Поблизу Львова відчайдухи на мотоциклах позмагалися на турнірі «Швейцарське родео». Сміливці визначали наймайстерніших у екстремальному ендуро. Крізь численні перепони до перемоги продиралася майже сотня умільців з усієї України.
Головний суддя змагань Богдан Бацик розповідає: природа і важка техніка самі створили трасу для ендуро. Тож залишилось лише обрати «найсмачніші» ділянки та промаркували їх.
У заліку серед професіоналів одне коло має довжину 5 км, у аматорів – 1,5 км. Учасник заїду серед профі Маркіян Саляк зазначає: «Цікаво, траса робоча. Єдиний момент, що після дощу багато елементів стануть або непроїзними, або такими, що замість ходу ми там будемо просто сили витрачати».
Погода таки «приперчила» боротьбу та ускладнила завдання мотоциклістам. А в екстремалів на шляху і так було немало клопотів: прямовисні підйоми, стрімкі спуски і кам`янисті стежки. Дістатися фінішу вдавалося не кожному. Учасник «Швейцарського родео» розповів: «Двигун трохи перегрівся. В мене не той тип мотоцикла для таких змагань. Змучився дуже сильно».
«Ендуро» не дарма перекладається як «витривалий». Учасники женуть свій транспорт через перешкоди упродовж години. Перемагає той, хто встигне зробити найбільше кіл. Мотоекстремал Володимир Груша зізнався: «Взагалі не рахував кіл. Так втомився, думав, що впаду. Але їхав, їхав і їхав. Хотів довести, що я щось можу».
Умільці цього спорту кажуть: головний акцент тут ‒ не на швидкості, а на техніці. Райдер має бути кмітливим і винахідливим, знаходити розв’язання непростих ситуацій. Обирати оптимальний варіант проходження ділянки. І не шкодувати себе. Спортсменка Олена Шакула розповіла: «Я впала на каміння посередині гонки, дуже вдарилась ребром. Думала, що перелом, але, здається, просто сильний забій. Побилася вся, але продовжила гонку. Тому що я боєць».
Ці змагання мотоциклісти розглядають як навчально-тренувальні збори, однак не проти у майбутньому розширити масштаби. І перетворити турнір на чемпіонат України чи навіть міжнародні старти.
Ми використовуємо