Як допомогти українцям позбутися вконтактезалежності
IQ

Як допомогти українцям позбутися вконтактезалежності

Потурання диктатурі чи протидія загрозі національній безпеці?

Назарій Заноз, 1 червня 2017 3543 6

До теми

Після запровадження заборони російських соцмереж в Україні соціум традиційно поділився на протиборчі табори. Дискусія переважно звелася до взаємних звинувачень, де одні закидають іншим потурання диктатурі, а супротивники називають їх «загрозою національній безпеці» за бажання й надалі користуватися російськими сервісами.

В аргументах обох сторін є раціональне зерно, проте в данім випадку переважає те, що російські соцмережі несуть більше небезпеки та загроз, ніж створюють комунікаційних позитивів. У стані війни з країною-агресором – це необхідні заходи, хай вони й обмежують свободу в інтернеті. На жаль, прихильники заборони «Вконтакті», «Однокласників», «Яндексу» тощо вкрай рідко це чітко аргументують та артикулюють. Ба більше, іноді вони вдаються до банального цькування тих, хто незгідний із їхньою позицією.

Це завідомо тупикова стратегія, котра не приносить необхідної користі. Якщо ми визнаємо, що російські соцмережі є джерелом небезпеки для країни та кожного громадянина, що це інструмент гібридної війни, то й діяти потрібно відповідно. А це означає, що користувачі заборонених «ВК», «ОК» і т.д. нам не вороги, а потенційні союзники. Наше завдання – не налаштувати їх проти себе, а показати, які на ринку є альтернативи. Що гібридні соцмережі – це такий же вчорашній день і банальне копіювання світових аналогів.

Здебільшого бажання людей і надалі користуватися любими їм соцмережами пов’язане з тією зоною комфорту, котру вони там собі вибудували. Тож до цього й потрібно апелювати. Слід підказати їм подібні сервіси, котрі допоможуть швидше призвичаїтися до життя за межами «Вконтакті» та «Однокласників». Зараз саме час для вітчизняних програмістів не створювати велосипед у вигляді клонів російських соціалок чи «Facebook», а плагінів та програм, котрі допомогли би зробити перехід на незаборонені платформи простішим. Можна складати відповідні списки із замінниками та публікувати їх в інших соціальних мережах, куди потрохи перебираються користувачі російських сервісів.

Другим пунктом є питання безпеки. Перехід до веб 2.0 ознаменувався збільшенням кількості інформації, котру залишає про себе користувач в мережі. І ця інформація завше може бути використана проти нього. В 2013 році, за словами Павла Дурова, засновника «Вконтакті», російські спецслужби вимагали передати їм інформацію про засновників груп «Євромайдану» у цій соціальній мережі. Дуров начебто відмовив, через що був змушений розлучитися зі своєю часткою в компанії.

Тепер «Вконтакті» та «Однокласники» є частиною «Mail.ru Group», котра належить наближеному до Путіна олігарху Алішеру Усманову. У цім випадку ніщо не заважає російській ФСБ отримати всю необхідну їй інформацію про користувачів.

Такі соціальні мережі, як «ВК», в рази небезпечніші за «Facebook» саме через наявність у них піратського та іншого забороненого контенту. Це означає, що майже на будь-якого користувача можна завести «чорну папку» і згодом використати її в своїх цілях. Окрім того, юзери залишали в російських соцмережах, поштових та інших сервісах дуже багато персональної інформації, починаючи з паролів, продовжуючи фото, місцями свого перебування й закінчуючи реквізитами банківських рахунків, коли домовлялися про купівлю-продаж якихось речей. Що вже й говорити про тонни повідомлень та листів. І не варто себе тішити тим, що ви дрібна, нікому непотрібна людинка. Ніколи невідомо, ким ви станете згодом чи проти кого з ваших близьких вас згодом можуть використати. Тому поривання усіх зв’язків із російськими соціалками – це передовсім інстинкт самозбереження.

Важливо, аби крок відмови від користування російськими сервісами був добровільним та усвідомленим. Не можна допустити, аби в свідомості молодих українців закріпилось, що російське – це хороша альтернатива, а українське – це цензура й несвобода. Що російське – це солодкий заборонений плід. Тому варто показати весь негатив, котрий таїть у собі російський продукт. Тут не лише слід нагадати про те, скільки неугодних Кремлю ресурсів блокує Роскомнадзор, а й те, чим насправді нерідко виявляються російські сервіси.

Ті, хто користувався браузером «Яндексу», чудово знають, що він поводиться як вірус, котрий потім не так уже й легко вивести з комп’ютера разом з тією купою додаткових сервісів від «Яндексу» та «Mail.Ru». Тож не дивно, що браузер «FREEU», котрий росіяни запустили начебто для того, аби українці могли вільно заходити в заборонені соціалки, виявився подібною віруснею від «Mail.Ru Group». Це ще одне попередження для тих, хто не розуміє, що несе за собою все російське.

Врешті-решт, перехід на світові платформи й поривання з російськими має розширити горизонти й зупинити тупцювання в трясовині «русского міра», яким фактично обмежуються «ВК» та «ОК». Гасло «Геть від Москви» досі залишається актуальним.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

До теми

powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук