Львівська агломерація як пілотний проєкт на державному рівні

Сьогодні у Львові народні депутати профільного комітету Верховної Ради, а заодно і автори презентували концепцію свого законопроєкту «Про Львівську агломерацію». Головна ідея в тому, щоб «обкатати» увесь механізм взаємодії громад та реалізації спільних проєктів на прикладі тилової Львівської агломерації, аби потім, у повоєнний період, швидко застосувати найкращі практики до інших українських агломерацій.

Львівська агломерація існує де-факто як явище вже тривалий час. Асоціацію «Львівська агломерація» 10 громад, нагадаю, утворили трішки більше як рік тому. Вже станом на сьогодні стало очевидно: бракує законодавчої бази, а ще більше – державної підтримки. Тому ініціатива такого агломераційного законопроєкту більш ніж на часі.

Кілька засадничих моментів законопроєкту:

Цілком чітко передбачено збереження самодостатності і самостійності всіх громад, які входять у Львівську агломерацію. Адже не говоримо про якийсь новий рівень місцевого врядування, якусь надбудову чи юридичну особу, яка буде власне перебирати повноваження громад. Це принципово важливо.

Форма багатоцільового співробітництва – такий формат обрано. І це, як на мене, оптимальна річ.

Фінансова привабливість. Автори законопроєкту передбачають збереження в місцевих бюджетах 50% реверсної дотації. І власне ці кошти мають скеровувати на агломераційні проєкти. Ключові напрямки таких проєктів – спільне просторове планування, спільна транспортна мережа, екологія, управління побутовими відходами.

Державний інтерес – агломерація як явище точок економічного зростання. А після завершення воєнного стану агломерації стануть ще й формами відбудови. Тому треба думати над формуванням економічних, логістичних хабів уже зараз. Це буде корисно передовсім для держави, але й для громад також.

Презентація законопроєкту «Про Львівську агломерацію» – дуже важливий крок уперед. Так виглядає, що вигадування страхів і міфів ми залишили позаду. Натомість усі громади, що увійшли до Асоціації «Львівська агломерація», дуже реалістично й по-дорослому оцінюють, із чим ми маємо справу, які виклики стоять перед усіма нашими громадами. Та головне – ми знаємо, що і як із цим робити: щоб і громади розвивались, і водночас мешканцям цих громад було комфортно жити.

Принагідно запрошую тих, хто придивлявся і вагався – двері нашої асоціації відчинені для всіх охочих. Тут зовсім не страшно, але дуже навіть перспективно.

Оригінал