Підгора: оборонний монастир і астрономічна обсерваторія

У передмісті Теребовлі на Тернопільщині на горі здалеку видніються руїни веж і мурів. Здавалося б, ще один замок, але у Теребовлі є свій. А тут, у селі Підгора, віддавна був монастир василіан. Його міцні стіни виконували таку ж функцію, як і мури замків, а ще, як припускають дослідники минулого, ченці займалися наукою – у них була велика бібліотека, при монастирі відкрили школу, а також займалися астрономією.

За переказами, монастир на цьому місці існував ще в княжі часи. Проте за документальними підтвердженнями Святопреображенський василіанський монастир датується 1650 роком. Перша обитель була дерев’яною. Згодом її замінили кам’яні келії, які оберігали фортечні мури з чотирма вежами і ще однією надбрамною.

Підгорянський монастир у XIX ст. на акварелі Наполеона Орди

На залишках стін досі зберігся давній портал із викарбуваним 1716 роком. Територія монастиря була трапецієподібна, яку по периметру оточували міцні мури висотою 5-6 м, на кожному куті була оборонна вежа з бійницями. Найдовша стіна мала протяжність 141 м.

Викарбуваний 1716 рік на порталі

У XVIII столітті монастир був важливим духовним і просвітницьким центром. Там викладати богослов’я, філософію, астрономію, монахи зібрали велику бібліотеку.

Давня церква з маленькими вікнами-бійницями і оздобою у вигляді серця

«Колись у монастирі діяла популярна василіанська школа і перебувала чудотворна ікона. 1663 року ікона Богородиці заплакала. Згідно з легендами, це вважають своєрідним попередженням подій 1672 року, коли Поділля намагалися завоювати турецькі і татарські війська. На час війни ікону перенесли до Теребовлянського замку. Всі намагання ворога взяти замок штурмом і зруйнувати його зазнали невдачі. Оборонці побачили тут заступництво Пречистої і наступного року її образ урочисто перенесли до собору Святого Юра у Львові», – пише РІСУ.

Надбрамна вежа і залишки монастиря

Дослідник кінця ХІХ століття Я. Байгер вважав, що монахи проводили ретельні астрономічні спостереження і за обсерваторію їм слугувала північно-західна вежа.

Одна із вцілілих веж монастирської фортеці

Австрійська влада закрила монастир, а радянська – влаштувала у ньому військову частину. Одну вежу підірвали у Першу світову, іншу – військові. У наш час у церкві відновили богослужіння, а от залишки келій та веж стоять величними руїнами.

З монастирського пагорба відкриваються чудові краєвиди, а ще звідти навпростець через ліс можна дістатися до Теребовлянського замку.

Усі фото ZAXID.NET