«Може, ми доживемо до того, за що вони боролися», — мати Володимира Бойківа

Його називали «Шкелик», бо з дитинства носив окуляри. Тепер називають «Героєм Небесної Сотні». Володимир Бойків ще малим грав на гітарі, скрипці, барабані. Читав багато книг. Рідні кажуть, «достойний син дивізійника СС «Галичина».

За своє життя встиг виховати трьох синів, як будівельник звести не одну споруду. Любив людей. Тому біль Майдану сприймав як свій. Він вирушив на підмогу 18 лютого і за кілька годин віддав життя.

Торік родині Бойків присвоїли звання «шляхетна родина Львова» . І це, мабуть, єдине, що змінилося в них за рік без сина. У нашій рубриці «Вони нас змінили».