Про слід від кокарди

Всім відомий старий анекдот про студентів медичного інституту, які визначали по вигляду мозку, кому він належав? У цьому анекдоті міліціонеру належав абсолютно гладкий мозок лише з одним заглибленням - тим, що кокарда натиснула. Цими вихідними я впевнився, що творці анекдоту таки мали рацію. Не хочу образити всіх міліціонерів, серед яких, безумовно є і дуже розумні люди, але…судіть самі…

Неділя, середина дня, сніг і сонце. На площі ринок зібрались власники собак – лайок. 6-8 псів, гарні, веселі, з грайливими голубими очима. Власники, інтелігентного вигляду люди, запрягли псів у візочок і безкоштовно катають на них дітей. Діти сміються, туристи фотографуються. Справжнє свято у засипаному снігом місті.    

І ось на Площі Ринок з`являється патруль. Вони пильним оком оглядають все навкруги і направляються до санчат.

Власники псів вступають з міліцією у якусь дискусію, а потім забирають псів і йдуть. Туристи розчаровано відходять, діти плачуть.

Що сталося? Я підійшов до патруля, представився.

- Ці люди не мають відповідного дозволу на акцію.

- Яку акцію?

- Катання на собачих упряжках.

- Та яка ж це акція? Вони просто дітей катають.

- Треба мати відповідний дозвіл. І вигул псів на Площі Ринок заборонений.

Я намагався пояснювати, що це не акція, а добра воля людей, що немає закону через який власники псів не можуть збиратись більше ніж по троє. Що міська влада витрачає величезні кошти на промоції міста, створення цікавих програм для туристів, а тут люди самі, безкоштовно влаштували таку цікаву атракцію.

- ДОЗВІЛ!  

- Шановне міліцейське начальство, дуже вас прошу, проведіть з патрулям ППС інструктаж на тему «Що таке добре, і що погано».  Не з тими воюють ваші підлеглі.