Оновлення по-сусідськи

Ще кілька місяців тому площа святого Теодора у центральній частині Львова нічим не відрізнялася від багатьох інших подібних місць - заставлена автомобілями, без зручних місць для сидіння, з високою загазованістю через зупинку громадського транпорту неподалік.

Однак вже кілька тижнів на цьому невеликому клаптику землі вирує життя - 30 травня там відкрили соціальне кафе - кав'ярню «У сусідів», в якій продають випічку місцевих мешканців, а згодом запрацювала «Майстерня міста» - спільний проект Львівської міської ради та Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ).

Культурні ініціативи спонукають мешканців до діалогу, відтак вони пропонують своє бачення майбутнього площі.

Нове життя для старої площі

Візуалізація відновлення площі, який запропонували учасники «Майстерні міста». Фото: Майстерня міста

Минулого року громадська організація «URBANIDEAS», яка організовує у Львові архітектурні воркшопи для відновлення занедбаних територій, провела опитування щодо громадських просторів міста, які особливо потребують оновлення.

Площа святого Теодора, що розташована за 10 хвилин пішої ходи від площі Ринок, опинилась у списку місць, де змін прагнуть насамперед. Відтак, активісти вирішили організувати воркшоп з ревіталізації площі в межах «Майстерні міста». Спочатку організація провела вступну зустріч із мешканцями прилеглих вулиць.

«Нам дуже пощастило, що на зустріч прийшло багато мешканців: насправді вони прийшли з'ясовувати стосунки із соціальною кав'ярнею, але, заодно, вдалося поспілкуватися з ними про все», - розповідає ZAXID.NET активістка «URBANIDEAS», львівська архітекторка Ольга Криворучко.

Візуалізація відновлення площі, який запропонували учасники «Майстерні міста». Фото: Майстерня міста

Після вступної зустрічі з мешканцями активісти ще протягом двох днів опитували їх - цікавились, як довго вони живуть в цьому районі, що їм подобається на площі, а що - ні.

За результатами воркшопу, який провели 13 червня, окреслили питання, які слід нагально вирішити. Серед них - вирівняти наразі нерівне мощення на площі, оновити газони та додати більше зелені, перенести зупинку автотранспорту - хоча б позаміських автобусів, забрати паркан розташованого поблизу нічного клубу «Міленіум».

Також на воркшопі запропонували внести на площу більше культурних функцій - аби там був туристичний інфоцентр, або мистецькі майстерні чи виставки - тобто більше культурних подій.

Одна із незвичних запропонованих ініціатив - прокласти окремим видом мощення контури церкви святого Теодора - однієї із найстаріших церков Львова, яку розібрали ще у 1783 році. За допомогою карт активісти вирахували, де саме розташовувалась церква.

За словами Криворучко, готовність мешканців змінювати площу є - вони готові допомагати навіть фінансово. Однак для вирішення таких питань потрібна ініціативна група, вважає вона.

Ініціатива має бути згори

Перша зустріч з мешканцями. Фото: Майстерня міста

«В таких питання навряд чи варто сподіватись на мешканців - навіть якщо вони не проти змін, то часто дуже інертні. Хоча є кілька дуже ініціативних», - розповідає мешканка вулиці Мулярської, що розташована поблизу площі святого Теодора Віра Гайліс. Тут вона мешкає близько півроку, після того, як переїхала до Львова з Ізраїля.

На думку Віри, ініціатива в таких питаннях має йти згори - від активістів та професіоналів. Як приклад вона наводить ідею втілити мощення церкви. Її, вважає, жінка, ніколи б не запропонували самі мешканці.

Ар'є Лісаков, який разом з Вірою також півроку тому переїхав з Ізраїлю, погоджується, що найголовніше що можуть зробити мешканці для майбутнього площі - це не заважати активістам та не смітити на ній.

До змін на площі Ар'є та Віра долучились від самого початку - зокрема, готували їжу для соціального кафе.

«За останні кілька місяців я бачу тут набагато більше мешканців, навіть тих, що на початках були налаштовані негативно. Вони гуляють тут з дітьми, собаками, сидять на лавочках. Коли люди бачать, що це вже зроблено, і виглядає по-людськи, то вони долучаються вже постфактум», - каже Ар'є.

Чоловік додає, що не вважає автобусну зупинку найбільшою проблемою площі.

«Більша проблема в тому, що простір неефективно використовується - тут просто один великий заасфальтований майданчик, де нічого не відбувається. Тому перше, що слід зробити - це повністю переробити ландшафтний дизайн. Тут насправді є місце і для кав'ярні, і для парку, і для зупинки», - каже він.

«Коли люди починають говорити - вони звертають гори»

Заступник директора міської бібліотеки ім. Лесі Українки на вул. Мулярській Наталія Білута живе в районі Підзамче з народження. Вона добре пам'ятає, як в 1990-х роках тут рік за роком закривалися заводи, а район поступово занепадав. Зараз, вважає вона, життя в район повертає культура, на площі святого Теодора це видно дуже наочно.

Під час воркшопу ревіталізації площі її особливо захопила ідея озеленити розташований поруч дитячий майданчик, який зараз перебуває в жалюгідному стані. Водночас, до ідеї мощення контуру церкви вона ставиться скептично.

«Мені особисто таке місце вказувало б, що тут немовби йти заборонено», - каже Білута. 

Жінка - активна учасниця всіх ініціатив, що проводяться в районі, зокрема, «Фестивалю сусідів на Підзамчому», організованого громадською ініціативою «Йота» минулого року. Зараз солоні пиріжки, спечені Наталею, можна придбати у соціальній кав'ярні «У сусідів».

Згодом ініціатори відкриття кав'ярні планують видати кулінарний збірник «Смаки Підзамча» з рецептами місцевих господинь.

Утім, жінка каже, що у більшості мешканців навколишніх вулиць ставлення до таких ініціатив залишається упередженим. Через це вони кілька разів приходили скаржитися на соціальну кав'ярню  та навіть викликали міліцію - мовляв, її відвідувачі витоптують газон, розпивають алкоголь та шумлять.

«Єдине пояснення цьому, яке я бачу - це страх. Інших пояснень я не маю. Страх того, що це місце відтяпають, поставлять чергову кнайпу, якийсь комерційний об'єкт. Вони звикли, що у нас все «рішається», а з людьми ніхто не говорить», - каже Білута.  

Однак поволі зміни все ж відбуваються, і завдання культурних ініціатив - підштовхнути людей до спілкування.

«Коли люди починають говорити - вони звертають гори. Тому і головне завдання «Йоти» було збурити людей і змусити їх спілкуватися», - каже Білута.