Політичних ботів найбільше в українському сегменті «ВКонтакте» та Twitter — дослідження

В українських соціальних медіа діє розгалужена система цифрової пропаганди, що включає інструменти збирання великих обсягів даних та маніпулювання громадською думкою. Про це йдеться в дослідженні Оксфордського проекту з алгоритмів, пропаганди та цифрової політики, результати якого було оголошено в рамках конференції, проведеної Національним демократичним інститутом США з нагоди тижня протидії дезінформації, повідомляє «Голос Америки».

Дослідники з’ясували, як діють боти у внутрішній політиці та медіа-середовищі дев’яти країн, включаючи Україну, і навели приклади типових інформаційних кампаній.

Зокрема, в Україні цифрова пропаганда використовується для дискредитації опонентів у внутрішньополітичній боротьбі, маніпулювання громадською думкою в інтересах бізнесу та політичних груп.

Внутрішній ринок для цифрової пропаганди онлайн в Україні достатньо розгалужений, на відміну від Росії, (де є вертикальна субординація), включає багато гравців, але, в основному, прихований.

Водночас Україна потерпає від пропаганди, яку розповсюджує Росія.

В Україні все ще багато хто використовує несправжні акаунти, які підтримуються вручну, тому що вони достатньо дешеві. З розвитком технологій набувають популярності автоматичні політичні боти, написані так, щоб копіювати реальних людей і маніпулювати громадською думкою. Вони можуть діяти в усіх соціальних медіа в Україні, різниця - тільки у витратах та популярності сервісів, стверджують дослідники.

Найлегше і найдешевше використовувати ботів було у «ВКонтакте», оскільки ця мережа має найслабше регулювання безпеки і дозволяє масовану реєстрацію нових користувачів.

Друге місце належить Twitter, який не дуже ефективно бореться з підозрілою діяльністю. За висновками дослідників, близько 15% всіх користувачів Twitter насправді є ботами.

Facebook найважче використати для такої діяльності. Саме цей ресурс найбільш популярний серед соціальної та політичної еліти України, заявляють дослідники, і тому саме там розміщувати ботів - найдорожче.

Яскравим прикладом зовнішньої комп’ютерної пропаганди стала медіаактивність у відповідь на катастрофу малайзійського Боїнгу MH17, яка сталась на непідконтрольних територіях Донбасу 17 липня 2014 року і забрала життя 298 людей.

Навколо катастрофи одразу виникло багато теорій змов, як, наприклад, заява, що Боїнг збив військовий літак. Ця теорія спершу з’явилась на Twitter так званого іспанського диспетчера з Борисполя. Неправдиву новину про військовий літак одразу підхопили російські ЗМІ. Міністерство інформаційної політики України довело, що цей Twitter був ботом, створеним під час Євромайдану.

Дослідники також дійшли висновку, що уряд України приділяє недостатню увагу боротьбі з дезінформацією, і порадили залучати до співпраці українські компанії, які могли б відслідковувати ботів та несправжніх учасників мереж.