«Не все в нас добре в освіті, особливо з 11 класом»

2 лютого у Львівській міськраді провели велику презентацію напрацювань реформи старшої школи та показали майбутню мережу ліцеїв, де діти вчитимуться у 10-12 класах. Загальнонаціональна реформа стартує у вересні 2027 року, але кілька львівських закладів візьме участь у пілоті уже у вересні 2026 року. Учасники пілоту будуть єдиними випускниками шкіл у 2029 році.

Для чого проводити реформу старшої школи? Чи не призупинять її на час воєнного стану? Що зміниться для учнів 1–12 класів у Львові? Чим відрізнятиметься гімназія від ліцею? Відповіді на ці та інші питання дав директор департаменту освіти та культури ЛМР Андрій Закалюк та керівник офісу впровадження Нової української школи при МОН Ігор Хворостяний.

«Лише у Білорусі і Росії діти вчаться по 11 років»

Зустріч розпочалась із хвилини мовчання та виступу керівника офісу впровадження Нової української школи при МОН Ігоря Хворостяного. Він розповів, що реформа НУШ – це не щось нове. Старша профільна – це логічний етап реформи, яка розпочалась ще у 2018 році.

На його думку, призупиняти впровадження реформи під час повномасштабної війни не варто, оскільки світ змінюється настільки динамічно, що система освіти не може стояти на місці.

«Якщо раніше ми чітко знали, що ось ці професії перспективні, а ці – ні, то тепер єдине про що ми можемо говорити впевнено – це зміни, які постійно відбуваються. Що потрібно людині, щоб бути успішною? Аналітичне та творче мислення, вміння використовувати штучний інтелект, лідерство та соціальний вплив, стійкість, гнучкість, також допитливість і навчання впродовж життя. Напихання дитини певним обсягом знань не призведе до цих навичок», – сказав Ігор Хворостяний.

Ігор Хворостяний вважає, що призупиняти впровадження реформи під час повномасштабної війни не варто (фото ЛМР)

Дослідження КМІС, у якому взяли участь понад 80 тис. респондентів, свідчить, що загалом 85% опитаних учнів 10-11 класів та їх батьків підтримують реформу старшої школи. Учні 10-11 класів хочуть набувати в школі вмінь, які знадобляться у житті (67%), самостійно обирати предмети (63%), зменшити їхню кількість (57%) та вивчати те, що їм подобається (54%). Учні, як і батьки, які взяли участь в опитуванні, хочуть осучаснити шкільні кабінети та лабораторії. Цікаво, що 50% батьків також за те, щоб діти мали вільний вибір предметів.

1 вересня 2026 року розпочнеться пілот старшої профільної школи, а повноцінно реформа в усіх містах запрацює із 1 вересня 2027 року. Для пілоту відібрали 30 ліцеїв з різних областей України (набір ще триває і загальна кількість навчальних закладів може становити до 150).

Із відібраними ліцеями-амбасадорами працюватимуть над формуванням профілів, організацією роботи змінних груп, створенням розкладів, розвитком та оновленням навчальних просторів. Для закладів, які братимуть участь у пілоті, виділили 1,2 млрд грн субвенції. Ліцеїв буде до 150 (точну кількість ще не затвердили) і кожен зможе отримати до 10 млн грн на створення освітнього простору.

Учні пілотних ліцеїв, які розпочнуть 12-річне навчання у 2026 році, також будуть єдиними вступниками у 2029 році, оскільки інші старшокласники у той рік підуть у 12 клас.

«У 2029 році буде дуже мало вступників до університетів, діти не закінчать школу і підуть у 12 клас. Нас це дуже тішить, бо лише у Білорусі і Росії діти вчаться по 11 років, ми поки що разом з ними і думаємо, що це добре», – каже директор департаменту освіти та культури ЛМР Андрій Закалюк.

Три львівські заклади братимуть участь у пілоті реформи (ліцей «Лідер», школа №84 та Лінгвістична гімназія), також ще дві школи подали заявки, щоб долучитись до пілоту і розпочати 12-річне навчання уже із вересня 2026 року. Мова про ліцей №52 та школу №99.

«Одні імітують, що вчаться, інші імітують, що вчать»

У Львові навчається 90 тисяч школярів, ще 25 тисяч дітей ходять у дитсадки, тому освітня реформа зачіпає багатьох людей. Директор департаменту освіти та культури Львівської міськради Андрій Закалюк розповідає, що впровадження реформи дозволить дати старшокласникам більше свободи та часу для вивчення тих предметів, які їм справді цікаві та потрібні для вступу.

«Можемо залишити усе, як є, і радіти, що у нас все добре. Я не прихильник говорити, що у нас все добре. Не все у нас добре з освітою, особливо з старшою школою, особливо з теперішнім 11 класом. Я завжди це говорив і говорю, що це велика проблема системи нашої освіти, і я дуже тішуся, що ми нарешті підходимо до реформи, яка дає нам шанс це вирішити і змінити ті речі, які зараз існують в 11 класі», – говорить Андрій Закалюк.

Директор департаменту освіти та культури Львівської міськради Андрій Закалюк (фото ЛМР)

Освітянин розповів, що не можуть старшокласники, які хочуть навчатись на медичному, юридичному чи філологічному факультетах, вивчати одні й ті самі предмети для якісної підготовки до НМТ. За словами Закалюка, зараз 11-класники вивчають 17-18 предметів, частина з яких їм зовсім не потрібна.

«Я чудово розумію, як виглядає наша система освіти. В другому семестрі зараз я не знаю, скільки відсотків одинадцятикласників ходить на всі уроки. Я завжди це називаю: “Одні імітують, що вчаться, інші імітують, що вчать”. Ми так одне до одного посміхаємось і вважаємо, що це добре. Я дуже вірю, що реформа це змінить», – каже Андрій Закалюк.

Як реформа старшої школи впроваджуватиметься у Львові?

Реформа старшої школи передбачає 12-річну систему освіти. Навчальні заклади поділять на початкові школи (1-4 клас), гімназії (1-9 клас) та ліцеї (10-12 клас). Важливо, що лише у ліцеях зможуть навчатися старшокласники. Ліцеї матимуть свої профілі та зможуть якісно навчати дітей, відповідно до їхній зацікавлень.

Після 9 класу усі учні мають зробити вибір – продовжити навчання у одному з ліцеїв чи йти у профтех. До слова, за словами Андрія Закалюка, зараз 25% випускників 9 класів обирають навчання у профтехах.

У старшій школі 10 клас буде адаптаційним – протягом цього року учень зможе визначитись з напрямком навчання і, за потреби, змінити спеціалізацію, тобто, наприклад, перейти із академічного у науковий чи спортивний ліцей.

Протягом 11-12 класів учні поглиблено вивчатимуть профільні предмети, що покращить їхню підготовку до вступу та суттєво зменшить потребу у репетиторі. До прикладу, якщо дитина вступатиме на медичний факультет, то вже у школі вона зможе мати п’ять уроків хімії чи біології.

При цьому у всіх ліцеях будуть обов’язкові предмети: українська мова і література, математика, історія, англійська мова, фізична культура, захист України.

У Львівській громаді є загалом 128 шкіл, з них 4 школи планують зробили науковими ліцеями, 2 – спеціалізованими ліцеям (спортивний та мистецький), ще 31 заклад стане академічним ліцеєм.

За словами директора департаменту освіти та культури ЛМР, при формуванні мережі ліцеїв звертали увагу на матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення, готовність колективу до змін, стан будівель тощо.

Не у всіх ліцеях вчитимуться лише старшокласники (10-12 класи), у деяких закладах також будуть початкова чи середня школа. У кожному віддаленому мікрорайоні передбачено універсальний ліцей, де навчатимуться учні з 1 по 12 клас.

Академічні ліцеї (1–12 класи), віддалені райони:

1. Дублянський ліцей;
2. Школа №99;
3. Ліцей №74 (Рудно);
4. Школа №47 (Винники);
5. Ліцей «Гроно»;
6. Ліцей імені Пулюя;
7. Ліцей №93;
8. Школа №32;
9. Ліцей №81.

Наукові ліцеї (5/7–12 класи):

1. Львівський фізико-математичний ліцей;
2. Гімназія «Євшан»;
3. Львівська академічна гімназія;
4. Класична гімназія.

Спеціалізовані ліцеї (5–12 класи):

1. Львівський художній ліцей;
2. Ліцей «Просвіта».

Академічні ліцеї (1–12 класи), з поглибленим вивченням мов:

1. Ліцей №10 імені Святої Марії Магдалени;
2. Ліцей №24 імені Марії Конопницької;
3. Школа східних мов та бойових мистецтв «Будокан»;
4. Ліцей №37;
5. Ліцей №80;
6. Ліцей №28.

Академічні ліцеї (5–12 класи):

1. Гімназія «Престиж»;
2. Львівська українська гуманітарна гімназія;
3. Ліцей №8.

Академічні ліцеї (10–12 класи):

1. Ліцей №9;
2. Ліцей №27;
3. Ліцей №52;
4. Ліцей №46;
5. Ліцей №84;
6. Ліцей «Лідер»;
7. Ліцей №94;
8. Лінгвістична гімназія;
9. Інженерно-економічний ліцей;
10. Ліцей «Простір» (технологічний ліцей);
11. Правнича гімназія;
12. Новий ліцей біля ліцею №81 (оновлений корпус);
13. Ліцей №75.

У Львові зміни впроваджуватимуть поступово. Ліцеї перестануть набирати дітей до перших класів (йдеться про заклади, де не буде початкової школи), а учням дадуть змогу довчитись до 9 класу у рідній школі. Якщо школа стане ліцеєм і реформа застане дитину у 6 класі, то ніхто її не виганятиме, дитині дадуть змогу завершити навчання у середній школі і після 9 класу обрати ліцей, який відповідатиме її інтересам.

У міськраді також запевняють, що вчителям, яким доведеться змінити місце праці через реформу, запропонують альтернативу.

«Нам часто кажуть, що вчителі залишаться без роботи. Колеги, в українських реаліях вчителю, щоб залишитись без роботи у Львові, – це область фантастики. З тією кількістю вакансій, яка є в системі української освіти, це треба дуже постаратись, щоб не знайти роботу», – вважає Андрій Закалюк.

«З нами ніхто не комунікував, нічого не пояснювали»

Після презентації батьки, освітяни, депутати та інші присутні могли поставити питання про реформу, зачитували також питання із соцмереж. Людей хвилювало, чи доречно проводити реформу під час війни та чи можна її відтермінувати.

МОН не планує призупиняти реформу. Андрій Закалюк також вважає, що реформа на часі і учні у Львові вчаться практично у тих самих умовах, що були до великої війни. Він також не виключає, що у регіонах, де є інша безпекова ситуація, впроваджувати реформу буде складніше.

На зустрічі також були представники ліцею №75 (майбутній академічний ліцей), які обурювались, що їх поставили перед фактом про приєднання до мережі ліцеїв. Андрій Закалюк повідомив, що директорка закладу знала про те, що його планують приєднати до мережі ліцеїв, ще півтора року тому і це питання, вочевидь, погано проговорилось у колективі.

Мати учнів ліцею №75 Соломія Ониськів ставить питання під час зустрічі

«У цьому районі у нас найбільш наповнена початкова школа і середня. Класи по 30+ дітей і ми набираємо стільки щороку. Поруч школи напівпорожні, класи до 20 дітей. Я не розумію для чого руйнувати те, що збудовано якісно. Я випущу четвертий клас і мені не дадуть набрати перший. Куди мені? Має бути чітка схема працевлаштування. У початковій школі люди йдуть за вчителем, але якщо той вчитель десь далеко, а не в тій школі, то вже підуть куди-небудь. Це мінус. З нами ніхто не комунікував, починаючи від дирекції школи і закінчуючи управлінням освіти», – розповідає ZAXID.NET Галина Глова, вчителька початкових класів ліцею №75.

Про брак комунікації говорить і дружина військового Соломія Ониськів, молодша донька якої навчається у першому класі ліцею №75. Львів’янка переймається, що через реформу зі школи підуть вчителі та друзі її дитини, вона хоче, щоб діти могли вчитись у пішій доступності від дому.

«Я мама учнів 1 та 4 класів. Ми не розуміємо, за якими критеріями відібрали наш ліцей у цей список академічних ліцеїв. У нас сильна база початкової школи та середньої. Ми не почули відповіді. Це найбільше нас бентежить», – пояснює львів’янка Ірина Степанів.

За словами директора департаменту освіти та культури Львівської міськради Андрія Закалюка, із 1 вересня 2026 року у ліцей №75 не набиратимуть дітей до перших класів, але усі діти, які уже навчають у початковій школі, зможуть довчитись до 9 класу і після цього обрати для себе ліцей за інтересами.

Чиновник запевнив, що із вчителями та батьками учнів шкіл, які ставатимуть ліцеями у рамках реформи, проводитимуть зустрічі. Перша із цих зустрічей відбудеться саме у ліцеї №75, щоб відповісти на усі питання, які хвилюють батьків та освітян.