Львівські ортопеди прооперували 10-річного хлопчика з рідкісною хворобою Ольє
У хлопчика на 6,5 см укорочене стегно, деформований колінний суглоб та змінена стопа
Ортопеди-травматологи львівської обласної дитячої лікарні «Охматдит» планують допомогти 10-річному хлопчику отримати рівні ноги. Аби мрія дитини збувалася, на нього чекає декілька операцій. Перша надскладна уже позаду, ще декілька – попереду, але лікарі обіцяють, що до свого повноліття хлопець ходитиме на рівних ногах.
Попереду ще кілька операцій , але лікарі обіцяють, що до свого повноліття хлопець ходитиме на рівних ногах
У хлопчика вроджена рідкісна патологія – хвороба Ольє (інша назва - дисхондроплазія або хондроматоз кісток). При цьому захворюванні уражаються довгі кістки скелета, повідомили в лікарні.
«Кістка перетворюється в хрящову тканину і за рахунок цього втрачається основна якість кісткової тканини – міцність. Тому кістки деформуються, укорочуються, а іноді і ламаються», – пояснив керівник клініки нейроортопедії, травматології та реабілітації лікарні «Охматдит» Олександр Корольков.
У Артура була серйозно уражена права нижня кінцівка – укорочене на 6,5 см стегно, деформація колінного суглобу та еквінус стопи.
Хвороба почала проявлятися у дворічному віці, одна нога ставала коротшою та деформувалася. У медзакладах, до яких зверталися батьки, йому зробили декілька операцій, але вони не дали очікуваного позитивного результату.
«У хлопчика на фоні основного захворювання у процесі росту організму виникли ще й вторинні зміни – вивих надколінка, прогресувало укорочення кінцівки, утворилася вальгусна деформація на рівні колінного суглоба, розвинулася сколіотична деформація хребта. А за рахунок того, що нога у нього коротша і він весь час наступав на пальці, то в дитини на додачу сформувалася стійка так звана еквіновальгусна установка стопи», –повідомив Олександр Корольков.
Батьки Артура звернулися до ортопедів «Охматдиту» із проханням подовжити дитині кінцівку. Та коли лікарі оглянули хлопчика, то дійшли висновку, що не можна подовжувати стегнову кістку, не скорегувавши вторинні деформації.
Тож пацієнту провели складне багатокомпонентне (кілька операцій за один наркоз) хірургічне втручання, під час якого провели резекцію патологічно зміненої хрящової тканини по зовнішній поверхні нижньої третини стегна із заміщенням кісткової порожнини спеціальними трансплантатами, усунули вивих надколінка, деформацію стопи, тимчасово блокували зони росту стегна та гомілки на довшій нозі, аби попередити прогресування укорочення кінцівки, забрали металеві конструкції, які були встановлені на попередніх етапах лікування.
«Поки трансплантати перебудуються, має пройти час – як мінімум 6-8 місяців і лише після цього можна говорити про подовження кінцівки. Але поки цей період пройде, нам потрібно, щоб друга нога ще більше не підросла», – пояснює ортопед.
На Артура чекає іще як мінімум два хірургічні втручання по подовженню кінцівок приблизно через 8-12 місяців та у віці 15-16 років. Нині хлопець почувається добре, проходить реабілітацію - ходить з милицями з частковим навантаженням на кінцівки.
Лікарі сподіваються, що нові вогнища хвороби не будуть проявлятися і хлопець отримає омріяні рівні ноги до свого повноліття.