Ніколи не діліться проблемами з ChatGPT, якщо не хочете залишитися самотніми
Чому люди діляться своїми проблемами зі ШІ? Психологиня та травмотерапевтка пояснює
До теми
Сучасний світ створив новий тип близькості – цифровий. Все більше людей розповідають ШІ про свій страх, тривогу, біль, втому чи сумніви. Те, про що не наважуються сказати друзям або навіть партнеру, люди діляться зі штучним інтелектом.
Психологиня та травмотерапевтка Наталія Бакай пояснює, що за цією поведінкою стоїть не просто цікавість до технологій, а глибші психологічні процеси, пов’язані з самотністю, униканням болю та втомою від людських стосунків.
«Це про самотність. І ще це глибша тема»
Сучасна психологія теж говорить: самотність – не завжди про відсутність людей поруч. Це, передусім, дефіцит емоційної підтримки, відчуття, що поряд немає людини, яка може прийняти тебе без критики чи непотрібних порад.
Дослідження Джуліанни Холт-Ланстад (Brigham Young University) показують: самотність може виникати навіть у шлюбі чи великій родині, коли людина відчуває, що не має емоційно безпечного простору для розмови.
Саме тому ШІ стає тим місцем, де можна виговоритися – не тому, що технологія тепла, а тому, що в реальному житті бракує простору для вразливості.
«Люди діляться думками зі штучним інтелектом, а не з людьми – це про самотність. І це ще глибша проблема», – коментує фахівчиня Наталія Бакай.
ШІ створює ілюзію слухання, якої бракує. Фото ілюстративне з відкритих джерел
ШІ – ілюзія ідеального співрозмовника
Психологиня пояснює механізм:
«Штучний інтелект не наділений щирими почуттями, відчуттями, емоціями. І це такий механізм, який запрограмований саме на ці відповіді, які ми очікуємо почути».
У цьому – великий психологічний гачок.
На відміну від людини, ШІ:
не ображається
не ревнує
не дає небажаних порад
не говорить «та перестань, усе не так погано»
не відволікається
не переводить тему на себе
ШІ – це ідеально підлаштований алгоритм, який підсилює те, що ми самі в ньому запускаємо.
Це називають confirmatory bias – схильність людей шукати та надавати перевагу саме тій інформації, що підтверджує вже наявні переконання людини.
Людина отримує не об’єктивну відповідь, а те, що звучить комфортно для її нервової системи.
Так формується небезпечна звичка звертатися не до людей, а до того, хто ніколи не створить дискомфорту.
Емоційна безпека це не емоційна глибина
«Телефон нас вивчає. Наше запитання вже має певне забарвлення того, що ми хочемо почути» – стверджує Наталія Бакай.
ШІ робить те, чого не робить жодна людина – повністю структурує свої відповіді так, щоб уникнути конфлікту.
Люди ж емоційні за природою. Вони реагують:
з власною історією
зі своєю втомою
зі своїми образами
зі своїм досвідом
І саме цього люди сьогодні найбільше бояться.
Наукові дослідження показують, що багато людей уникають серйозних розмов, бо не хочуть конфлікту або бояться негативних для себе реакцій. Натомість ШІ стає емоційно стерильним простором, де все передбачувано.
Уникнення болю часто веде людей до технологій, а не до людей. Фото ілюстративне з відкритих джерел
ШІ надає людям безпечне спілкування
Розмова з людиною – це завжди ризик: ми можемо бути не почутими або ж можемо наштовхнутися на критику. Можемо знову прожити дитячі травми – коли нас знецінювали або насміхалися.
У ШІ цього немає.
«Жива людина – це глибокий світ почуттів та емоцій. Можуть виникати конфлікти, напруга, дискомфорт. Цього всього штучний інтелект не дає», – зазначає Бакай.
Існує термін low-stakes communication – спілкування з мінімальними ризиками. Саме так сприймається ШІ: як низькоризикова взаємодія, яка не загрожує самооцінці.
Мінімум напруги – максимум відчуття безпеки
Травмотерапевтка зазначає: «Наш світ переповнений стресом, тому людина шукає спокою, безпеки, передбачуваності, і тому йде в штучний інтелект, адже вона знає, що там отримає те, що чекає».
Хронічний стрес знижує поріг фрустрації – ми гостріше реагуємо на критику, незгоду з нашими думками чи стресові ситуації.
Тому мозок обирає найменш стресовий варіант взаємодії.
В одному із наукових досліджень Ягеллонського університету йдеться: коли мозок перевантажений стресом, він шукає максимально передбачувані моделі взаємодії – навіть якщо вони менш корисні.
Тому ШІ задовольняє не потребу в розумінні, а потребу в психічній економії – мінімум напруги, максимум відчуття безпеки.
«Ми боїмось, що не дамо відсіч іншим людям, якщо вони нам умовно загрожуватимуть – не захистимо себе. А зі штучним інтелектом захищати себе не потрібно. Він навпаки ствердить, що з нами все окей.
Тобто, якщо був негативний досвід в спілкування, то я буду уникати цього, адже ж є більш безпечний варіант – штучний інтелект» – стверджує Наталія Бакай.
Це класичний психологічний механізм – avoidance coping, визнаний Американською психологічною асоціацією.
Коли людина пережила:
токсичні стосунки
образи
критику
булінг
знецінення
конфлікти
вона уникає ситуацій, де це може повторитися.
ШІ – це простір, де нічого подібного не відбудеться. Але проблема в тому, що уникання ніколи не зцілює – воно лише поглиблює самотність.
Втома – ще одна причина залежності від ШІ
Психологиня додає: «Легше і швидше написати штучному інтелекту, аніж писати комусь, готуватися до зустрічі, вирішувати, шукати якісь рішення, аналізувати. ШІ підносить все на блюдечку – і навіть виходити нікуди не потрібно».
Сучасна людина живе в умовах когнітивного перенавантаження. Спілкування з живою людиною потребує не лише часу, а й емпатії та емоційного ресурсу.
А ШІ ж цього не вимагає.
ШІ пропонує спокій, який не завжди доступний у реальному світі. Фото ілюстративне з відкритих джерел
«Можемо сказати, що такого поняття, як лінь, не існує, але існує процес полегшення життя. Як колись казали, що лінь – це рушій прогресу. Але прогрес не завжди призводить до гарних наслідків. Люди почали запитувати у штучного інтелекту все: симптоми болю, складати раціони харчування, шукати замінники різних препаратів та багато іншого», – застерігає психологиня.
Світ уже має підтверджені випадки, коли сліпа довіра до ШІ призводила, наприклад, до самогубства чи інструкцій до завершення життя, адже штучний інтелект не має:
медичної компетенції
відповідальності
можливості оцінити реальний стан
етичних норм
Травмотерапевтка Наталія Бакай наголошує: «Людям потрібні люди. Не забуваємо про це».
ШІ може замінити відчуття підтримки – але не саму підтримку
Люди звертаються до ШІ не тому, що він кращий за людей, а тому, що людські стосунки стали надто складними і болючими.
ШІ дає те, чого нам сьогодні бракує:
передбачуваність
мінімум конфліктів
безпечний простір
відсутність оцінки
швидкий відгук
Але це не справжня взаємність. Не справжня турбота. Не справжній контакт.
І якщо ми замінюємо людей роботами – це говорить не про технологічність, а про наш біль, втому й невміння бути в стосунках та в емоційній близькості з іншими.