Промоцію української книги за кордоном слід розпочати з англомовних анотацій

12 вересня у межах Форум видавців відбулася дискусія на тему "Що потрібно українській літературі, аби бути успішною за кордоном", участь в якій зокрема взяли російський письменник Дмітрій Кузьмін, головний редактор газети "Кніжноє обозреніє" Алєксандр Гаврілов (Росія), письменник, куратор літературних проектів Ігор Сід (Україна-Росія), перекладачка Рита Кіндлерова (Чехія), та українські письменники та видавців Микола Рябчук, Світлана Пиркало, Елеонора Сімонова.

"Щоб стати успішним за кордоном, потрібно, щоб книга передусім стала успішною тут, в Україні. Наша сучасна література - середньоєвропейського рівня, література рівня Болгарії, Чехії, Швеції. Зараз і не треба нам йти на захід, бо цей шлях безперспективний. Наші суспільно значущі програми підтримки книги проходять абсолютно непрозоро: невідомо, хто журі, за яким принципом обирають тощо. На Заході є щоденні рецензії в кожній газеті. Цього немає в Україні. Зараз українському письменнику для популяризації треба покладатися на самого себе. Йому потрібно знати бодай одну іноземну мову, потрібно мати електронну скриньку і користуватися нею. Всі ці маленькі чинники творять капітал, з яким модна йти далі", - зазначив у вступному слові Микола Рябчук.

За словами Дмітрія Кузьміна українська література повинна презентувати себе в тій якості, якої наприклад, немає в Росії. "В Україні є покоління молодих письменників, чого немає в Росії, і це можна пропонувати. Цікавить також, як письменники у своїх текстах відкриваються від радянського контексту та інтегруються".

"Українські видавництва не мають анотації до книжок англійською мовою. Також в Україні немає такого, що можна звернутися до однієї агенції і вона зможе звести з представниками певного сектору літератури, - зазначила перекладач Ріта Кіндлерова (Чехія). - Коли я вперше переклала кількох літераторів і вийшла збірка 30 українських письменників, то вони були вибрані суто за моїм смаком, оскільки не було від чого відштовхуватися. Немає можливості зв’язатися з письменником ні електронною поштою, ні через агенцію".

Як зауважив Алєксандр Гаврілов, для промоції особливо треба підтримувати перекладачів. "Перекладачі повинні мати можливість на безкоштовний доступ до уривків тексту і біографії письменника. А також для популяризації за кордоном держава, або приватний фонд не повинні шкодувати ресурсів на підтримку перекладачів, перекладів та авторських прав", - заявив він.