На Каннському кінофестивалі відбулась прем'єра нового фільму легендарногорежисера Френсіса Форда Копполи. Він прагнув зняти «Мегаполіс» протягом сорока років і, щоб здійснити цей задум навіть продав своє винне господарство та сам інвестував понад 120 млн доларів, оскільки жодна компанія не хотіла фінансувати його мегаломанський проект.
Режисер, у доробку якого як мінімум три незаперечних шедеври, «Хрещений батько», «Розмова» та «Апокаліпсис сьогодні», спробував вразити глядачів грандіозним за розмахом проектом. Утім, думки розійшлись.
Френсіс Форд Коппола (Фото Катерини Сліпченко)
140-хвилинна фантасмагорія виглядає водночас і заповітом, і спробую зупинити час. 26-й повнометражний фільм Копполи – надмірний, агресивний, перевантажений, насичений цитатами, в чомусь кітчевий, а у чомусь величний.
Його естетика нагадує водночас «Метрополіс» Ланга, проте будівництво міста майбутнього стає скоріше його розпадом.
Коппола примудряється примирити футуристичні картинки та вінтажну естетики. Це як складний французький час Futur dans le passé: майбутнє у минулому.
Кадр з фільму
Фільм екстравагантний, гротескний, насичений політичною та соціальною сатирою. Бенкети в дусі Каллігули, інтриги, кохання, зради, усього трохи надмір. До слова, на одну з головних ролей Коппола запросив свого політичного опонента, трампіста Джона Войта, відомого консервативними поглядами.
«Я хотів зробити римський епос у сучасній Америці і навіть не підозрював, що сьогоднішня політика зробить це таким актуальним», – сказав Френсіс Форд Коппола у Каннах.
«Те, що відбувається в Америці, у нашій республіці, у нашій демократії, схоже на те, як Рим втратив свою республіку тисячі років тому. Наша політика привела нас до того, що ми можемо втратити республіку, і тому не політики будуть відповіддю, а митці Америки», – додав він.
За сюжетом талановитий архітектор Цезар Катіліна (Адам Драйвер) хоче перебудувати Нью-Йорк (тут його називають Новим Римом) за допомогою нового матеріалу. Архітектор уже отримав за його винахід Нобелівську премію. Йому протистоїть мер Цицерон (Джанкарло Еспозіто), який хоче залишити все традиційним. Проте профінансувати цю затію готовий банкр Гамильтон Красс III, що намагається постати патрицієм (Джон Войт), що втілює капітал, хижа телеведуча Вау Платинум (Обрі Плаза) є уособленням продажних медіа, заздрісний інтриган Клодіо (ШаяЛабаф) тощо. Словом, від Копполи дістається усім. Можна побачити в маленькому епізоді Дастіна Гофмана, і, традиційно, Коппола не обходиться без родини, тут грають його сестра Талія Шайр та племінник Джейсон Шварцман. Продюсером картини став син режисера Роман Коппола.
Адам Драйвер (Фото Катерини Сліпченко)
Донька мера Джулія Цицерон (Наталі Еммануель) закохується в архітектора, батько, звісно, проти.
І все це виблискує золотом, супроводжується гучною музикою та мерехтить так, що вже й губиться історія. У залі навіть питали: «Він що, знущається?».
Абсурду додав перформанс посеред сеансу, коли на сцену вийшов чоловік з мікрофоном і почав ставити питання Адаму Драйверу, який відповідав йому з екрану. Цікаво, як виглядатиме цей шматок фільму у прокаті.
Джон Войт (Фото Катерини Сліпченко)
Коппола не намагається бути хоч трохи реалістичним та виносить у титри слово «A fable» (басня).
Або казка. Бо це справжня казка – встигнути здійснити мрію.
Ми використовуємо