У вівторок, 18 травня, Верховна Рада проголосувала за відставку трьох міністрів уряду Дениса Шмигаля. Свої посади залишають міністр інфраструктури Владислав Криклій, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко та очільник міністерства охорони здоров’я Максим Степанов.
Ще у п'ятницю, 14 травня, стало відомо, що двоє міністрів написали заяви про відставку. Водночас Степанова звільнили за поданням прем’єр-міністра.
Крім того, у фракції «Слуги народу» заявили, що заміну звільненим міністрам вже узгодили.
Міністерство охорони здоров’я
Найбільше голосів народних депутатів назбирала відставка міністра охорони здоров’я Максима Степанова — 292 проголосували «за».
Подання на звільнення міністра надійшло від прем'єра Дениса Шмигаля ще минулого тижня. Сам же міністр добровільно звільнятись категорично не хотів, попри те, що про це просив президент Володимир Зеленський. Степанов заявив, що піде тільки тоді, коли за це проголосує Рада.
Навіть у день голосування у парламенті від місцевих лікарень та медичних профспілок надійшла низка листів, які нібито за власним бажанням стали на захист міністра. Однак, навіть у «Слузі народу» визнавали, що ці листи могли з'являтись через адміністративний тиск.
Степанов очолив відомство у квітні минулого року, у час пандемії. Він став третім очільником МОЗ за президентства Зеленського.
Найбільше Степанову дорікали саме за боротьбу з коронавірусом та провалену вакцинацію.
Вже у перші місяці пандемії в Україні виник гучний скандал із закупівлями костюмів захисту для медиків. 10 квітня 2020 року, коли в Україні було лише 2,5 тисячі хворих на коронавірус, МОЗ доручив держпідприємству «Медичні закупівлі» купити захисні костюми.
Держпідприємство оголосило конкурс і обрало переможця — українську компанію, з якою уклало договір на купівлю костюмів по 242 грн. Костюми вже шили, і у квітні вони мали бути в лікарнях. Однак у МОЗ тоді заявили, що українські костюми не підходять за якістю. Відомство провело власну закупівлю — купили костюми у китайської компанії по 488 грн за штуку. Ці костюми приїхали в Україну 17 травня, коли було вже понад 18 тис. випадків COVID-19 і понад 5 тисяч хворих медиків. У МОЗ затримку пояснювали форс-мажором і рішенням китайської влади.
Крім того, за час роботи Степанова на посаді міністра, постійно виникали затримки з виплатами медикам надбавок за роботи з хворими на COVID-19. Обіцяні лікарям гроші йшли дуже довго.
Відповідальність за ситуацію з надбавками медикам міністр Степанов покладав на місцеву владу, яка, за його словами, шукала приводи, щоб ці гроші не платити.
Також постійною темою під час керівництва Степанова у МОЗ була нестача кисню у лікарнях для хворих на коронавірусну інфекцію. Кисневі концентратори для людей діставали волонтери. Своєю чергою, Степанов заявляв, що проблем з киснем немає і просив навести хоча б один приклад, коли кисню не вистачало.
У Офісі президента пояснили звільнення Степанова перш за все провалом кампанії з вакцинації від Covid-19 і пильною увагу до міністра з боку НАБУ.
За словами прем’єра Дениса Шмигаля, за три місяці кампанії з вакцинації в Україні першу дозу вкололи лише 2% людей, що стало одним з найповільніших темпів у Європі. Крім того, привезли лише 1,5 млн доз вакцин різних виробників, хоча було заявлено значно більші цифри.
Водночас вже після звільнення, Степанов заявив, що уряд був незадоволений тим, як він «вибивав» гроші на медицину і сприймав його роботу як формування власного політичного іміджу.
Як повідомили у «Слузі народу», замінити Степанова найближчим часом може його заступник та головний санітарний лікар Віктор Ляшко.
Міністерство інфраструктури
За відставку 34-річного Владислава Криклія проголосували 284 депутати.
Він очолив міністерство майже два роки тому, у серпні 2019 року, ще в уряді Олексія Гончарука.
За кілька місяців до цього він став депутатом як 12-й номер списку «Слуги народу». Раніше, з 2015 року, очолював головний сервісний центр міністерства внутрішніх справ.
На посаді міністра Криклій зупиняв, а потім і запускав транспорт в умовах карантину, а також разом із міністерством закордонних справ повертав українців з-за кордону через пандемію. Тоді він отримав шквал критики через проблеми зі спецрейсами в Україну на початку пандемії.
Президент Володимир Зеленський чи не найбільше обіцянок давав саме щодо нових інфраструктурних проектів, тож і очікував чи не найбільших результатів. Однак саме з Криклієм був пов’язаний один з перших кадрових скандалів у команді президента.
Так, в мережі оприлюднили листування заступниці міністра з євроінтеграції Олександри Клітіної з пранкером, у якому вона критикувала свого керівника. Також вона натякала, що не проти його замінити.
У відповідь на це, міністр запропонував Клітіній піти у відставку.
«Якщо ти вважаєш, що міністра, в команді якого працюєш, нічого не цікавить, крім того, з чим ми боремось, цитую: «которого, видимо интересует только зароботок», ти, як заступник міністра, маєш повідомити правоохоронним органам всі відомі факти для подальшого розслідування та подати у відставку через категоричну незгоду з такими речами», — написав тоді міністр.
Однак вона відмовилась, сказавши, що не бачить передумов для звільнення. У підсумку Клітіну все ж звільнили рішенням уряду.
Криклія також критикували колишні колеги по фракції Олександр Дубінський і Олександр Куницький. За їхніми зверненнями Державне бюро розслідувань навіть відкрило провадження про корупційну, за їх версією, повторну сертифікацію авто з газовим обладнанням. Провадження досі нічим не закінчилося.
У Офісі президента та у партії «Слуга народу» пояснили відставку Криклія незадовільною роботою щодо залізниці.
Водночас варто відзначити, що під час засідання парламенту роботу вже екс-міністра оцінювали позитивно як партія влади, так і представники опозиції.
Сам Криклій не прокоментував причини відставки. Проте під час засідання профільного комітету парламенту перед звільненням Криклій заявив депутатам, що про написання заяви попросив президент, а міністр є членом команди, тож довелось підкоритись.
Замінити Криклія на посаді міністра інфраструктури партія «Слуга народу» планує теперішнім керівником «Укравтодору» Олександром Кубраковим, який активно займався проєктом «Велике будівництво», ініційованим Офісом президента.
Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства
Також 280 депутатів підтримали звільнення очільника міністерства економічного розвитку Ігоря Петрашка, який добровільно написав заяву про відставку.
Водночас профільний комітет не підтримав відставку міністра.
Петрашко очолив мінекономрозвитку в уряді Шмигаля у березні 2020 року. Прийшов він із з агробізнесу, через який його пов'язували з одним із найбільших гравців на ринку сільського господарства України — Олегом Бахматюком. До міністерства Петрашко був топменеджером в компанії Бахматюка Ukrlandfarming.
Петрашка критикували за сумнівні кадрові призначення, зокрема у «Державну продовольчо-зернову корпорацію». З подачі міністра новий керівник держкомпанії мав отримувати надвисокий оклад.
Своєю чергою, в Офісі президента відставку Ігоря Петрашка пояснили недостатньою роботою із захисту промисловості та бізнесу в умовах пандемії коронавірусу і, як наслідок, кризи.
У «Слузі народу» новим очільником мінекономрозвитку бачать нинішнього голову Державної податкової служби Олексія Любченка, за кілька місяців на посаді показав зріст надходжень до бюджету «без драконівських заходів». Він також може отримати посаду першого віцепрем'єр-міністра.
За попередніми даними, нові кадрові призначення можуть відбутись вже у четвер, 20 травня.
Варто зауважити, що якщо у випадку зі Степановим як в уряді, так і в Офісі президента озвучили причини звільнення, то у випадку з Криклієм та Петрашком суттєвих аргументів чи обґрунтування так і не прозвучало.