Небезпечно вільна людина
Культура

Небезпечно вільна людина

5 історій про Сергія Параджанова з нагоди фестивалю його імені

Катерина Сліпченко, 19 серпня 20167521
Сергій Параджанов

У Львові 19 серпня стартував фестиваль Параджанова на Левандівці. Він розпочався перформенсом львівського художника Володимира Топія «Без назви. Сувій» та музикою від проекту «ШУМ».

Впродовж 19-28 серпня у культурно-мистецькому центрі «Супутник» та у Левандівському парку пройде низка подій, присячених видатному режисерові.

Протягом десяти днів Левандівка, де є вулиця Сергія Параджанова, прийматиме чимало культурних подій.

У рамках фестивалю в «Супутнику» пройде виставка «Сергій Параджанов: сновидіння ХХІ століття». Яскрава експозиція поєднує рефлексії сучасних художників на тему постаті Сергія Параджанова. Проект відбудеться під кураторством Вікторії Данелян з Музею сновидінь у Києві. 

Сергій Параджанов. Фото: Юрій Мечітов

Там же відубдеться велика кінопрограма. Окрім фільмів самого Сергія Параджанова, добірку фільмів представить кінофестиваль «Wiz-Art».

Також під час фестивалю на львів’ян та гостей міста чекають кінопокази, театральні вистави, візуальні проекти, музичні виступи, літературні зустрічі, дискусії, майстер-класи для дорослих і дітей.

21 серпня на алеї Левандівського парку відбудеться перший шаховий турнір. У КМЦ «Супутник» з 22 до 23 серпня відбудеться «Ніч театру».

Окрім цього, до Дня Незалежності України проведуть окремий концерт, за участю гуртів Rockoko, Джалапіта та КораЛЛі.

Повну програму фестивалю можни побачити тут.

Сергій Параджанов. Фото: Юрій Мечітов

Параджанов - один з тих, хто адаптував прасвідомість до кінообразу, знайшовши йому адекватне втілення; той, хто легко і  заввиграшки розсунув кордони пізнаваного. Дорогою реабілітувавши і звільнивши кінообраз від будь-яких нашарувань - перш за все літературних. Таке було  до снаги хіба що Фелліні. 

Параджанов – особистість епатажна, свободолюбива і поетична, рідко з ким настільки беззастережно римується часто суперечливий епітет «геній». Параджанов – автор, можливо, найкращої стрічки за всю історію українського кіно «Тіні забутих предків». «Тіні» несподіваним чином синтезували в собі фольклорні мотиви, рішучий експериментальний режисерський стиль та прекрасну операторську пластику. «Тіні забутих предків» – перша ластівка та найвища вершина українського поетичного кіно. 

Кажуть, що його постать обростає рік від року легендами та міфами. Ось лише декілька з них.

5 легенд про Сергія Параджанова

Безробітній режисер. Коли Параджанову не давали знімати фільм, він вішав на себе плакат «Я – безрабітній» і так ходив по Мосфільму. Одного разу він послав телеграму: «Москва. Кремль. Косигіну. Оскільки я є єдиним безробітним кінорежисером у Радянському Союзі, наполегливо прошу відпустити мене у голому вигляді через радянсько-іранський кордон, можливо, стану родоначальником в іранському кіно. Параджанов».

Кадр з фільму «Тіні забутих предків»

Вигадане весілля. У знаменитому фільмі Параджанова «Тіні забутих предків» є сцена вінчання, коли на Івана та Палагну одягають ярмо. Виявляється, цей обряд повністю вигадав сам Параджанов. Спочатку це викликало незадоволення серед гуцулів, але у підсумку вийшло, що гуцули самі повірили в це. Подейкують, що на деяких гуцульських весіллях цей ритуал, вигаданий Параджановим, проводять. Ну принаймні, таке розповідають.

День народження у ліфті. Якось в свій день народження режисер ходив київськими вулицями і запрошував всіх зустрічних знайомих до себе додому. Прийшло осіб зі сто. Звичайно, в квартиру всі не вмістилися. Уродинник знайов вихід: він розстелив на сходах по всьому будинку килими та розсадив гостей на них. Сам Параджанов їздив на ліфті між поверхами, промовляючи тости, а гості пили за його здоров'я, сидячи на сходах.

Федір Фелліні. На зону до Параджанову (він відбував термін за статтею «гомосексуалізм», у обвинуваченні йшлося, що Сергій Параджанов згвалтував члена КПРС) регулярно приходили листи з Італії від якогось Ф. Фелліні. Начальник в'язниці поцікавився у засудженого, хто це до нього пише. Режисер відповів: «Це Федір, мій рідний брат, живе в Італії. Наша бабуся була італійською революціонеркою й навіть стріляла в жандармів... Ще жовтеням потрапив Федір до бабусі, та так і залишився у неї на виховання, старенька рідню впросила, адже вмирала довго, в муках, від радикуліту, отриманого на каторзі. І прізвище у Феді на честь бабусі, Фелліні по-італійськи означає “незламна”».

Уривок з фільму Романа Ширмана «Небезпечно вільна людина» 
 
Марчелло мрії.  У 1988 році Марчелло Мастроянні особисто приїхав до Параджанова в Тбілісі - умовляти, щоб той дав свій фільм для показу на Венеціанському кінофестивалі. Разом вони довго гуляли по Тбілісі, а під ранок повернулися до будинку, де на другому поверсі жив Параджанов. Однак, на подив Мастроянні, Параджанов почав стукати в сусідське вікно на першому поверсі. Було близько 4 години ранку, всі спали. Але Параджанов наполегливо стукав і кричав сусідці: «Відчиняй, Русіко! Я покажу тобі те, про що ти мріяла ще в юності!» Літня сусідка в бігудях відкрила вікно, а там - живий Мастроянні!
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук