«Простіше оформити працівника, ніж ризикувати сплатити штраф у ₴96 тис.»

Останніми днями з’явилося багато повідомлень про гігантські штрафи, які інспектори Державної служби України з питань праці накладають на дрібних підприємців. Наприклад, власника алкогольної крамниці у Львові оштрафували на півмільйона гривень, бо він не оформив належним чином п’ятьох найманих працівників. Маленьке кафе-бар у Стрию теж заплатить понад півмільйона гривень. Що відбувається? Чому держава карає так суворо за такі нібито незначні порушення?

У прямому ефірі програми ZAXID.NET LIVE – Олена Грицак, перша заступниця начальника головного управління Держпраці у Львівській області. Доброго вечора.

Для початку пропоную переглянути коротенький сюжет, який підготувала наша журналістка Вікторія Іваскевич.

***

Без податків, трудових книжок і договорів досі працюють чимало українців. За даними обласної адміністрації на Львівщині більше мільйона осіб працездатного віку, а от соціальний внесок платять лише близько 630 тисяч. Де решта 400 тисяч - не відомо. Найімовірніше - шукають заробітків закордоном або ж працюють в тіні.

Роман Филипів, директор обласного департаменту економічної політики: «Але самий грубий такий розрахунок, в який ми брали тільки тих людей, яких ми не бачимо – це тіньова економіка, це трудова міграція: ми втрачаємо близько одного мільярда в еквіваленті на рік податку на доходи фізичних осіб».

За даними податківців, близько 20% підприємств області можуть мати неоформлених працівників. Так, у одному стрийському кафе виявили цілу команду нелегалів. Без договорів трудились двоє барменів, двоє офіціантів, кухар та кондитер. Власник добре зекономив на податках, а тепер сплатить понад півмільйона гривень штрафу. А у Львові власник алкомаркетів так хотів заощадити, що офіційно взяв на роботу аж одного працівника на два магазини. Але податківців не надуриш. У фіскальній службі помітили, що в чоловіка ліцензій на продаж алкоголю більше, ніж персоналу. Зрештою, з'ясувалось, що у магазинах працювали п'ятеро неоформлених працівників. Кожен з них коштував підприємцю у 96 тисяч гривень штрафу. Ще одне викриття нещодавно було і в сусідній області. Власнику одного із швейних цехів Івано-Франківська нехтування трудовим законодавством обійдеться у рекордні 2,5 млн гривень. На віру працювали щонайменше 26 закрійників та швачок. До речі, такі перевірки не рідко провокують самі працівники.

Василь Чучман, завідувач сектору звернення громадян: «Є питання порушуються, що працівникові не оплатили заробітну плату, не оплатили належні при звільненні кошти, чи не оплатили листок непрацездатності чи людині не надають відпустку».

Тож люди скаржаться на порушення прав, а виявляється - працюють вони в тіні. А отже трудових прав, таких як відпустка, лікарняний чи навіть ту ж зарплата, ніхто їм не гарантує.

***

Отже, пані Олено, що відбувається? Що такі великі штрафи почали накладати на підприємців?

Справа в тому, що з 1 січня 2016 року набрали чинності нові зміни в законі про працю. Передбачена значна відповідальність у вигляді фінансових санкцій до суб’єктів господарювання, які використовують працю неналежним чином оформленого працівника. Зокрема, розмір штрафу за одного такого працівника становить 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Станом на сьогодні, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, це є 96 тисяч.

Але повідомлення з’явились так масово лише останнім часом.

Я поясню. Слід сказати, що кілька місяців, приблизно місяців п’ять, нашим управлінням інспекційні відвідування не здійснювались в зв’язку з тим, що з 16 травня цього року набрав чинності новий порядок здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю. Оскільки введення даного порядку потребувало врегулювання деяких ще інших питань на законодавчому рівні, такі інспекційні відвідування нами не здійснювались. Ми здійснювали таку роз’яснювальну роботу, тобто було маса семінарів з суб’єктами господарювання, є такі робочі групи при кожній районній адміністрації, при міській раді. Ця робоча група складається не тільки з працівників адміністрації, це є і працівники фіскальної служби, центру зайнятості.

І ви почали перевірки?

Ми зробили інспекційні відвідування, починаючи з жовтня цього року.

Як виглядає? В кафе-бар приходять інспектори Держпраці. Що далі?

Насамперед слід зазначити, що даним порядком чітко визначений вичерпний перелік підстав, коли таке інспекційне відвідування може відбутись. Наприклад, це звернення людини, що вона неофіційно працює або працювала.

Так, це ми чули всі.

Це, наприклад, повідомлення правоохоронного органу про порушення законодавства про працю. Приклад зі Стриєм – це був спільний захід з представниками поліції.

А як поліція визначила, що вони порушують законодавство?

У них було кримінальне провадження. В ході даного кримінального провадження особи надали їм такі свідчення про те, що вони у такої-то особи, у такий-то період працювали неофіційно.

І часто поліція ділиться з вами такими відомостями?

Бувають такі випадки.

Наскільки я розумію, зараз ви почали активно співпрацювати із податківцями. З того, що ми чули у сюжеті – коли податківці бачать, що є дві ліцензії на продаж алкоголю, а офіційно працює одна людина.

Так. Згідно з новим порядком податкова повинна нам надавати інформацію про невідповідність обсягів виробництва кількості найманих працівників. Тому що Держпраці самостійно не має доступу до таких даних. А органам фіскальної служби подається вся звітність – і по найманих працівниках, і по результатах господарської діяльності, то вони відповідно можуть провести такий аналіз із якого можуть вбачатись ознаки використання не задекларованої праці. І результати цього аналізу вони можуть надіслати нам. Оцей приклад із магазином алкоголю – також був лист ДФС, як ви вже зазначали. Лист був про те, що є дві ліцензії на алкоголь, але лише один найманий працівник.

А податківці радо діляться цією інформацією? Бо наскільки я розумію, це не дуже входить в їхні обов’язки. Наскільки я розумію, то хтось має сидіти, аналізувати, порівнювати. А який їм сенс у цьому? Більше податків вони й так не знімуть, всі лаври – вам.

Ні, чому не знімуть? За результатами цих відвідувань, а їх не так багато було, ми за півтора місяці виявили лише п’ять суб’єктів господарювання у яких виявили 15 осіб, які були оформлені неналежним чином.

А в сюжеті йшлося, що близько 400 тис. було виявлено. Незрозуміло де?

Що стосується цих даних, я не берусь їх коментувати, бо це дані фіскальної служби і яким чином вони їх розраховували …

Нелегальне працевлаштування достатньо поширене на Львівщині і у Львові зокрема. Ви виявили лише 15 осіб. Ви показово намагаєтесь налякати підприємців або стимулювати їх брати на роботу? Чи все таки маєте виявити усіх?

Я наголошую на тому, що ми вели дуже активну превентивно-роз’яснювальну роботу. На кожних таких заходах ми говоримо про те, що ми розуміємо, що суб’єкти господарювання шукають способи оптимізації господарської діяльності. Але зараз такий спосіб оптимізації господарської діяльності у зв’язку з тим, що законодавець ввів таку жорстку відповідальність є дуже ризикованим для суб’єкта господарювання. Простіше людину оформити, забезпечити їй виплату заробітної плати і це буде вигідно для роботодавця і для потенційного працівника.

Роботодавцю тоді доведеться платити всі податки на зарплату, а це суттєве навантаження.

Це не є таке суттєве навантаження порівняно з тим ризиком виявлення факту не задекларованої праці. Це 96 тисяч гривень.

Пані Олено, це все добре, але ми опитали львів’ян, що ж вони самі думають про нелегальне працевлаштування і, чесно кажучи, різких заперечень проти цього не почули.

Сюжет

Катерина, львів'янка: Ну, не від хорошої долі люди так влаштовуються на роботу, не від того, що в них стоїть вибір. Здебільшого, роботодавці аргументують, що таким чином вони можуть більше оплатити, але, по факту, це залишається ця сама оплата, тільки менше податків в державу.

Пан Михайло, львів'янин: Ніхто за тим не слідкує, не контролює, то воно так і є. Людина живе сьогоднішнім днем, їй треба сьогодні прожити і як їй сьогодні дали в конверті, вона взяла і купила хліб, поїла, завтра знову думає як заробити на кусок хліба, це елементарний закон виживання. А держава теж повинна думати як їй вижити і як їй зробити так, щоб всі люди платили, і щоб був бюджет і була пенсія.

Галина, львів'янка: Реальні пенсії, вони є дуже малі, щоби вижити і прожити достойно, а якихось оптимістичних таких думок наразі немає.

Юрій, львів'янин: Люди погоджуються тому, що в них є якісь фінансові інтереси. В них нема вибору. Не моральними принципами, вони керуються фінансами, на жаль, ми всі виживаєм.

Ну, як ви чуєте, з цього виникає логічне питання: людині, яка працює нелегально, їй щось загрожує?

Їй загрожує те, що вона себе свідомо позбавляє певного соціального пакету. Якщо працівник оформлений, то він має право піти у відпустку, піти на лікарняний, отримати за це кошти. Також він є захищений зі сторони роботодавця від того, що його незаконно звільнять, від того, що даватимуть якийсь обсяг роботи, який понаддомовлений.

Ну от дивіться, в країні безробіття, люди намагаються будь-яким чином знайти цю роботу і втриматися. Їм важливо, щоб їм заплатили за це гроші. Можливо, саме через це вони погоджуються працювати навіть без відпусток і понад норму?

Я вам скажу, що є якийсь відсоток таких людей, але дуже багато навіть не знають, як мають бути правильно оформлені трудові відносини. Вони приходять на роботу і вважають, що офіційно працевлаштовані, а потім, коли такий роботодавець каже «Ми з тобою прощаємося», людина тільки тоді розуміє, що вона працювала, а жодного документа нема. То я хочу навіть привернути увагу всіх до того, що обов’язково має бути укладений у письмовій формі трудовий договір. Це може бути у формі наказу на прийняття на роботу. Тобто людина має написати заяву про прийняття на роботу, а на це роботодавець має дати наказ, з яким людина ознайомлена.

Але скажіть, якщо ви ловите таких нелегальних працівників, то безпосередньо їм щось загрожує: штраф чи покарання? Чи тільки роботодавець за це платить?

Відповідальність передбачена безпосередньо для роботодавця, але є такі випадки, наприклад, якщо ми візьмемо будівництво, то це є робота підвищеної небезпеки. Згідно з законодавством, такі роботи повинні виконуватися суб’єктами, які мають відповідні дозволи. Щоб отримати такий дозвіл, то треба бути щонайменше фізичною особою-підприємцем, а не просто громадянином України. За це є адміністративна відповідальність, бо це фактично незаконна підприємницька діяльність.

Маю на увазі, що якщо питатися, чи можуть бути наслідки для громадян, то так вони можуть бути, але в контексті робіт підвищеної небезпеки.

А кухар чи бармен – це вже не робота підвищеної небезпеки?

Ні, вони себе автоматично позбавляють багатьох прав і ставлять у зону ризику. Тому, що пізніше вони не матимуть правової підстави вимагати ті гроші, які реально заробили.

Ви згадали про фізичних осіб-підприємців, це достатньо поширена форма мінімізації податків, коли підприємства переводять усіх своїх працівників на ФОПів, які надають послуги своїй компанії. У цьому є якесь порушення?

З точки зору держпраці – ні.

Тобто, фактично цим усім підприємцям було б простіше своїх барменів чи продавців оформити ФОПами?

Це, швидше, питання до фіскальної служби. У даному випадку, думаю, що кожен такий підприємець тут прораховує, що йому вигідніше. Але там [на спрощеній системі оподаткування] теж йде відповідна сплата податків.

Так, але суттєво менше, ніж платити повністю.

Зрештою, є мінімальна заробітна плата. Станом на сьогодні це – 3200 гривень. Це не є такі великі кошти. З цієї зарплати сплачується податок на доходи з фізичних осіб і військовий збір, і людина реально отримує 2600 грн.

Дивіться, фірма платить мінімальну зарплату, теж дуже поширена практика, платить податки з цієї зарплати, хоча реально платня є суттєво більша, решту доплачує у конверті. Ви покликані захищати інтереси, які працюють. Чи у цьому випадку щось загрожує підприємству?

Так.

Що загрожує?

Та сама ст. 265 Кодексу законів про працю. Це – не тільки використання неналежним чином оформленого працівника, а й використання праці працівника, який оформлений на неповну зайнятість, а фактично працює понад це.

Чому на неповну? На 3200 гривень, повний робочий день, мінімальна зарплата.

Є такі приклади, коли оформлюють людей на півставки, на неповний робочий день.

А от у випадку, коли реальна платня є більшою. Теж потім можуть сказати «Я не можу більше платити. На тобі мінімальну заплату».

Щоб зафіксувати такий факт, фактичного допуску чи сам факт неоформлених працівників необхідні відповідні пояснення, необхідно отримати відповідні докази під час інспекційної перевірки.

Чи правильно я розумію, що коли хтось з таких працівників поскаржиться до вас, це буде доказом чи підставою для перевірки?

Це є підставою [для перевірки]. Ми намагаємося таких людей обов’язково залучати до наших інспекційних відвідувань, відбирати відповідні пояснення. Знову-таки, якщо роботодавець заперечує, і немає жодних інших доказів того, що людина дійсно працювала, виходить спір.

Ми, на жаль, не маємо таких функцій як правоохоронні органи, тобто якось додатково збирати докази, витребовувати свідчення, тому обов’язково такі матеріали скеровуємо у правоохоронні органи за ст. 172 Кримінального кодексу. Це – грубе порушення законодавства про працю. Тоді вже, якщо поліція знайде додаткові докази, робота може продовжитися.

Для того щоб ефективно виявляти нелегальну працю має бути взаємодія органів місцевого самоврядування, органів Держпраці, органів фіскальної служби та правоохоронних органів.

Така взаємодія є?

Намагаємося її побудувати.