Що спільного між підпалом церкви у Вашингтоні та законодавчою ініціативою Княжицького?

Дві новини за одну добу вразили мене з особливою силою. Перша з-закордону, друга – наша українська. «Протестувальники» осквернили і підпалили історичну «церкву президентів» у Вашингтоні. Вандали зірвали з церкви святого Іоана прапор і спалили його, розбили вікно церкви і залишили на її стіні графіті. Вони спробували підпалити будівлю зсередини, але пожежникам вдалося ліквідувати загоряння.

Друга новина – українська, тому вразила ще більш глибоко. Народні депутати від політичної сили, яка позиціонує себе як «проукраїнська», не прислухались до українських церков і знову зареєстрували законопроект, тепер вже за номером №2693-2, що фактично встановлює штраф до 354 тисяч гривень, наприклад, за біблійну точку зору на гей-паради та явище ЛГБТ. На чолі цієї лобістської групи депутатів від «Європейської Солідарності» Микола Княжицький, якого підтримали на останніх виборах у релігійному Львові. Чи чекало наше місто від нього такої ініціативи? Не думаю (більш детально про нову ініціативу команди Петра Порошенка тут).

Але ці дві події – осквернення церкви у Вашингтоні та повторне намагання обмежити право на свободу слова в Україні, зокрема, віруючим людям, символічно співпали. Не таємниця, що в Сполучених Штатах вже давно дискримінуються права віруючих на публічну молитву в навчальних закладах, руйнується «законними» способами бізнес тих, хто з релігійних переконань, наприклад, не хоче спекти торт на «весілля» одностатевої пари, а заяви про те, що одностатеві стосунки це гріх – розцінюються як протизаконна дискримінація меншин. У що це виливається з часом – ми бачимо переглядаючи стрічку новин. Яскрава обгортка захисту прав меншин зникає – а замість неї з’являється хижий оскал нетерпимості та насилля стосовно тих, хто сповідує традиційні та перевірені часом цінності.

Тому сьогоднішнє позбавлення права віруючих на свободу слова – завтра виливається у цькування, штрафи, руйнування бізнесу мужніх віруючих людей та підпал церков в центрі столиці світової держави.

Я відкидаю будь-яке насилля над людиною будь-якої «сексуальної орієнтації», але зректись власної ідентичності, карати людину за її право висловлювати власні моральні та релігійні переконання, вважаю не припустимим. Якщо б пан Княжицький з однодумцями із «Європейської Солідарності» анонсував на виборах свою законодавчу ініціативу про наступ на права віруючих, я дуже сумніваюсь, що він отримав би підтримку львів’ян та мав би можливість сьогодні законодавчо забороняти українцям право на свободу слова.