15 грудня у Брюсселі відбувся саміт Східного партнерства. У заході взяли участь голови держав та урядів Грузії, Азербайджану, Вірменії, Молдови й України, представники Європейського Союзу, а також голови держав та урядів країн ЄС. ZAXID.NET коротко підсумовує топ-теми та події саміту, які мають значення для України.
Східне партнерство
Уже 12 років «Східне партнерство» працює над зміцненням політичних і економічних відносин між Європейським союзом, державами ЄС та країнами Східного партнерства. А це Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна.
Україну на саміті представляв президент України Володимир Зеленський. У межах свого візиту він провів зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцом.
Учасники саміту формують пріоритети не просто «на папері». Домовленості та обмін досвідом згодом трансформуються в підтримку ЄС та суттєве фінансування різних проектів. І це можуть відчути і прості українці. Бо результати саміту сприяють зменшенню тарифів на пасажирські авіаперевезення й роумінг, розширенню можливостей навчання і працевлаштування, вирішенню гендерних проблем та посиленню інклюзивності суспільства, а ще – забезпеченню чистою водою.
Цього року на порядку денному – ще кілька важливих тем: дезінформація від Росії, ситуація в Білорусі та асоційовані країни, які створюють альянс для подальшого розвитку та впевненого руху до Євросоюзу.
Асоційоване тріо
На саміті Східного партнерства 2021 лідери ЄС визнали ініціативу «Асоційованого тріо». Це альянс України, Грузії та Молдови. Європейські партнери цих трьох країн радитимуть, допомагатимуть і координуватимуть подальші дії на поглиблення міжнародної співпраці.
«Угоди передбачають прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції з Євросоюзом. Ми вітаємо прогрес і заохочуємо до повної реалізації цих угод про асоціацію та їх поглиблених і всеосяжних зон вільної торгівлі», – йдеться в Спільній декларації Східного партнерства.
Для України «Асоційоване тріо» має чимале значення. В МЗС раніше зазначали: хотіли би, щоб європейські партнери сприймали цю ініціативу як спрямування на розвиток Східного партнерства та створення нових можливостей для всіх трьох країн, які є частиною «загальної європейської сім'ї» і бачать своє майбутнє у ЄС.
Однак є ймовірність, що тріо перетвориться і на квартет, своєрідне тріо+: до альянсу може приєднатися і Вірменія.
«Вірменія теж показує свою готовність до поглиблення співпраці з Європейським Союзом…Якщо певні країни демонструють своє бажання поглиблювати співпрацю, Євросоюз зробить багато кроків назустріч», – вважає депутат Європарламенту від Литви Андрюс Кубілюс.
Новий інвестиційний план
У Спільній декларації Східного партнерства окреслили також новий інвестиційний план. У його межах упродовж наступних п’яти років Євросоюз виділить 2,3 млрд євро у вигляді ґрантів, змішаного фінансування та гарантій.
Кошти витратять на створення робочих місць, зростання економіки, покращення транспортного сполучення, а також на підтримку цифрової й «зеленої» трансформації у країнах Східного партнерства. Цей план також включає потенціал залучення до 17 млрд євро державних та приватних інвестицій.
Однак інвестиції повинні поєднуватися із прогресом у сфері захисту прав людини, а також реформуванням судової системи й державного управління – тими ключовими сферами, які будуть підтримувати демократію, верховенство права, боротьбу з корупцією, вирішення гендерних проблем, підтримку громадянського суспільства й незалежних ЗМІ.
«Підтримка ЄС буде залежати від впровадження узгоджених реформ. Це вплине на структурні реформи, зокрема у сфері верховенства права, реформи правосуддя та боротьби з корупцією», – наголошують у декларації.
Тож інвестиції почасти залежатимуть від того, як країни реформуватимуться і наскільки «прозорими» та чесними будуть.
Російська пропаганда VS український напрямок на ЄС
Одна із тем Саміту Східного партнерства – протидія російській пропаганді. Часто від неї страждає не лише Україна, яка потерпає від військової агресії Кремля, а й Європейський Союз. Так, прокремлівські ЗМІ намагаються скомпрометувати й глобальну кампанію з вакцинації від Covid-19.
В Європейській службі зовнішньої дії кажуть, що російські медіа наголошують на тому, що вакцинація може підривати безпеку в країні. Так ми можемо бачити координування таких заходів між Росією та, наприклад, Китаєм. Ця дезінформація спрямована на те, щоб підривати довіру до наукових досліджень і пропагувати ідею, що вакцини, розроблені країнами Заходу, є небезпечні. Російські ЗМІ періодично використовують їх для того, щоби спустошувати інформаційний ресурс країн Заходу, бо вони змушені спрямовувати свої зусилля на подолання такої інформації.
Водночас у Євросоюзі помічають і загострення ситуації на сході України. Тож намагаються протидіяти ескалації з допомогою санкцій. На саміті висловили підтримку Україні.
В Європейській службі зовнішньої дії пояснюють, що для Росії існує загроза в тому, що Україна посилює потенціал і взаємодію із західними партнерами. Видно, що це підриває спроможності Москви впливати на ситуацію в Україні та її євроінтеграцію.
Експерти також додають, що Москва надто пізно розпочала свої інформаційні маніпуляції стосовно проєвропейського курсу тих країн, які межують із Росією. Адже в Україні європейський курс закріплений на конституційному рівні. Тож розірвати чи поляризувати стосунки України з ЄС дуже складно.
Однак російська пропаганда – виклик не лише для української влади та країн ЄС. Протидіяти їй мали б і самі громадяни.
Близько 80% українського суспільства наражаються на заходи з дезінформації зі сторони Росії, проте, лише половина з них розрізняє заходи, якими можна протидіяти їй.
Пустий стілець Білорусі
Білорусь цього року не була офіційно представлена на саміті. Бо режим Лукашенка призупинив участь Білорусі у Східному партнерстві через санкції Євросоюзу, які ввели після посадки у Мінську літака Ryanair задля арешту опозиційного блогера Романа Протасевича.
Білорусь наразі все більше зближується з Росією і це добре помітно на прикладі міграційної кризи на кордонах з ЄС.
У Європейській службі зовнішньої дії розповідають: після того, як Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій провела аналіз державних білоруських медіа і телеграм каналів та інших інформагентств, можна стверджувати, що союзна держава Росії і Білорусі дійсно відбулася.
Білорусь у міграційній кризі виконує роль «поганого поліцейського». Тобто Росія таким чином намагається начебто стримувати агресивність білоруської сторони, граючи в «доброго поліцейського». Та варто наголосити, що немає чіткого розподілу між ворожими наративами Москви та Мінська. Проте в Росії вони можуть бути трошки менш агресивними. Наприклад, можна помітити певні аналоги із наративами, що запроваджувалися на Близькому Сході, коли країни Заходу демонізували.
Депутат Європарламенту від Литви Андрюс Кубілюс пояснює: «Передусім, це очевидно, що рішення і заяви Лукашенка, що Білорусь виходить із формату «Східного партнерства», ці декларації не мають жодної сили, бо пан Лукашенко – всього лише пан Лукашенко, колишній президент Білорусі. Він не може декларувати зовнішню політику Білорусі. Тож іноді бувають такі ситуації, коли в країнах відсутні легітимні президенти, і ми зі сторони Європарламенту пропонуємо, щоб Світлана Ціхановська була запрошена на саміт, аби сісти в це крісло для представника Білорусі чи запропонувати якийсь інший формат участі, бо вона є єдиним легітимним представником Білорусі».
Наступного року Саміт Східного партнерства попередньо запланували на осінь. Тож є ймовірність, що «офіційний стілець» Білорусі надалі не пустуватиме.