«Не буває економічного чуда без економічного болю»
Економіка

«Не буває економічного чуда без економічного болю»

Економіка Львова у 2016 році: виклики та сподівання

Олена Гунько, 11 січня 2016 3645 2

ZAXID.NET разом з Інститутом міста підбиває економічні підсумки 2015 року та прогнозує, що чекатиме Львів у 2016-му. 

Соціолог Інституту міста Олена Гунько опитала 17 експертів, які поділились своїми враженнями від року, що минув та спробували передбачити, що відбуватиметься у львівській економіці у цьому році.

* * *

Фахівці сходяться на думці, що 2015 рік став порівняно кращим, ніж 2014. Його характеризують як рік стабілізації, адаптації до складних економічних умов та певного заспокоєння. У 2015 році курс валют став відчутно стабільнішим, а війна перейшла у певну «законсервовану» стадію.

Втриматись та пережити 2015 рік з меншими втратами Львову дозволили галузі ІТ та туризму. Кожна галузь, завдяки своїй специфіці, змогла виграти на коливанні валюти та відчути певне зростання: ІТ завдяки іноземним замовникам, а туризм – завдяки порівняно низьким цінам.

Також вагомою перевагою міста стала робота підприємств на давальницькій сировині та аутсорсингу (мається на увазі не лише ІТ-компанії, але і промислові підприємства, які виготовляють товари на експорт). Вони скористались коливанням валюти: вклали кошти у власний розвиток та переорієнтувались з російського ринку на ринки ЄС та інших країн світу. 

(Вся інфографіка - Інститут міста)

«В 2014 році чинник шоку, різкого обриву багатьох контрактів був дуже суттєвий. Багато керівників підприємств планували рік зовсім інакше, і в один момент від них почали відмовлятись клієнти. Для них Росія була основним ринком для постачання товарів та послуг. Зараз підприємці оговтуються і шукають шляхи виходу з ситуації, працюють на заміщення. Окрім того, шукають інших постачальників, бо раніше багато з них залежали і від російської сировини. Може хтось ще не виходить на попередні обсяги виробництва, адже це не просто, проте підприємства навчились з тим жити і шукають шляхи виходу з кризи», - зазначає Вікторія Довжик, в.о. начальника управління економіки Львівської міської ради.

Незважаючи на те, що складність економічної ситуації очевидна та економіка країни досягла нібито свого «дна», Львову доволі успішно вдається переживати ці складні часи та навіть відчувати певне поліпшення ситуації, що відображається в багатьох статистичних показниках. У зв’язку з нестабільною ситуацією на сході України, окрім міграції населення, до Львова відбулась міграція капіталу. До міста переїхало багато підприємств, що відобразилось не лише на ринку житлової нерухомості, але й на економіці загалом.

«Для мене показником розвитку міста є те, що один з ресторанів в центрі міста, який відкрився у 2015 році, має 500 посадкових місць і був повністю заповнений в новорічну ніч. Серед гостей було багато іноземців. Здавалося б куди ще відкривати нові ресторани на пл. Ринок, але він процвітає і він такий не один. Чим не показник економічної ситуації в місті?», - каже Павло Шеремета, керівник Школи управління УКУ.

Проте, на думку експертів, у мешканців міста залишилось відчуття розчарування та невиправданих очікувань, відчуття того, що шок 2014 – початку 2015 року був пережитий даремно. Адже очікувані реформи ще не відбулись, а ті, що проводяться, реалізовуються доволі повільно. Як зазначають експерти, у такий невизначений час, країна потребує радикальних змін в економіці.

«Не можна від революції вимагати еволюційних змін. Потрібна зміна цінностей, за одну ніч вони не змінюються», - вважає Ярослав Рущишин, директор ВАТ «Троттола», співзасновник Львівської бізнес школи LvBS.

Основні економічні показники міста

За попередніми оцінками Департаменту фінансової політики Львівської міської ради, розмір дохідної частини загального фонду бюджету у 2015 році ймовірно становитиме 2241,5 млн. грн. У планах на 2016 рік закладено зростання дохідної частини бюджету на 5,5%. Не останню роль в цьому відіграє податкова реформа і підняття податкової ставки для підприємців, адже саме податки є одним з найбільших джерел наповнення міського бюджету.

Що стосується валового регіонального продукту Львова, то за розрахунками Інституту міста в 2015 році він становив 15,79 тис. дол. на душу населення. У порівнянні з 2014 роком відбулось падіння ВРП на 8,6%, проте це є відчутно менше, аніж падіння ВВП України загалом, яке за оцінками МВФ та Світового банку коливається на рівні 10-12%. Це лише підтверджує оцінки експертів щодо того, що ситуація у Львові є кращою, аніж загалом по країні. Що ж до прогнозів на 2016 рік, то згідно із оцінками того ж таки Міжнародного валютного фонду на економіку країни очікує помірковане зростання у 2%. Використовуючи це припущення, валовий регіональний продукт Львова у 2016 році може зрости до показника у 16,1 тис. дол. на душу населення.

«Влітку падіння української економіки досягнуло свого «дна» і з третього кварталу 2015 року ми бачимо повільне зростання, яке триватиме в найближчому майбутньому. На жаль, це зростання поки що не буде настільки динамічним, як би хотілося, а все ще залишатиметься досить повільним», - вважає Тарас Юринц, голова Ради конкурентоспроможності Львова.

ІТ сфера

Згідно результатів дослідження «Lviv IT Research», яке провів Львівський ІТ Кластер спільно з соціологічною агенцією «Фама», директори львівських ІТ-компаній схильні оцінювати 2015 рік як радше сприятливий (61,5%). Ще 23,1% оцінюють теперішній стан сфери в місті як абсолютно сприятливий.

Порівняно з 2014-м, більшість вважають, що ситуація в галузі суттєво не змінилась (69,2%). Окрім цього 30,8% вважають, що ситуацію на львівському ІТ-ринку вдалось навіть покращити.

Розвиток очікується і цього року – 92,3% опитаних директорів компаній вважають, що у 2016 році ситуація покращиться (серед них 7,7% очікують значного покращення). Лише 7,7% прогнозують, що ситуація не зміниться.

За оцінками експертів річний оборот ІТ-галузі у Львові становить 280-300 млн. дол. США, а кількість спеціалістів у цій галузі становить 13-15 тис. У 2016 році обидва цих показники мають потенціал до зростання в межах 10-15%.

«До Львова приходить багато компаній зі сходу України, з Києва. Цей процес імовірно сповільниться, адже всі, хто хотіли прийти в місто, вже це зробили. Великого приходу нових компаній не буде, але буде менший відтік роботи в закордонні офіси. На непрогнозований ріст кількості працівників галузі може вплинути захід великого гравця на ринок (компанії, інвесторів). Проте це ймовірно відбудеться не у 2016 році, а пізніше», - каже Олег Денис, виконавчий віце-президент компанії SoftServe.

Туризм

Хоча через нестабільну ситуацію в країні кількість іноземних туристів зменшилась, в Україні популярнішим стає внутрішній туризм. За розрахунками Інституту міста у 2015 році Львів у середньому відвідали 1,7 млн. туристів (максимальна кількість - 2,1 млн). Якщо така тенденція триватиме, то в 2016-му середній показник може сягнути 1,8 млн. туристів за рік. В Інституті міста сподіваються, що кількість туристів у цьому році може сягнути навіть 2,0-2,2 млн.

На думку експертів, запровадження безвізового режиму з країнами ЄС може стати загрозою для туризму у Львові. Адже перед більшістю туристів постане вибір – їхати на вихідні до Львова чи, наприклад, до Кракова. З точки зору розваг, Краків та інші міста Європи у Львова виграють. Але з погляду витрат на перебування у місті, перевагу досі має Львів.

Тому місто має приділяти більше уваги та коштів промоції закордоном, а також співпрацювати з іноземними туристичними агенціями, аби привабити більше туристів до Львова.

«Нам потрібно вже готуватися до відміни візового режиму і робити активну промоцію. Бо якщо ми говоримо про іноземних туристів, то не дуже багато від нас залежить (окрім промоції). Окрім того, таких подій, які могли б приваблювати людей кілька років поспіль є доволі мало. Це, в свою чергу, вимагає співпраці з областю для вироблення спільних туристичних пропозицій. Якщо ми не будемо збільшувати кількість туристів, які приїжджають у регіон (і зупиняються у Львові), то і ймовірність того, що ми збільшимо кількість туристів суто у Львові є меншою», - каже Олег Засадний, президент Львівського туристичного альянсу.

Інвестиції

Протягом останніх років в економіці міста склалась негативна тенденція щодо надходження прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу). Інвестори, керуючись нестабільною політичною та економічною ситуацією в країні, почали виводити свої капітали з країни.

«Спад інвестицій спровокований нестабільною ситуацією в країні. Інвестори часто виходять зі збитками з країни, продають свої частки. Вони реально оцінюють, що проблеми в майбутньому ще будуть. Інвестиції – це завжди співвідношення прибутку, який ти можеш отримати і ризику, яким це супроводжується». - каже Дмитро Симовоник, керівник компанії «Цитадель Капітал».

Проте, як зазначила Ольга Сивак, начальниця управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР, офіційна статистика не відображає реального стану справ. Значна частина цих «інвестицій» це зовсім не іноземні кошти, а гроші, що зберігались на офшорних рахунках українців. Оскільки зараз уряд розпочав боротьбу з офшорними рахунками, це відобразилось і на офіційній статистиці. Окрім того, у статистиці не відображені приватні інвестиції, які мають значний вплив на економіку міста.

Експерти очікують покращення інвестиційного клімату міста, що імовірно буде спровоковано загальною стабілізацією економічної ситуації в країні, а також позитивним досвідом діючих інвестиційних проектів.

«Ми будемо бачити інвестиції від компанії CTP та резидентів Індустріального парку і будемо сподіватись, що вони приведуть з собою клієнтів. Їм легше буде прийти, їм не треба буде вкладати в нерухомість, вони лише привезуть з собою обладнання і будуть тут набирати працівників. Саме такі інвестори можуть заходити на ринок тільки через те, що є дуже велика різниця в заробітній платі між українським і світовим ринками.» - сподівається Дмитро Симовоник, керівник компанії «Цитадель Капітал».

Ринок праці

Станом на кінець 2015 року за даними Головного управління статистики у Львівській області середня номінальна заробітна плата становила майже 3800 грн. Враховуючи прогнозовану інфляцію, експерти припускають, що у 2016 році цей показник може зрости до 4300 грн.

У листопаді 2015 року у Львові було зареєстровано 5014 безробітних. Це близько 1% від працездатного населення міста. Проте цей показник не відображає реального рівня безробіття в місті, який за оцінками становить близько 5-6%. Незважаючи на це, експерти схильні позитивно оцінювати ситуацію на ринку праці у Львові.

Як зазначила Вікторія Довжик, в.о. начальника управління економіки Львівської міської ради, роботу у Львові знайти можна. У місті відкриваються нові підприємства, такі як Fujikura та CVG, розширюють діяльність існуючі підприємства (хорошим прикладом є концерн «Електрон», який отримав велике замовлення від міста на оновлення рухомого складу громадського транспорту), а також відкриваються такі нові об’єкти інфраструктури як ТЦ «Форум», який забезпечив близько 800 робочих місць. У 2016 році має відкритись ще однин торговий комплекс Viktoria Gardens, що обіцяє забезпечити до 2000 нових робочих місць. Все це дозволяє припустити, що рівень безробіття у місті в 2016 році буде спадати.

Тарифи

У 2016 році вступає в дію друга стадія підняття тарифів, узгоджена з МВФ в попередні роки. Так, найбільше подорожчають теплопостачання та гаряча вода (92%). Газ стане дорожчим на 74%, а електроенергія - на 56%. Внаслідок подорожчання електроенергії зросте й ціна на водопостачання та водовідведення (10% та 5,6% відповідно). Окрім того, варто також очікувати підняття цін на товари та послуги, адже зростання тарифів очікує й на підприємців.

Ринок нерухомості

За неповний 2015 рік (з січня по вересень) в місті здали в експлуатацію 4331 квартир загальною площею 342,4 тис. м. кв. Зараз у Львові є понад 160 будівельних майданчиків, частину з яких здадуть в експлуатацію в цьому році. 

На перший погляд є парадокс: рівень купівельної спроможності мешканців міста зменшується, але обсяги ринку нерухомості зростають. Це пояснюється тим, що в час кризи, коливання валюти та недовіри до банківської системи, люди починають вкладати в нерухомість, як порівняно стабільне капіталовкладення. Відповідно на ринку нерухомості у Львові саме попит сформував пропозицію. Забудовники, вигравши на коливанні курсу валюти, змогли продовжувати свою діяльність та сформувати нову пропозицію, що в свою чергу спровокувало нову хвилю попиту.

Експерти прогнозують перенасичення ринку, що відобразиться у зниженні цін. Проте основним чинником, який впливає на ціноутворення на ринку, залишається курс валют: із зменшенням курсу буде зменшуватись і вартість житла.

Окрім того, варто очікувати освоєння забудовниками нових територій в околицях міста. Попит на невеликі котеджні містечка в Сокільниках, Солонці та Зимній воді не поступається багатоповерховим будинкам у Львові. Також забудовники починають реалізовувати у Львові нові тренди в будівництві – енергоощадні глиняні та каркасні будинки.

Очікування щодо 2016 року

«Не буває економічного чуда без економічного болю», - каже Олег Денис, виконавчий віце-президент компанії SoftServe.

Саме ці слова коротко та влучно описують теперішню ситуацію в місті та країні загалом, а також є прогнозом на рік, що почався. Незважаючи на всі складнощі, які ми пережили та які очікують на нас попереду, експерти все ж схиляються бути оптимістами та вірять у покращення економічної ситуації.

Якщо 2014 рік був роком падіння, а 2015 – роком стабілізації, то на 2016 рік прогнозують обережне зростання економіки. Незважаючи на це, не варто очікувати простого року. Цей рік має стати роком болісних реформ, які потрібно буде перетерпіти. Можливо ми не відчуємо зростання одразу, проте цей рік має стати стратегічним та закласти базу для подальшого економічного зростання.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук