Буковинський єпископ закликав румуномовних вірян переходити до ПЦУ

На Буковині румуномовні церковні громади можуть перейти в Румунський вікаріат Православної церкви України. Про перехід закликав новопризначений єпископ Чернівецький та Буковинський Феогност Бодоряк. Наразі ще жодна громада офіційно не перейшла в ПЦУ. Однак якщо парафіяни виявлять таке бажання, то вони збережуть свої традиції і проводитимуть богослужіння мовою, яку оберуть люди.

Румунський вікаріат ПЦУ утворили у 2019 році, коли Православна церква України отримала Томос про автокефалію. Це структура, яка має право зберігати культуру, традиції та румунську мову богослужіння, розповів під час прес-конференції 5 квітня розповів єпископ Чернівецький та Буковинський Феогност.

Статут Румунського вікаріату ПЦУ розробили статут за прикладом Вікаріату українських парафіян в Румунії, повідомило «Суспільне.Чернівці». Згідно з ним, у румуномовних селах України священники зі своїми релігійними громадами можуть долучатися до ПЦУ й проводити богослужіння мовою, яку обирають парафіяни.

Наразі в області ще жодна румуномовна громада не виявила бажання перейти в Румунський вікаріат Православної церкви України. Однак в Чернівецько-Буковинській єпархії вже готуються. Перехід відбуватиметься за такою ж процедурою, як і під час переходу релігійної громади від УПЦ до ПЦУ. Частина священників наразі вчать румунську мову, щоб полегшити спілкування з парафіянами.

«Ми закликаємо переходити громади разом зі священниками. Однак, якщо долучитися до ПЦУ вирішить лише релігійна громада, то у церкві є румуномовний священник, який може проводити богослужіння», – зазначив єпископ Чернівецький та Буковинський Феогност.

Наразі в Румунського вікаріату ще немає керівника. Ним має бути священник чи єпископ з румуномовної громади, якого оберуть парафіяни. Він буде підпорядковуватися напряму митрополиту Епіфанію, а не обласній єпархії ПЦУ.

Додамо, що на початку лютого 2024 року Синод ПЦУ прийняв рішення про об’єднання трьох єпархій в одну. Йшлося про Чернівецько-Кіцманську, Чернівецько-Хотинську та Чернівецьку єпархії. На Чернівецьку кафедру призначили єпископа Феогноста (Бодоряка). Він був вікарієм Івано-Франківсько-Галицької єпархії.

Що було раніше?

29 лютого 2024 року священний Синод Румунської Православної Церкви на засіданні під головуванням Патріарха Даниїла, прийняв рішення про заснування на території України своєї структури.

У відповідь на рішення Синоду Румунської Православної Церкви єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією Православної Церкви України Віктор Бедь 3 березня оприлюднив заяву, в якій різко розкритикував рішення Синоду та назвав його таким, що несе загрозу єдності вселенського православ’я.

«Прийняття такого зневажливого та провокаційного рішення проти України та Православної Церкви України, зокрема, в умовах російсько-української війни 2014 – 2024 рр., свідчить про великий вплив на політичний загал Румунії (румунську владу) та єрархію Румунської Православної Церкви структур ФСБ РФ та Московського Патріархату, які дестабілізують всіма методами єдність країн Європейського Союзу, членів НАТО та Вселенського Православ’я», – зазначив єпископ Віктор Бедь.

Єпископ Мукачівський і Карпатський ПЦУ також додав, що тепер зрозуміло, чому Румунська Православна Церква ухилялася та ухиляється від офіційного визнання Помісної Автокефальної Православної Церкви України.

«А також свідчить про те, що на рівні румунського політикуму та румунської церковної ієрархії панують російські наративи про те, що Україна може програти війну та надалі бути розділеною. Прикро, але даний негативний факт свідчить, наразі, про програш України на міжнародному інформаційному фронті російській путінсько-патрушевській пропаганді та про слабкість української дипломатії і українських спецслужб у захисті українських національних інтересів і, зокрема, релігійної безпеки на міжнародному рівні. Звичайно, Україна та Православна Церква України повинні не піддаватись на цю румунсько-церковну провокацію, режисери якої сидять у владних кабінетах ворожої московії, але поряд з цим, повинні вжити невідкладних і дієвих заходів з метою захисту національної та релігійної безпеки України», – наголосив єпископ Віктор Бедь.

Як інформує РІСУ, на території України діє близько сотні румуномовних православних парафій у складі УПЦ МП на території насамперед Чернівецької, а також Закарпатської та Одеської областей. У буковинських румуномовних парафіях МП віддавна дотримуються новоюліанського календаря.