Іноземцям обіцяють спростити систему отримання дозволу на роботу в Україні

Інвестиційний клімат в Україні псує міграційне законодавство. Навіть якщо іноземець готовий вкласти мільйони у розвиток української економіки, то дозвіл на працю йому отримати не так вже й легко. Часто потрібно найняти себе на роботу, отримати довідку про здоров'я, що не наркоман і не злочинець, пройти ще багато процедур. Бюрократія, певні експерти, щонайменше насторожує іноземців. Тож більше року працювали, аби спростити цю процедуру.

Замість того, щоб розвивати бізнес та створювати нові місця, приїжджаючи в Україну, іноземець має витратити до двох місяців, аби легально працевлаштуватись в Україні. Данці, німці, поляки чи італійці, які можуть пересуватись і працювати в Європі, тут мусять підготувати більше 20 різноманітних довідок.

Голова правління «Сіка Футвеар» та засновник Данської бізнес асоціації Ларс Вестберг приїхав до Львова ще 13 років тому. Згадує, що тоді був здивований необхідним переліком документів.

«На початку, коли я тільки приїхав, їм була потрібна інформацію про мою освіту, мені навіть потрібно було принести своє свідоцтво про народження. Не маю уявлення, як вони це використовували, але воно було потрібне», ― розповідає Вестберг.

Перш, ніж розпочати роботу в Україні, іноземець має пройти чотири етапи. Спершу потрібно звернутись до обласного Центру зайнятості та отримати дозвіл працювати. Далі бажано повернутись на Батьківщину або ж вислати документи до українського консульства, щоб отримати візу.

Після цього у міграційній службі потрібно попросити посвідку на тимчасове проживання. І останній етап ― зголоситись до найближчої сільської, селищної чи міської ради.

Загалом вся процедура займає півтора-два місяці, з яких протягом 15-ти днів не варто покидати території України. А щоб зібрати необхідні документи, потрібно відвідати з десяток установ.

Тому дозволами на працю чи їх продовженням здебільшого займаються юристи. Іноземці позитивно реагують на чітко прописані прозорі норми законодавства. Але це не про міграційне законодавство, каже Христина Онищенко, яке вже вісім років допомагає іноземцям працевлаштовуватись в Україні.

«Всі міграційні процедури і порядки передбачені не законами, а підзаконними нормативно-правовими актами і, більше того, одні й ті самі процедури врегульовані двома і навіть кількома різними нормативно-правовими актами, ― пояснює Христина. ― Щоб розуміти порядок оформлення цих документів, потрібно бути експертом і мати досвід в цій сфері, сам іноземець точно не впорається з такою задачею».

В центрі зайнятості розповідають: на Львівщині працює дещо більше 300 іноземців. І щороку вони звертаються до них за отриманням дозволу чи його продовженням. Кажуть, іноземці здебільшого законослухняні, тому відмов не багато ― близько семи на рік.

«Чому може бути відмова? Тому що не відповідність, наприклад, вимогам порядку: роботодавець подає пакет документів, де неналежно оформлений документ про освіту або медична довідка. Якщо роботодавець не хоче виправити помилки, а ми не маємо права прийняти рішення, то даємо відмову. Може бути порушення термінів. Якщо йде пакет документів на продовження дозволу, він має бути поданий за 20 календарних днів до завершення дії дозволу, якщо вже принесли на 21-ий день, це вже порушення», ― пояснює про найбільш популярні причини відмов начальник відділу з посередництва з питань у сфері зайнятості Орислава Дмитерко.

Нових інвесторів бюрократією не привабиш. Тож майже півтора року група експертів працювала над законопроектом, який би спростив процедуру. Зокрема, процес потрібно пришвидшити.

«Найскладніша норма будь-якого нашого закону ― це коли пишуть, до прикладу, від трьох днів і до місяця. Це говорить про те, що будь-який чиновник може собі дозволити розглянути документ протягом місяця», ― каже менеджер Західноукраїнської філії Європейської бізнес асоціації Мар'яна Луцишин.

А ще скоротити кількість довідок. До прикладу, медичну довідку та ще кілька документів можна замінити єдиною анкетою. А реєструвати інвестицію в облдержадміністрації взагалі немає сенсу, адже ту ж інформацію можна отримати в фіскальній службі.

Також документ пропонує особливі умови для інвесторів, які внесли в статутний фонд української компанії не менше ста тисяч євро. Законопроект уже зареєстрований у Верховній Раді, наразі чекає висновку експертного управління. Далі ― профільний комітет.

«Будемо його розглядати і обговорювати, знову ж таки, з експертами і профільними міністерствами. І з міграційною службою на комітеті і в залежності від того, яке буде рішення комітету, ми зможемо його тоді включати в порядок денний сесії, порядок денний пленарних засідань», ― розповідає народний депутат України Сергій Кіраль.

За найоптимістичнішими прогнозами, в першому читанні законопроект зможуть прийняти до кінця цієї сесії.