурсному відборі.
Пастор євангельської християнської церкви «П’ять хлібів» і заниження вартості квартир
Денис Гриценко є адвокатом у адвокатському об’єднанні «Альянс». 14 лютого 2024 року Гриценко зареєстрував в Україні євангельську християнську церкву «П’ять хлібів» і став її пастором.
Члени ДГЕ звернули увагу, що у деклараціях про доходи Дениса Гриценка неодноразово трапляється заниження вартості квартир, які він купував або продавав. Наприклад, 2011 року він купив квартиру площею 21 м за 4575 доларів. Але на питання членам ДГЕ Гриценко повідомив, що справжня вартість квартири – 15 тис. доларів.
«Це, скоріш за все, для того, щоб уникнути сплати податків», – зізнався Денис Гриценко і додав, що це була ініціатива продавця.
«Так робиться в нашій країні. Так роблять прості люди, в яких немає грошей, щоб придбати щось нове», –виправдовувався кандидат на суддю КСУ після зізнання, що продаж ще однієї квартири теж відбувся за заниженою ціною.
У 2015 році Гриценко отримав від матері іншу квартиру, а в договорі дарування було прописано, що вартість квартири становить 100 тис. грн. Цього разу занижену вартість квартири Гриценко пояснив бажанням заплатити менше за послуги нотаріуса, які залежать від ціни житла.
Сім’я Гриценка, дружина і двоє синів 11 і 17 років, із 2022 року проживає за кордоном – спершу у Польщі, потім у Великій Британії. Разом з ними переїхала й теща Гриценка. У грудні 2023 року Гриценко отримав посвідку на проживання у Великій Британії. Отримання посвідки Гриценко пояснив потребою відвідування родини і церкви у місті Кент. На питання, чому він не оформив візу для відвідин Британії, Гриценко відповів, що «це не реально». До Великої Британії Гриценко їздить кожні 3-4 місяці, щоб побачитись з сім’єю та служити в місцевій церкві. Хоч англійської він не знає і під час спілкування з місцевими мешканцями користується послугами перекладача – своєї дружини або її рідної сестри, яка також має посвідку на проживання і відвідує Британію.
Члени ДГЕ також запитали про підстави виїзду Гриценка за кордон. Він вказав, що раніше він звертався до Церкви християн віри євангельської і запитом про виїзд, далі запит йшов до Державної служби з етнополітики та свободи совісті, яка в свою чергу звертається до прикордонників. Однак тепер, каже Гриценко, йому не доведеться проходити весь цей шлях, оскільки його дружина з липня 2024 року має інвалідність.
Також ДГЕ звернула увагу на те, що Гриценко на посаді директора юридичної фірми упродовж кількох 5 років не подавав фінансової звітності у ДПІ, через що зрештою суд припинив роботу цієї фірми. Гриценко пояснив це втратою зв’язку з власницею і відсутністю діяльністю, хоч це не звільняє директора від звітності.
На питання про те, як він вчинить, якщо буде конфлікт між тим, що вимагає Конституція України і біблійними переконаннями, Гриценко відповів, що залишить посаду судді КСУ.
Кандидат із новими знаннями про свою тещу
Співбесіду із Владиславом Костенком, суддею Ковпаківського районного суду міста Суми члени ДГЕ почали із автомобілів. Матір Костенка, не маючи водійських прав, у 2010 році придбала і оформила на себе кросовер Kia Sportage (2008 р.в.). Судячи з відповідей кандидата, машину придбали за гроші батька, який на той час був підприємцем-пенсіонером і матері на прохання самого Владислава Костенка. Цим же авто Костенко-молодший користувався упродовж 10 років. У 2020 році матір Костенка оформила право власності на ще одне авто – придбаний на аукціоні у США Nissan Rogue 2016 р.в. Цим автомобілем теж користувався суддя. Згодом Костенко переоформив право власності на Nissan, але знову не на себе, а на дружину. У 2019 році мама судді купує ще одне авто – Mercedes A140 вартістю майже 28 тис. грн. Навесні 2023 році донька Костенка отримала права водія. Тоді ж донька почала користуватись цим автомобілем, який належить її бабусі.
Члени ДГЕ також звернули увагу, що з 2015 до 2019 року суддя декларував високі доходи, але зовсім не декларував заощаджень. Владислав Костенко відповів, що всі зароблені гроші тратив на життя та подорожі, а на заощадження нічого не залишалось.
Костенко має ступінь кандидата юридичних наук, у 2021 році він захистив дисертацію на тему «Гарантії соціального забезпечення суддів в Україні».
«Я вам дякую за те, що ви дали можливість висловитись. Сподіваюсь, що я відповів на всі питання. Я отримав величезний досвід, про тещу багато дізнався, я не знав, що в неї таке є там по ділянках», – підсумував співбесіду Владислав Костенко. Вочевидь, інформація про майно тещі була оприлюднена під час роботи ДГЕ, яка передувала співбесіді.
«Після одного інтерв’ю я більше інтерв’ю не даю»
Під час співбесіди із 61-річним Михайлом Смоковичем, головою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, члени ДГЕ звернули увагу на приватизацію ним отриманих від держави квартир. Їх суддя отримав аж три – дві в Луцьку і одну в Києві. Так, спершу Смокович отримав чотирикімнатну квартиру в Луцьку, коли працював там суддею у 2002 році. З січня до березня 2004 року суддя змінив місце реєстрації, продовжуючи жити в цій квартирі, а в той час його сім’я приватизувала отриману від держави квартиру. Зміну прописки кандидат пояснив тим, що чеки на приватизацію перевищували площу квартири, то ж він виписався і зберіг своє право на приватизацію іншого житла.
Однак Морін О’Коннор звернула увагу, що в грудні 2003 року, за кілька місяців до приватизації, Верховна Рада призначила Смоковича суддею Вищого адміністративного суду України, то ж він вже тоді знав, що переїде до Києва, де зможе отримати ще одну квартиру. Смокович заперечив, що мав такий план.
У травні 2007 року Смокович отримав у користування чотирикімнатну квартиру площею 143 м2 у Києві. Серед членів сім’ї, окрім дружини і двох дітей, суддя вказав й свою матір. Отримана Смоковичем квартира була найбільшою за площею серед усіх 12 квартир, які тоді отримали судді Вищого адмінсуду. Насправді ж матір Смоковича жила за іншою адресою. У 2009 році суддя приватизовує й цю квартиру.
Дружина Смоковича понад 10 років пропрацювала в Генпрокуратурі. Коли у 2019 році в Україні почалась масштабна реформа, спрямована на очищення органів прокуратури, вона відмовилась проходити переатестацію і була звільнена із прокуратури. Згодом, коли київські прокурори, колеги дружини Смоковича почали оскаржувати результати атестацій, суддею у цих справах був Михайло Смокович. За словами членкині ДГЕ Моррін О’Коннор, більшість рішень Смокович прийняв саме на користь прокурорів Генпрокуратури, де працювала його дружина. Члени ДГЕ звернули увагу кандидата, що він при розгляді цих справ не зробив самовідводу.
Не робив самовідводу Смокович і під час розгляду справ, де однією зі сторін була Держаудитслужба, головою якої є Алла Басалаєва. У 2021 році Смокович був науковим керівником на захисті дисертації Алли Басалаєвої. Конфлікту інтересів у розгляді таких справ Смокович не вбачає.
Член ДГЕ Ярослав Романюк звернув увагу Смоковича на ще одну цікаву сторінку з його біографії. Йдеться про призначення одного з суддів Великої палати Верховного Суду України. Смокович визнав, що у 2023 році відтермінував вибори судді до Великої палати. Таке рішення він мотивував бажанням створити нібито рівні можливості для всіх, хто хоче спробувати себе на цих виборах. Однак Романюк нагадав Смоковичу про інтерв’ю, яке той дав у цей період і в якому повідомив, що делегуватиме у Велику палату суддю Кривенду. Смокович заперечив, що говорив таке журналістам, але визнав, що він висував, підтримував і агітував за цього кандидата. «Після одного інтерв’ю я більше інтерв’ю не даю», - заявив кандидат.
Смокович також фігурує у розслідуванні ДБР щодо незаконної перереєстрації земельної ділянки в центрі Києва у червні 2023 року. За оперативною інформацією, Смокович начебто за вказівкою тодішнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва намагався перереєструвати у власність Верховного Суду ділянку для подальшого будівництва житла.
Член ДГЕ Ярослав Романюк спитав Смоковича про пожертву розміром близько 2,5 млн грн у 2023 році. Суддя відповів, що за три роки війни він пожертвував 7 млн грн на рахунок ЗСУ в НБУ. Також Смокович повідомив, що кожного відраховує на допомогу війську 60% своєї зарплати.
Суддя, який здійснював правосуддя російською
Сергій Медюк, суддя Центрального районного суду міста Миколаєва змушений був пояснювати, чому у 2011-2012 роках він приймав рішення у цивільних справах російською мовою. Медюк пояснив, що закон про судоустрій на той час дозволяв складати тексти рішень російською, окрім того, про це його просили сторони у справі. Коли ж кандидату звернули увагу на норму Цивільно-процесуального кодексу, яка регламентує складання судових рішень українською мовою, суддя Медюк заявив, що на той час йому бракувало професійного досвіду і визнав, що складання документів російською – неправильно. Але те саме відбулось у 2015-2016 роках, коли Медюк знову складав тексти судових рішень у кримінальних справах російською мовою. Суддя Медюк на свій захист навів норму КПК 1950 року та на рішення Миколаївської облради від 2012 року про надання російській мові статусу регіональної (це рішення скасував суд у 2021 році). Хоч на той час діяв закон «Про засади державної мовної політики», але суддя норм цього закону не дотримався, пояснивши, що намагався скласти рішення російською, щоб сторони процесу його зрозуміли. «Так сталось, я не можу це пояснити», – резюмував кандидат.
Також члени ДГЕ знайшли шість справ про п’яне водіння, які розглядав суддя Медюк. Всі вони були закриті через сплив термінів давності – водії визнані винними у нетверезому водінні, але покарання не понесли жодного. Суддя виправдовувався, що важко забезпечити явку в суд всіх сторін справи. Експерти не могли зрозуміти, чому суддя не міг вчасно розглянути справу за відсутності сторін.
Також суддя не змін дати чіткої відповіді щодо будинку у селі Покровка на Кінбурзькій косі (сьогодні окуповане), який нібито збудували батьки дружини. Він плутався у датах закінчення будівництва – за версією судді це сталось у 2008 році, до того, як Медюк почав працювати суддею. Хоча в експлуатацію будинок ввели у 2016 році. Але пригадати вартість будівництва цього будинку зі слів судді, батьки його дружини не можуть.
Коли ж члени ДГЕ запитали кандидата про джерела походження коштів на купівлю у 2012 році авто Hyundai Tucson і про те, що сукупний дохід з 1998 до 2008 років не дозволяв йому придбати таке авто, Медюк відповів, що нелегально підпрацьовував на вихідних, щоб забезпечити сім’ю. При цьому суддя не декларував дохід від такої діяльності.
Не зміг дати зрозумілої відповіді кандидат й щодо купівлі двох квартир батьками дружини.
Професорка із зарплатою 12 тис. грн
Оксана Солдатенко є професоркою кафедри правознавства Полтавського університету економіки і торгівлі. Члени ДГЕ звернули увагу на задекларовані Оксаною Солдатенко 55 тис. доларів та 40 тис. євро. Але у 2021 році ці активи зменшились до 10 тис. доларів та 20 тис. євро. Оксана Солдатенко пояснила це зменшення сімейною туристичною подорожжю до США і купівлею будматеріалів для ремонту квартири в Ірпені. Оксана Солдатенко працює на 0,75 ставки на кафедрі правознавства Полтавського університету економіки і торгівлі. Члени ДГЕ звернули увагу на те, як Оксана Солдатенко встигає за один-два робочих дні в тиждень опрацювати 400 годин в університеті. Професорка пояснила, що в неї напружений графік. А ще професорка повідомила, що в неї зарплата 12 тис. грн і їй цього вистачає.
Кандидатка, яка приїхала на співбесіду потягом
Як і в іншого кандидата Сергія Медюка, в судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Олени Прачук знайшлись справи про п’яне водіння, які вона закрила через сплив термінів давності. Таких справ у судді нарахували 20. Тобто у цих випадках водій хоч і визнавався винним, але уникав покарання за п’яне водіння. Суддя нібито не встигала розглядати ці справи.
Також суддя розглядала справу про стягнення аліментів з чоловіка своєї племінниці. Олена Прачук пояснила, що коли справу призначили їй на розгляд, то вона не звернула уваги на те, що заявниця є її родичкою і не заявила про самовідвід через конфлікт інтересів.
Ще члени ДГЕ звернули увагу, що під час здобуття освіти психолога на заочній формі навчання суддя лише раз брала відпустку під час сесій. Суддя пояснила, що встигала і вчитись, і працювати. Хоча ситуація зі справами про п’яне водіння це не підтверджує. За своє навчання суддя платила сама. А на співбесіду з членами ДГЕ приїхала потягом.
Олена Прачук одночасно кандидує на суддю КСУ та суддю апеляційного суду. Коли її запитали, яку посаду вона обере, якщо переможе на двох конкурсах одночасно, кандидатка не змогла відповісти.
Кандидат з гаражем
Суддя господарського суду Миколаївської області у відставці Олександр Ткаченко вдруге бере участь у конкурсному відборі на суддю КСУ, але отримав негативне рішення. Як і першого разу, члени ДГЕ знову спитали кандидата про «гаражну справу», в якій фігурував Ткаченко. Детальніше про це можна прочитати тут. Цього разу співбесіда тривали трохи більше 25 хвилин і спрогнозувати її результат буде нескладно.
Кандидатка із понад 13 спробами обратись суддею КСУ
Наталія Денисенко, заступниця керівника Управління порівняльно-правового аналізу - завідувачка відділу порівняльних досліджень Правового департаменту Секретаріату КСУ також вдруге за цей рік бере участь у конкурсному відборі на суддю КСУ. Загалом, за її словами, вона вже взяла участь у понад 13 конкурсах на суддю КСУ.
У своєму мотиваційному листі Наталія Денисенко зазначила, що більшість конкурсів на суддю КСУ були лише ширмою реального конкурсу, а звичайний юрист, який самостійно досяг певних успіхів у професії без допомоги впливових родичів, покровителів у владних кабінетах, не мав можливості обійняти високі посади у будь-яких вищих органах державної влади.
Також у інформаційно-аналітичній довідці Наталії Денисенко виявили ознаки плагіату.
Результати співбесід ДГЕ оприлюднить у четвер, 7 листопада.
***
Співбесіди із Олексієм Вацом, Денисом Гриценком, Владиславом Костенком, Михайлом Смоковичем можна переглянути на YouTube за посиланням.
Співбесіди із Сергієм Медюком, Оксаною Солдатенко, Олександром Ткаченком, Наталією Денисенко можна переглянути на YouTube за посиланням.
***
Як інформує «Реанімаційний Пакет Реформ» на сьогодні КСУ працює у складі 14 суддів за необхідної кількості 18. Згідно зі статтею 10 Закону № 2368-VIII Суд є повноважним здійснювати конституційне провадження, якщо у його складі є щонайменше 12 суддів. Для ухвалення рішення Великої палати КСУ потрібно щонайменше 10 голосів. Відтак, існує загроза, що у разі незаповнення мінімум 1 посади судді КСУ до кінця січня 2025 року, Суд може стати неповноважним, адже кількість суддів становитиме менш як 12.
Доповнено. У четвер, 7 листопада, ДГЕ визнала трьох кандидатів такими, які відповідають критеріям високих моральних цінностей. Ними стали Наталія Денисенко, Владислав Костенко та Оксана Солдатенко. 22 листопада кандидати пройдуть письмове оцінювання рівня компетентності у сфері права