Крок вперед і два назад: чому гальмується реформа освіти?

Нещодавно у нас відбулася зустріч з депутатами-освітянами «Об’єднання «Самопоміч» з міських рад міст Львівської області. До слова, в Львівській обласній раді комісія освіти одна з найменш популярних, тут працює лише 4 депутати (більшість пішли в бюджет, майно і дороги). Зізнаюся, думала, що це тільки в ЛОР така сумна ситуація. Але ні, в деяких радах комісії освіти взагалі відсутні, десь об’єднані з медициною, культурою, спортом чи соцпідрозділом.

Оптимізовані школи, організований доїзд, кращі фахівці

Тим не менш, в сфері освіти чимало проблемних питань: закупівля підручників, комп’ютеризація, ремонти, облаштування санвузлів. Якщо поглянути на проблеми більш глобально, то можна виділити кілька ключових загальнообласних проблем і завдань:

1. В області відсутня стратегія роботи з дітьми з особливими потребами;
2. Зменшення кількості інтернатів і створення прийомних сімей;
3. Підвищення управлінського рівня директорів шкіл, призначення фахових керівників;
4. Формування дієвого кадрового резерву.

Минулого тижня відбувся звіт департаменту освіти ЛОДА про виконання програми розвитку освіти Львівщини на 2013-2016 роки, який, м’яко кажучи, засмучує. Фактично виконано робіт на 19,1 млн. грн., а це лише 22% від загального бюджету програми! І проблема тут не у відсутності коштів, а у вмінні управляти процесами.

Як одну з причин такого провалу назвали відсутність до недавнього часу керівника департаменту, але для чого тоді всі інші працівники? Ніхто не міг якісно виконати своє завдання?

Не так давно я піднімала тему децентралізації, так от вона передбачає об’єднання зусиль для вирішення питань об’єднаної громади і однозначно оптимізацію ресурсів для їх ефективного використання. Власне у сфері освіти ми маємо розпорошення ресурсів і не маємо дієвої стратегії. Іншими словами, школи, де навчаються 10-20 дітей повинні закритися, а паралельно потрібно вирішити питання з доїздом учнів до навчальних закладів.

Але автобуси у нас не закуплені. Сама процедура закупівлі розпочалася ще в травні, на ці потреби передбачено 63 млн. грн. Але процес поки не зрушив з місця, тендерні торги вдруге призупинені через скаргу ТОВ «Радіа-Україна».

Кажуть, що у 2014 році на конкурсних засадах були визначені опорні школи. Я тоді ще не була депутатом, тому повної інформації не знаю і тільки вивчаю це питання. Тому буда рада почути інформацію про те, як у ваших містах та районах визначалися опорні школи. Цього року на всі опорні школи виділені кошти, ніби все добре, але є кілька але.

Хтось чув про конкурсний відбір директорів опорних шкіл? А про те, що інші школи стануть філіями? Чи може хтось бачив стратегію цього процесу? Питання риторичні...

Електронна черга в ДНЗ – лише декларація на папері

А тепер від шкіл до дитячих садочків. В грудні минулого року я ініціювала нараду з представниками ДНЗ області щодо питання електронної черги. Нарада була великою, вибірка достатньою, щоб зрозуміти глибину проблеми.

Приблизно 4 роки тому була рекомендація Міністерства освіти щодо впровадження електронної черги в ДНЗ, а потім рекомендація про фірму з Харкова, яка може вирішити це питання. І хоче це були рекомендації, для керівників ДНЗ області це фактично стало обов’язком.

Всі ці програми «впали» на плечі керівників ДНЗ. Коштів на обслуговування не заклали, департамент єдиної системи не виробив, комп’ютерів в закладах для виведення даних не було. Хтось мав доступ, хтось ні. А тим часом фірма з Харкова збирала персональні дані. Якщо їй оплатили – то доступ до даних був, не оплатили – доступу нема. Хоча сам задум був достатньо хороший: прозора черга, відсутність контакту з керівником, а значить не буде можливості «подякувати», розуміння ситуації для батьків.

Що відбулося після нашої наради в грудні? Нам пообіцяли, що в програмі «Електронна Львівщина» окремим блоком буде питання електронної черги. Який результат? Ніякого! Уже півроку жодного результату! Були закладені кошти на все необхідне, кошти є, але жодних дій немає! І зі слів місцевих депутатів, в містах теж не піднімають цієї проблеми.

Децентралізація, освітня реформа і оптимізація, реформа медицини – це правильний шлях, але людям має бути зрозумілою стратегія: що отримають? куди йдуть? який план дій?

Ще одна тема – ситуація з профтехосвітою на Львівщині. Але про це згодом буде окремий текст.

Об’єднання зусиль – шлях до реальних змін

Дякую всім тим, хто долучається до розвитку освіти. І на завершення: депутатів має бути менше, але вони мають мати відповідні знання і отримувати заробітну плату. Бо ми перетворюємося на країну популістів. Я буду відвертою: це непросто все поєднувати. Я не завжди розумію призначень всіх рад: районних, обласних, всіх підрозділів.

Кому важлива освіта, маєте що сказати, вмієте зробити – долучайтеся.

Не грошей бракує в державі, а розуму, відповідальності і бажання.

Побачимося!

Пишіть, дзвоніть :

073 4940297, g.bordun.osvita@gmail.com

Або: (032)2971000, samopomich@samopomich.in.ua

Наступний прийом:

13.09.16 о 18:00, Львів, проспект Червоної Калини,64