На збереження унікального Плісненського городища виділять 300 тис.грн

На збереження та експонування розкопок у Пліснеському городищі буде виділено 300 тисяч гривень, повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Зараз у заповіднику тривають розкопки, які проводить доктор історичних наук Михайло Филипчук разом із студентами Національного університету імені Івана Франка. Під час робіт знайдено монастирську будівлю кін.16 поч. 17 ст. – до сер. 19 ст. Унікальну знахідку слід зберегти. Для того, аби під дією вологи унікальні стіни будівлі вціліли, потрібно встановити дерев’яний каркас, накривши його брезентом.

 «Ми повинні подбати про те, щоб наші нащадки мали можливість ознайомитись із минулим і доторкнутись до історії, – зазначила заступник голови Львівської облдержадміністрації Ірина Романів, відвідавши Плісненське городище. – Для цього ми  ініціюватимемо виділення 300 тис. грн, аби ці унікальні розкопки були збережені і представлені на всеогляд».

Довідка

Пліснеське городище – унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби досліджується близько 200 років. За цей час на його території та в околицях проведено масштабні пошукові роботи. Однак, через суб’єктивні та об’єктивні обставини, переважна частина матеріалів і польової документації втрачена.

Пліснеське городище розташоване біля с. Підгірці Бродівського району Львівської області.

Городище Пліснеськ є залишками слов’янського та давньоукраїнського міста, яке згадується двічі у літописах під 1188 і 1232 рр. (Плъснськ, Пльеснеск, Преснеск) і в «Слові о полку Ігоревім». В літописі під 1188 р. говориться про те, що волинський князь Роман Мстиславич відіслав до Пліснеська військо, щоби вигнати звідти галицьких бояр та їх союзників – угорських феодалів. Другий запис під 1232/33 р. сповіщає про похід на Пліснеськ князів Данила Галицького та Олександра Белзського про їх перемогу над пліснеськими боярами Арбузовичами, які не хотіли визнавати їхню владу над собою. Князі взяли в Пліснеську велику здобич і повернулися до Володимира-Волинського.

Перші розкопки на території городища розпочали ще 1810 р., коли настоятель Підгорецького монастиря Варлаам Компанєвич та чиновник Гейслер обстежили городище, і віднайшли в його північній частині три курганні могили.