Кіно буде. Але це не точно
Культура

Кіно буде. Але це не точно

Кількість фільмів, які отримають держфінансування, зменшилась удвічі

Катерина Сліпченко, 11 жовтня 459 0

Останнім часом ми уже звикли до оглядів картин, які знімають в Україні та тих, які мають вийти у прокат, беруть участь у фестивалях тощо. Цього разу ми поговоримо про фільми, які, можливо, ніколи не будуть зняті. Причиною є те, що Рада з державної підтримки кінематографа переглянула своє рішення щодо переможців 11-го конкурсу кінопроєктів, який проходив у липні. Вона зробила це у відповідь на лист міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського. У листі чиновник вимагав переглянути результати пітчингу.

Рада зменшила кількість картин, які можуть отримати держфінансування зі 101 до 46 проектів. Обидва списки можна подивитись на сайті Держкіно.

Раніше Рада з державної підтримки кінематографії звернулась до Мінфіну за роз'ясненнями. Міністерство фінансів має визначити, чи все правильно було зроблено. Жодного роз’яснення отримано не було (хіба би члени Ради тримають його в таємниці).

Засідання Ради з державної підтримки кінематографії 10 жовтня 2019 року

Проте був лист до Володимира Зеленського та Володимира Бородянського від українських кінематографістів з вимогою не скасовувати результати пітчингу. На цей лист влада взагалі не відповіла.

Напередодні засідання Ради українські кінорежисери звернулися до Ради з листом, у якому Ґільдія режисерів запропонували в першу чергу підтримати коротко- та повнометражні дебюти, які подолали бар'єр в 35 балів на останньому пітчингу; ко-продукційні проекти за участю українського режисера та проекти всіх категорій, які запускаються в 2019 році (нагадаємо, що у 2019 році використано приблизно 10% коштів, передбачених на підтримку кінематографії). Звернення підписали Олесь Санін, Вікторія Трофименко, Ірина Цілик, Дмитро Сухолиткий-Собчук, Жанна Максименко-Довгич, Тарас Дронь, Марина Степанська, Павло Остріков та інші режисери.

А ще були заклики від Бородянського. Він вимагав відставки членів Ради. Щоправда, юридично звільнити членів Ради колишній Мінкульт не може. А от керівництво Держкіно – запросто. Що і було зроблено 2 жовтня без попередження.

Раніше Рада пояснювала велику кількість проектів тим, що затверджуючи перелік переможців, розраховували, що фінансування цих проектів розтягнеться на кілька років, а також що перемога на пітчингу не гарантує отримання грошей, адже попереду ще підписання контрактів та контроль використання державних коштів.

Таким чином Рада з підтримки кінематографії вирішила переглянути власні рішення. Якщо слідувати її ж логіці, то, якщо не всі фільми запустять у виробництво, а ті що запустить, зніматимуть не один рік, то про ситуацію з великою кількістю українських прем'єр ми знову зможемо хіба мріяти.

Подивимося, яким був вибір та спробуємо його проаналізувати, хоча скажемо відразу: крітерії розмиті, а просто система балів не працює.

Десять найочікуваніших фільмів, які втратили держфінансування

Судячи з того, які проекти залишились у списку, Рада більше дослухалась до побажань міністра, а не режисерів. З тих проектів, які тепер не отримають держфінансування, ми обрали ті, які, на нашу думку є найцікавішими та найперспективнішими. Проте тепер не відомо, чи зможуть вони побачити світ. Так, зі списку зник проект лауреата Каннського кінофестивалю Мирослава Слабошпицького «Антропоцен» (нагадаємо, його «Плем’я» загалом є найтитулованішим українським фільмом , який має в активі понад 40 нагород). Темою фільму є катастрофа на Чорнобильській АЕС і нею режисер займається досить давно. У 2012 році короткометражний фільм «Ядерні відходи» отримав Срібного леопарда майбутнього в Локарно. За словами автора, це мала би бути космічна Одіссея двох дозиметристів у зоні цілковитого відселення людей. Слабошпицький обіцяв епічний екологічний трилер, який за масштабами перевершить усі його попередні фільми.

Також щез зі списку зник фільм Вікторії Трофименко «Яків». Режисерка фільму «Брати. Остання сповідь» Вікторія Трофименко планувала зняти фільм, заснований на реальних подіях часів Великого голоду в Україні 1931-1933-х років. Завдяки головному герою стрічки Якову Дроботу 2800 жителів села Великий Хутір Черкаської області зберегли життя під час Голодомору.

Не дістане грошей і епічна картина Ахтема Сеітаблаєва «Конотопська битва». Нагадаємо, попередній фільм режисера, «Захар Беркут», як раз 10 жовтня вийшов на екрани. А його «Кіборги» стали одними із рекордсменів прокату.

Викреслили зі списку фільм за книгою Юрія Винничука «Діви ночі». Робити екранізацію мав Тарас Ткаченко, відомий завдяки фільму «Гніздо горлиці». Планувалось, що одну з головних ролей у картині гратиме Ада Роговцева.

Ще один львівський проет, «Блакитний лев» Олени Дем'яненко мав розповісти про 12-річну Софію. Вона мешкає у Львові та ототожнює себе з принцом Гамлетом. Тіні та кам’яні скульптури міста стають персонажами її фантазій. Побутові стосунки з мамою та вітчимом дівчинка сприймає як шекспірівську трагедію, у якій вітчим – абсолютно зло, яке треба знищити. Нагадаємо, попередній фільм Олени Дем’яненко «Гуцулка Ксеня» з успіхом пройшов у прокаті та переміг на кінофестивалі в Японії. 11 жовтня фільм відкриває Дні українського кіно у Мюнхені і далі картина з успіхом мандрує світом. Заплановано і її північноамериканський прокат. Для нового ж фільму уже проведено дитячий кастинг. Щодо нової картини, то цей проект, перш ніж позбавити фінансування, Рада встигла затвердила уже двічі. Документи лежать в Держкіно і днями мав бути укладений контракт.

Ще одним фільмом, на які покладались великі сподівання, був повнометражний дебют Павла Острікова «Ти – космос». Блискучі короткометражки режисера не раз перемагали у найрізноманітніших конкурсах. А комедія (Остріков працює саме в цьому жанрі) є, згідно з опитуванням соціологів, улюбленим жанром українських глядачів.

Автор одного із найкращих українських фільмів останнього часу Роман Бондарчук також «вилетів» списку переможців. Його «Вулкан» отримав чимало нагород, а також зібрав схвальні відгуки професіоналів. Нова картина, «Перше вересня», мала бути знята у жанрі комедії. У ній мало би йтися про професора, ректора університету, який раптом виявляє, що дружина вважає його хамом, син – лохом, друг – обманює, і що з ученого він давно перетворився на завгоспа.

Пропав зі списку і один із найвідоміших українських режисерів Роман Балаян. Його проект «П'ятниця, 13» також не отримає держфінансування.

Мала би стати найдорожчим проектом пітчингу українсько-грузинська картина «Леся» Нани Джанелидзе. Держкіно планувало виділити на фільм 50 млн грн. Картина розповіла б про життя Лесі Українки. Головну роль мала зіграти українська актриса Дарія Полуніна. У фільмі зображено один з найдраматичніших етапів у долі поетеси – час, який вона провела з Сергієм Мержинським наприкінці його життя. Леся Українка самовіддано піклувалась про коханого, намагаючись полегшити його останні дні. Саме тоді вона написала одну зі своїх найвідоміших поем «Одержима». За підтримки Українського культурного фонду було знято трейлер. Тепер роботу над великим копродукційним проектом може бути призупинено.

Дивніша ситуація склалася з позбавленням фінансування повнометражного дебюту львівського режисера Тараса Дроня «З зав'язаними очима». Річ у тім, що фільм знаходиться на фінальній стадії виробництва та для того, аби він вийшов на екрани автори просили в держави 4,4 млн грн, проте у підсумку їм спочатку зменшили фінансування, а потім і забрали взагалі. Дія відбувається після закінчення російсько-української війни. Головна героїня, Юля, переживає посттравматичний синдром, пов’язаний зі втратою її хлопця під час АТО. Дівчина намагається втекти від психологічного тиску з боку оточуючих, вона вирішує завершити свою спортивну кар’єру. У сюжеті не вказано, де саме відбуваються події, проте більша частина зйомок відбувалась у Львові цієї весни. Картина уже знята та знаходиться на стадії монтажу. У фільмі знімались Марина Кошкіна, Олег Шульга та Лариса Руснак.

Хто залишився у списках

На щастя, у списку переможців Рада з підтримки кінематографу таки залишилось декілька проектів, які буде цікаво побачити у майбутньому. Це фільм Валентина Васяновича «Відблиск». Попередня картина режисера, «Атлантида», перемогла в одній із програм Венеціанського кінофестивалю та продовжує свої фестивальні подорожі. А «Рівень чорного» Валентина Васяновича представляв Україну на оскарівських перегонах, Новий фільм говорить про критично-небезпечні трансформації дорослої людини та прискорене дорослішання дитини під травматичним тиском війни.

Залишили у списках переможців «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука, який відібрали до Cinéfondation Residence Каннського міжнародного кінофестивалю. Ця програма допомагає шести режисерам з усього світу. Під час відбору зважають на якість попереднього проекту. Минулий короткий метр режисера «Штангіст» (створений за підтримки Львівської кінокомісії, до слова) узяв чотири Гран-прі міжнародних кінофестивалів.

Повнометражний дебют Катерини Горностай «Стоп-земля», що говорить про сучасних підлітків та має досвід міжнародних фестивальних пітчингів.

Підтримає держава фільм Сергія Лозниці «Бабин Яр». Фільм знімається у копродукції (Україна, Франція, Німеччина). Україна планує виділити на нього 49 млн грн. Режисер задумав фільм ще у 2013 році. Проте зйомки картин «Майдан» та «Донбас» змінили його плани. Нагадаємо, фільми Сергія Лозниці неодноразово брали участь у Каннському та Венеціанському фестивалях. «Донбас» минулого року отримав приз за режисуру в програмі «Особливий погляд» Канн та представляв Україну у боротьбі за «Оскар». Фільм став одним із найдорожчих проектів 11-го пітчингу.

Залишились серед переможців картини Тоні Ноябрьової «Кого ти більше любиш» та Яніни Соколової «Я, Ніна».

Таким чином категорія авторського кіно (національні та копродукційні фільми разом) налічувала 18 проектів. Тепер – 6. За бажанням туди ж можна віднести й фільм Лозниці, хоча зараз він перебуває у категорії фільмів для широкої глядацької аудиторії. Чому говоримо саме про цю категорію? Бо у світовій практиці саме таке кіно переважно фінансується державою. Адже від нього очікують скоріше участі у фестивалях та творення міжнародного іміджу, а не заробітків. Але поговоримо і про них.

Над чим сміятимемося?

Цікаво, що у списках майже без змін залишились картини, що викликали найбільше запитань. Так, міністр Бородянський говорив про необхідність рейтингування продюсерів, одним із головних критеріїв у якому має стати глядацький інтерес. Навіть з цього огляду (хоч жодних рейтингів наразі не існує) аж ніяк незрозумілою є підтримка проекту студії «Мамахохотала» «Бурштинові копи», враховуючи провал попередніх проектів продюсера Івана Букрєєва («Інфоголік» та «Зустріч однокласників»). Тізер майбутнього фільму теж не переконує, що він буде кращим за попередні.

Постер фільму «Скажене весілля 2»

Багато розмов точилося довкола того, чи може отримати фінансування від України режисер Олександр Кірієнко, який майже відразу після того, як переміг в пітчингу патріотичного кіно Мінкульту (згодом у проектах-переможцях його замінили на іншого постановника), поїхав знімати серіал у Росії. Детектив «Злочин» про російських слідчих уже показують на каналі «Россия 1». А фільм Кірієнка «Коло життя» тим часом отримав фінансування Держкіно.

Не зовсім зрозуміло, чому має отримати фінансування від держави цілком комерційний проект «Скажене весілля 2». На все те можна було б заплющити очі під гаслом, що держава має фінансувати різне кіно. Зі 101-го проекту хай би було кілька і таких, невигадливих малобюджетних комедій, які мало коштують і порівняно багато заробляють.

Проте якщо забираються кошти у фільмів, що мають більше художнє та суспільне значення, чи не було б логічно в першу чергу викреслити саме ці проекти?

Якщо (і це правильно) потрібно було в першу чергу профінансувати фільми, які знаходяться у фінальній стадії виробництва, то як пояснити відсутність у списку, наприклад, картини Дроня, де, до того ж, і з художньою, і з соціальною складовою усе гаразд?

Таких питань виникає безліч. Уся ця тривала війна показала, що декларованої незалежності Ради не існує. Це можна зрозуміти, адже вона хоч і визначає переможців, проте коштів не має, тобто її надто легко шантажувати, а рішення звести до нічого. У даному випадку міністр, який обійняв посаду уже після оголошення результатів пітчінгу та голова профільного комітету ВРУ Олександр Ткаченко змогли змінити рішення органу, який юридично ніяк від них не залежить. Тобто правила гри помінялись не через зміну законодавства, а через зміну посадових осіб. Проте, погодившись на перегляд свого рішення до відповіді Мінфіну та після вербалізованої позиції кінематографістів, Рада по суті погодилась, що попереднє було неправомірним. А це не відповідає дійсності.

Крім того пітчинги показали брак авторитетного експертного середовища. Але це уже тема іншої історії.

Документалісти та аніматори

А тим часом Рада оголосила підсумки 12-го конкурсу кінопроектів, де брали участь неігрові та анімаційні фільми. У списку – 34 переможці. Серед хороших новин є те, що там опинились нові фільми Аліси Коваленко («Донбас-Гімалаї»), Микити Лиськова («Свіжина»), Єви Нейман («Привоз») та інші. Серед поганих те, що дуже добрі проекти з незрозумілих причин опинились за бортом. Серед них, наприклад, фільм Надії Парфан «Міс Рок-Європа» про співачку Вікторію Врадій. Проект уже став переможцем пітчингів у Львові та Харкові.

Так що підсумки оголошено. Кіно зніматимуть. Але, як показує практика, то не точно. Будь які рішення, як виявилось, можна змінювати під тиском. Хочеться лише запитати: а що далі? Чи м ще можна пожертувувати? Чи не зникнуть зі списків переможів, наприклад, картини про війну або так зване фестивальне кіно?

На головному фото кадр з фільму Бастера Кітона «Кінооператор» з (1928)

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук