Мій компаньйон – кіборг

Пес Тор бігав у садку, коли росіяни обстріляли його село поблизу Балаклії касетними снарядами. Собака Моцарт з відрубаними лапами буквально виповз до людей на Кропивниччині. Після місяців операцій, лікування і праці, обидвоє мають нові титанові лапки та увійдуть в історію ветеринарії, як перші українські собаки з першими українськими біоінтегрованими протезами.

ZAXID.NET розповідає, як в Україні під час війни почали повертати тварин до нормального життя за допомогою сучасних технологій і вітчизняних розробок.

Дійові особи

Одним із героїв історії є тер’єр Тор. Він має родину – опікунку Яну та ще одного друга-тер’єра. У перші дні війни Тор з родиною мешкав в селі неподалік Балаклії на Харківщині у батьків Яни. У квітні жінка вирушила на пошуки орендованого житла в більш безпечному місці, куди можна було б переселитися із двома великими собаками. Поки її не було, Тор потрапив під російський обстріл забороненими касетними снарядами. Тоді його історія могла б і закінчитися. Але батько Яни три тижні підтримував життя собаки підручними засобами, а сама жінка намагалася визволити своїх компаньйонів з окупації. Зрештою, їй це вдалося. Тор перебував у критичному стані. Почалася серія операцій з порятунку його життя.

Пес Моцарт люблячої родини не мав. Принаймні, про неї нічого невідомо. Собаку «свійської» породи знайшли біля одного із сіл Кропивницького району – він буквально виповз до людей. Що сталося із Моцартом – теж невідомо. У нього були пошкоджені всі чотири лапи – три відрубані, а на одній заледве трималися пальці. Собака потрапив до зооволонтерів, які шукали для нього медичну допомогу по всій Україні. Дві лапки собаці вдалося врятувати завдяки пластичним операціям. Далі його планували відправити на протезування у Велику Британію.

Віталій Клубань – харківський ветеринар, спеціалізується на хірургії та ортопедії. Засновник зооклініки «Ветеринарний госпіталь», що має кілька філіалів в Харкові. Після повномасштабного вторгнення Росії відкрив у Львові «Ветеринарну клініку Віталія Клубаня». Він ще до 24 лютого 2022 року планував впроваджувати у своїх закладах новітні методи протезування тварин – в Україні з’явилась можливість виготовляти власні титанові протези. Але не встиг. Також Віталій Клубань – голова ГО «Українська асоціація ветеринарів-ортопедів, нейрохірургів «Ортопетс».

Віталій Клубань і Моцарт після операції (фото Віталія Клубаня)

Кирило Милованов – ветеринар-ортопед, біоінженер, хірург київського ветеринарного шпиталю Genesis. Кілька років тому захопився можливостями 3D-друку і став самостійно опановувати цю технологію. Зараз сам планує всі операції, моделює деякі протези для тварин і вчить цьому інших. Пише наукові статті про протезування тварин, виготовлення протезів, ділиться досвідом проведених операцій. Ще раніше Кирило Милованов з ентузіазмом розробляв найрізноманітніші пристосування для тварин з проблемами рухового апарату, аби вони могли бути собою, а їхнім опікунам було легше доглядати за своїми компаньйонами. Він зробив протез навіть для шпака.

Кирило Милованов із пацієнтом (фото зі сторінки Кирила Милованова)

Леонід Смолінський – біоінженер, керівник ветеринарного напряму компанії 3D Metal Tech, що єдина в Україні друкує індивідуальні титанові вироби медичного призначення. Передусім – для людей, а віднедавна – і для тварин. Леонід Смолінський виготовляв протези і для котів, і для собак з великою вагою. Також він є членом команди, яка розробила новітню методику біоінтегрованого протезування тварин.

Спільнота зооволонтерів – це люди, без яких більшість історій постраждалих від війни і жорстокості тварин були б дуже короткими. Саме до них у першу чергу потрапляють поранені собаки і коти із міст і містечок. В історії Моцарта його феєю-хресною стала Оксана Літвінова, керівниця ГО «Щасливий пес».

Працівники сцени і реквізит

Раніше найближчі до України 3D-принтери, на яких можна було друкувати медичні вироби з титану, були в Санкт-Петербурзі і в Новосибірську, говорить Віталій Клубань. В Україну перший такий 3D-принтер виробництва General Electric завезла компанія 3D Metal Tech у 2020 році. Це стало початком нової хвилі розвитку медицини, яку війна примусово пришвидшила.

Компанії ішлося передусім про індивідуальні титанові імпланти для «людської» медицини – для хірургії, зокрема щелепно-лицьової, заміни суглобів тощо.

«Ми хотіли розвивати саме цей напрямок, адже раніше такого в Україні ніколи не було. Спочатку потрібно було донести до людей цю інформацію. Кожен такий імплант виготовляється в єдиному екземплярі за параметрами і потребою конкретної людини», – говорить Леонід Смолінський.

Напередодні повномасштабної війни компанія 3D Metal Tech розпочала співпрацю з кількома провідними ветеринарами України – спільно взялися за методики лікування тварин, у яких стандартні протези та імпланти не давали хорошого результату.

Над протезами для тварин працюють одразу кілька різних команд. Спочатку проводять обстеження ветеринари: аналізи, комп’ютерна томографія. Потім створюється модель протезу. Деякі моделі для своїх пацієнтів у ветеринарному шпиталі Genesis Кирило Милованов робить сам, над більш складними працює команда біоінженерів 3D Metal Tech. Спочатку модель роблять в пластику, а після усіх перевірок, додаткових обстежень і підгонок – друкують титаном. Перед операцією зі встановлення біоінтегрованого протезу відбувається щось на кшталт її генеральної репетиції, а вже потім тваринка опиняється на операційному столі по-справжньому. Від початку підготовки до проведення операції може минути від місяця до двох.

Суть біоінтегрованого протезу в тому, пояснює Віталій Клубань, що він має пори, в які проникає кістковий мозок із кістки, в яку вживлюється протез. Таким чином він стає «рідним» для організму тварини. Щоби процес був успішним, собака чи кіт проходять тривалу антибіотикотерапію, харчуються спеціальним кормом і впродовж кількох місяців, а може, й півроку-рік перебувають під наглядом фахівців.

«Відмінність від протезування людей у тому, що тварині не пояснити, що на щойно встановлений протез не можна давати навантаження – вона відчуває опору і одразу починає ходити. Це заважає інтеграції. Протез може розхитатись, і в рану може потрапити інфекція. Тому потрібне пильне і тривале спостереження», – пояснює Віталій Клубань.

Акти і дії

Саме так за півроку після операції сталося із псом Моцартом, який не поїхав у Велику Британію, бо допомогти йому взялися вдома.

Віталій Клубань і Кирило Милованов на базі львівської ветеринарної клініки Доктора Маркевича у жовтні 2022 року зробили йому операцію із одночасного встановлення одразу двох біоінтегрованих протезів – грудної і тазової кінцівки. Це була перша в Україні така операція.

«На жаль, протез грудної кінцівки у нього розхитався і його довелося видалити», – говорить Віталій Клубань.

Пес Моцарт через деякий час після встановлення перших протезів (фото Суспільне Кропивницький)

Це підштовхнуло команду біоінженерів 3D Metal Tech створити експериментальним шляхом новий протез, а команду українських ветеринарів – нову методику його вживлення.

«Це новий тип чобітка – пластикової накладки, що одягається на титановий штир, який виходить назовні. Спочатку вона була доволі тверда. Наша задача була – зменшити ударне навантаження на сам чобіток і на кістку тварини, в яку вживлюється протез. Ми експериментували з різними матеріалами і методами друку і досягли мети: знайшли структуру, що під час руху тварини приймає ударне навантаження, але одразу ж, як воно пройшло, повертається до своєї вихідної форми», – пояснює Леонід Смолінський.

Ветеринари ж, говорить Віталій Клубань, дійшли до того, що протез можна встановлювати частинами – спочатку титанову, що інтегрується в кістку, закривши її шкірою, потім зовнішню – через деякий час.

Тож найкращі ветеринари-ортопеди і біоінженери України розробили для Моцарта найновіший протез, і скоро він знову бігатиме на чотирьох лапах.

Тор був другим собакою, якому встановили біоінтегрований протез в Україні. Але він став першим собакою у світі з вагою більше 30 кг, який отримав таку нову лапу. Лікарі та інженери врахували свій перший досвід з Моцартом, аби не повторити помилки із Тором. Операцію йому зробили у Харкові.

Пес Тор під час операції зі встановлення протезів (фото Віталія Клубаня)

«Пес прийняв штучну кінцівку, як свою. Це дуже класний результат! Я ще не бачив, щоб у світі хтось протезував собаку вагою 57 кг. І те, що цей протез прижився, – це дуже круто», – говорить Віталій Клубань.

Власниця Тора теж розповіла журналістам, що її компаньйон сприймає протез за свою лапу – бігає, стрибає, чухається. Живе своє найкраще собаче життя.

Пес Тор з опікункою Яною (фото Суспільне Харків)

Тор і Сігурд (фото Суспільне Харків)

Гонорари

Вартість титанового протезу для тварини, говорить Леонід Смолінський, коливається від 30 до 46 тис. грн. Це залежить від розміру вашого чотирилапого і від складності роботи. При виробництві протезу використовується сертифікований медичний титановий сплав.

«Більша частина грошей – це оплата за матеріал. Для України, особливо під час війни, це значна сума. Тому поки люди більше цікавляться, ніж замовляють такі протези», – говорить біоінженер.

Віталій Клубань додає, що разом із усіма обстеженнями, передопераційною підготовкою і самою операцією вартість протезування собаки може становити близько 2 тис. доларів.

Біоінтегроване протезування в Україні, говорить лікар, все одно дешевше, ніж їхати за накладними протезами в Польщу чи інші країни Євросоюзу, як це практикувалося власниками тварин раніше. До того ж, накладний протез потрібно постійно знімати і одягати, він зношується, може загубитися тощо. Біоінтегровані протези тварини сприймають як власну лапу.

«Я хочу, щоб попри фінансову складову, біоінтегроване протезування тварин ставало більш поширеним. Щоб люди знали, що у нас є свої українські розробки і ми можемо робити це вдома», – говорить Віталій Клубань.

Компанія 3D Metal Tech від травня минулого року виготовила шість титанових біоінтегрованих протезів для тварин, каже Леонід Смолінський. Їх замовляли і для собак, і для котів, яким робив операції Кирило Милованов з командою. Та поки деталі цих випадків не розголошують, чекають, коли процес інтеграції успішно відбудеться.

За кулісами

Немає статистики про постраждалих від війни тварин-компаньйонів. Ми не знаємо, скільки загинуло від обстрілів і поранень, від знущань росіян на окупованих територіях, скільки потонуло після підриву ворогом Каховської ГЕС, а скільки не пережило холоду, голоду і стресу.

Єдині цифри, про які можемо говорити, це збільшення кількості тварин у притулках, якими опікуються зооволонтери – від 20-30% у тилових містах і до 100% у фронтових. Також ми знаємо окремі історії – щасливі, коли власники віднаходять своїх тварин, і сумні – коли тварини не переживають втрат від війни.

Тварини так само, як і люди, потребують допомоги, піклування про здоров’я та мирного неба. Вони залежні від нашої турботи, а ми – від їх муркотіння чи радісного вихляння хвостом. Тож підтримайте місцевих зооволонтерів і притулки або долучіться до допомоги через найбільші в Україні ініціативи, які опікуються тваринам: UAnimals, Save Pets of Ukraine, Happy Pow та інші.