Опозиції у парламенті доведеться грати за правилами Банкової, - Стецьків

"Батьківщині", і УДАРу, і "Свободі" слід зрозуміти: зайшовши в парламент, вони мимоволі погоджуються грати за правилами, встановленими Банковою. А Банкова час від часу полюбляє змінювати правила гри. Про це сказав народний депутат Тарас Стецьків.

"Через два тижні після виборів опозиції довелось пройти перше серйозне випробування. Оголошена Гриценком вимога за обнулення списків, за чим би наступала політична криза і боротьба за проведення дострокових виборів, поставила лідерів "Батьківщини", УДАРу і "Свободи" перед необхідністю прийняти непросте рішення.
Ймовірно, що ця ідея належала не тільки Гриценку, вона була життєво необхідною для Юлії Тимошенко, яка за такими наслідками виборів 28 жовтня втрачала будь-який шанс на визволення через парламентські процедури», - повідомляє УНН

«Правими є ті лідери опозиції, які твердять, що юридично вирішити питання обнулення неможливо. Точно так само не було юридичного механізму вирішення питання з третім туром президентських виборів у 2004 році.

Але і тоді, і тепер є можливим політичне вирішення.

Якою могла б бути послідовність кроків опозиційної "трійки", якби вони наважились на безкомпромісне, до кінця, протистояння з Януковичем?

Перше- невизнання всіх виборів (а не тільки на 5-ти округах) через масові фальсифікації.
Друге-неприйняття 151 депутатом від опозиції присяги, що робить неможливим відкриття нової сесії.
Третє-входження в тривале протистояння з режимом через організацію масових протестів і апеляцію до міжнародних інституцій.
Четверте- дотискання на якомусь етапі (через політико-правове рішення) нових парламентських виборів.
П’яте- формування одної опозиційної колони. Висунення одного кандидата на 225 мажоритарних округів і виграш виборів, тобто здобуття парламентської більшості", - зазначив Стецьків.

Він також додав,"що та сторона, яка добивається дострокових виборів, однозначно би їх виграла навіть за діючим законом, і навіть при наявності протидії з боку режиму. А перемога на парламентських виборах закладала би фундамент для перемоги у 2015 році.

Чому опозиційні лідери не пішли на цей непростий, ризикований крок? Забракло сміливості вождям? Не знайшлося 151 відповідального депутата, спрацювали меркантильні міркування? Не вірили у здатність народу піднятися на масовий протест? Нехай кожен з них і кожен з нас сам відповість собі на це питання. Бо, насправді, простих відповідей на цю проблему немає".