Львівські археологи показали одні із найдавніших писанок Галичини X-XIII ст. із Пліснеська

Археологи показали одні із найдавніших писанок Галичини. Їх віднайшли у древньому Пліснеську. Окрім того, науковці анонсують, що цьогоріч мають намір розкопати нові частини курганів і городища.

Ці писанки датують кінцем X-XIII століття. Їх знайдено у Пліснеську, у курганах варязької знаті. Вони керамічні із кульками-брязкальцями всередині, були язичницькими оберегами.

«Писанки є дуже добрим прикладом двовір'я, яке панувало тут в XІ-XII століттях. Тобто після завоювання земель Білих хорватів Володимиром Святославовичем тут починає впроваджуватися християнство, впроваджується воно доволі повільно і церква намагалася адаптувати ці язичницькі символи до своїх канонів», ‒ розповідає працівник заповідника «Давній Пліснеськ» Віталій Ляска.

Окрім того, археологи показали речі, які викопали із язичницького капища у Пліснеську ‒ ритуальний ніж, фібули, прикраси.

«Це фактично у Пліснеську існувало святилище, на якому навіть практикувалося принесення людей в жертву. Там знайдено цілий жертовний пояс, де були перепалені людські кістки. І ці речі походять з цього поясу, зокрема великий ніж скрамасакс кінця Х століття, який також міг використовуватися у певний обрядодіях», ‒ додав Віталій Ляска.

Із християнських часів мають фрагменти плитки із підлоги церкви, яка постала на місці язичницького святилища. Усі ці речі доступні для огляду у музеї Франкового університету.

А тим часом археологи уже готуються до нового сезону експедиції. Нагадаємо, Пліснесько ‒ слов'янський мегаполіс Білих Хорватів і давньоруське городище, територією більше за тогочасний Київ у кільканадцять разів. Місто датують VІІ–Х століттям, його спалив князь Володимир Великий, із тих часів до нас дійшли кургани із захороненням варязької дружини.

Влітку науковці продовжать розкопувати і городище, і могильник.

«Вивчаємо не тільки Пліснеськ, а й околиці, проводимо розвідкові роботи на багатьох цікавих пам'ятках. А на самому Пліснеську ми послідовно вивчаємо не тільки питання матеріальної культури, а й духовної, зокрема вже останні роки, коли діє експедиція, ми досліджуємо курганний могильник», ‒ пояснив Андрій Филипчук, заступник директора заповідника «Давній Пліснеськ».

Із підпільними скарбошукачами ситуація нині легша, бо уже створено Історико-культурний заповідник «Пліснеськ», який охороняє цю територію.