КСУ почав розгляд справи про конституційність закону про українську мову

У вівторок, 7 липня, Конституційний суд України розпочав розгляд подання 51 народного депутата про відповідність Конституції закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Про це повідомляє прес-служба КСУ.

Справу розглядає Велика палата Конституційного суду України на пленарному засіданні у формі усного провадження. Наразі суддя-доповідач у справі Сергій Головатий оголошує суть клопотання.

Нардепи, які звернулись до КС з конституційним поданням, вказали, що закон про мову не відповідає Конституції і не врегульовує порядок застосування мов національних меншин, а деякі законодавчі положення «фактично означатимуть дискримінацію російськомовних громадян».

Згідно з документом, уповноваженими авторів подання є депутати від «Опозиційного блоку» Олександр Долженков і співголова фракції «Опозиційний блок» парламенті Вадим Новинський.

Серед підписантів документу зокрема: Олександр Вілкул, Євгеній Мураєв, Нестор Шуфрич, Михайло Добкін, Сергій Ківалов, Вадим Рабінович, Тетяна Бахтєєва.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 25 квітня.

Закон передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов'язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вищих навчальних закладів, медичних працівників тощо.

Відповідно до закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.

Українську мають використовувати також у сфері обслуговування та охорони здоров’я, а також у підписах та маркуванні товарів і послуг. При цьому закон передбачає, що у сферах обслуговування та охорони здоров’я допускається використання іншої мови за бажанням клієнта чи пацієнта. Документ також передбачає введення адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, він передбачає також кримінальну відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови».

Більш детальний огляд нового мовного закону читайте у нашому матеріалі.