Хунта, симфонія жаху

Ми повинні невтомно бачити перед собою личину гітлерівця: це та мішень,

в яку треба стріляти без хиби, це – уособлення ненависного нам

Ілля Еренбург

Україна потерпає не лише від військової, але й від інформаційної агресії з боку Росії. Пропагандистська машина Кремля працює на повну потужність, призводячи до руйнівних наслідків світового масштабу. Який образ України створюють російські ЗМІ для своєї аудиторії? Чому прибічники сепаратизму так бояться і зневажають українців? І, нарешті, які наслідки має антиукраїнське зомбування?

Кіно і німці

Формуючи загрозливий образ українського війська, кремлівські політтехнологи використовують шаблони, за якими радянська пропаганда виводила «німецько-фашистських загарбників». Навіщо вигадувати щось нове? Тим більше, образ «фашистів» вже закорінений у свідомості росіян і значної частини українців. Тому крізь призму російських ЗМІ «карателі Нацгвардії» виглядають точнісінько як німці з радянського кіно.

Новина про фільтраційні табори для мешканців Донбасу, розтиражована навесні, була лише пробним камінчиком. Пізніше у Нацгвардії з’явилися мобільні крематорії – щоб приховувати бойові втрати і сліди злочинів. Розіп’яти хлопчика, розстріляти матерів «ополченців» – ось такі розваги в «укропів». Не дивно, що сепаратисти неодноразово заявляли про викриття масових поховань місцевих мешканців. А що поробиш? Любиш розстрілювати – люби і закопувати.

Утім переводити дефіцитну плоть намарне «карателі» не поспішають. Липнева байка про канібалів у лавах «Правого сектора» не прижилася, тому з’явився міф про продаж полонених на органи, причому в промислових масштабах. Органи, зрозуміло ж, продають на загниваючий Захід. В організатори трафіку російська пропаганда записувала і Сергія Власенка, і Надію Савченко. Утім жертвами стають і рядові «укропи» – керманичам «хунти» все одно, на кому заробляти криваві гроші.

Живим полоненим «карателі» також знаходять вигідне застосування. Найбільш вдалим виявився вкид про рабів з Донбасу, яких буцімто отримають солдати ЗСУ після перемоги. І все це – для побудови етнічно чистої України, про яку «фашисти» мріють з часів Помаранчевої революції.

Сексуальна окупація

Але який фашизм без сексуального підтексту? На Заході в 1970-х з’явився цілий жанр кіно, в якому еротичні фантазії режисерів втілювалися у декораціях Третього Райху. Відірватися по повній програмі вирішили і російські пропагандисти. Масові зґвалтування жінок нацгвардійцями – це лише квіточки. Аби зачепити публіку, «украм» приписують зґвалтування дітей, а краще – дітей-сиріт. Причому сиріт приводить на наругу особисто директор ліцею, де вони навчаються. Чим не сюжет для порнофільму?

Великої уваги кремлівські політруки приділяють нетрадиційним виявам сексуальності. Ще влітку Гіркін-Стрєлков лякав своїх бойовиків тим, що з полонених «укропи» укомплектовують гей-борделі. В закладах, зрозуміло ж, обслуговують секс-туристів із ЄС. Самі ж «укропи», за словами Стрєлкова, ґвалтують навіть свиней. Лякає не так безсоромність російської пропаганди, як психічний стан креативників. З фантазіями про розп’ятих дітей і забиті монтажною піною статеві органи слід звертатись до психіатра.

Проте справа не лише у патологіях креативників. Сексуальність завжди привертає увагу публіки – не дарма еротичні мотиви нещадно експлуатують рекламісти. Тим більше, це стосується її патологічних виявів, до яких люди ставляться і з цікавістю, і з пересторогою. Тому оминути увагою інтимне життя «карателів» кремлівські пропагандисти просто не могли. «Укропам» приписали все найгірше, що змогли придумати: садизм, содомію, педофілію і т.д.

Вбивці душ

Виявляється, «укропи» вбивають не лише тіло, але й душу. З перших років незалежності Кремль навіює мешканцям Сходу та Півдня думку, що їхня культурна та етнічна ідентичність перебуває під загрозою. Пам’ятаєте старезний міф про те, що бандерівці відрізають палець за слово російською? Тепер ці химерні вигадки отримали нове життя. Деякі мешканці Донбасу справді вірять, що їх вбиватимуть за російську мову. А потім живі позаздрять мертвим, бо, заборонивши мову, «хунта» перепише історію і знищить православну віру.

Про те, що «укри» ведуть боротьбу проти православ’я, ще у серпні заявив сам патріарх Кірілл: «Униаты и раскольники, получив в руки оружие, под видом антитеррористической операции стали осуществлять прямую агрессию в отношении духовенства канонической Украинской Православной Церкви». Серед «укропів» трапляються і сектанти, зокрема такими були захисники донецького аеропорту.

Тож не дивно, що бійці АТО чинять наругу над православними монастирями, руйнують храми і переслідують священиків. Звідки в них така лють? Бо Україною керують сектанти: баптист Турчинов і сайєнтолог Яценюк. А Порошенкові приписують такі слова: «Нужно разрушать их храмы, чтобы они увидели, что их Бог оставил их, и чтобы они стали на колени».Також на злочини «фашистів» благословляють лідери їхніх сект.

Сила страху

Можна скільки завгодно сміятися над дикими вигадками пропагандистів і спростовувати їхні фейки, але своєї мети вони досягають. Мільйони людей – зокрема українців – живуть із відчуттям страшної загрози з боку України. Коли перед очима стоять реальні жахи війни, легше повірити у жахіття вигадані. А для переконливості Кремль розігрує руками терористів криваві постановки. Думаєте, навіщо «ополченці» ціле літо обстрілювали житлові райони Луганська? Щоб політруки розповіли місцевим мешканцям, що їх обстрілює «хунта».

Формування антиукраїнських фобій в аудиторії виконує суто практичні функції. Росіянам вони надають мобілізаційного імпульсу, змушуючи терпіти російську дійсність. Не на часі скаржитися на корупцію чи відсутність свобод, коли поруч розпинають дітей і ґвалтують захисників Новоросії. Тим паче не можна розхитувати човна, інакше завтра «карателі» опиняться у Ростові. Ну а в Україні ці фобії формують соціальну базу сепаратизму. Відтепер розп’яті хлопчики, «одесская Хатынь» та інші звірства «хунти» стануть частиною історичної свідомості мільйонів наших співгромадян. Про наслідки здогадатись неважко.

До того ж, у проблеми є і суто медицинський аспект. Відколи пропагандистська машина Кремля запрацювала на повну потужність, її вплив вийшов далеко за межі переконування. Створюючи навколо жертви фейкову дійсність, маніпулятори тримають її в напрузі, регулярно провокуючи у неї напади агресії і паніки. Ці люди потребують психологічної реабілітації не менше, ніж ветерани АТО та жертви фізичного насильства.

Але в цьому є і трохи позитиву. Свідомо чи ні, російська пропаганда завдала нищівного удару по ідеї слов’янського братерства, якою Москва морочила нам голови кілька століть. Яке може бути братерство з тими, хто так облудно бреше? А з окупантами? З протилежного боку, яке може бути братерство з осатанілими «карателями»? Тепер Україна отримала карт-бланш на зачистку інформаційного, політичного та економічного простору від російського впливу. Шкода, що за все доводиться платити життями і вивихнутими мізками наших громадян. Чи скористаємось ми своїм історичним шансом, залежить від політичної волі нашої еліти – решта обставин вже склалися на нашу користь.