Сколівський район: туризм у львівських Карпатах

Коли говорять про Сколівський район, то відразу виникають асоціації, що це територія львівських Карпат. Сюди їздять заради походів та гірськолижних баз. Та чи зможе Сколівський район стати Меккою туристів-лижників? Змагатися за таке звання доведеться із популярним прикарпатським Буковелем та Устшиками Дольними, що у Польщі.

У Сколівському районі найбільш відомі два гірськолижні центри: спорткомплекс "Тисовець" та смт Славське. На території району у межах масиву Сколівських Бескидів - Національний природний парк «Сколівські Бескиди». Найвища точка району - гора Парашка (1268 м).

За словами голови Сколівської РДА Ігоря Свистуна, за рік кількість агроосель у районі зросла удвічі (від 28 до 54).

«У нас розвивається зелений туризм. Цей вид бізнесу у нас є традиційним, ще в період Австро-Угорщини, Польщі тут був край, куди приїжджали відпочивати. У будинку барона Гределя зупинялося чимало приїжджих. Барон розвинув систему надання послуг на території району. Відомі за кордоном були місця у Гребенові, там були родонові ванни, де зустрічали людей зі всієї Європи. Тут відпочивали В.Черчіль, А.Шептицький», - розповів ZAXID.NET Ігор Свистун.

Можливо, з часів Черчіля та Шептицького тут багато змінилося, однак порівняно з тим, як розвиваються привабливі регіони у світі, тут поступу мало: бракує розвиненої інфраструктури.

А рятують цей район привабливі об'єкти для активного чи пасивного відпочинку, зокрема тут є Національний природній парк «Сколівські Бескиди» з водоспадом Кам'янка та іншими не менш цікавими туристичними місцями. До речі, новинкою у цьому парку є «туристичний притулок»: відвідувачі на визначеній території за невелику суму можуть відпочити (є мангали, альтанки, місце для машини та намету). Привабливим є місто-фортеця «Тустань» у с. Уричі. Завдяки співзвучному фестивалю, що там відбувається на початку вересня, більше людей дізналися про ці унікальні скелі. Загалом цікаві об'єкти можна перелічувати через кому: урочище Менчіл, гора Парашка, Тростян, Славське, Сколе, криївка Микольського, гірськолижні бази й комплекси. У планах - відновлення вузькоколійки у с. Коростові та ін.

Питання в іншому: наскільки ці об'єкти відомі широкому загалу, наскільки їх популяризують і чи має цей район достатньо можливостей, аби втримати туриста з будь-якою кишенею?

Наразі агроосель у районі вистачає, - запевняють заступник директора з наукової роботи НПП "Сколівські Бескиди" Василь Приндак та заступник директора Державного історико-культурного заповідника "Тустань" Ігор Лавришин. Тут нема проблем з перенасиченням туристів, окрім того, місцеві мешканці знають, які господарства можуть взяти до себе туристів. «У нас добре розвивається зелений туризм. Ще ми працюємо з агрооселями. Простіше працювати у парі з людьми: у людей ночують, а ми надаємо послуги з відпочинку», - зазначив Василь Приндак.

Та зазвичай сюди їдуть з власними наметами, не орієнтуються на агрооселі чи інший «зелений» прихисток. Подорож із наметом виправдана лише за теплої сухої погоди. Та й узимку цей район має чим потішити.

Гірськолижні курорти

Щороку збільшується кількість лижників в українських Карпатах. Гірськолижні курорти Сколівського району приваблюють гнучкою ціновою пропозицією, однак відлякують розбиті дороги, несправні бугелі, підйомники.

Альтернативою гірськолижному Славському стане комплекс "Плай" у с. Плав'є. Принаймні так стверджує директор гірськолижного курорту "Плай" Семен Баліцький. «Тут добудовується і розвивається відпочинковий комплекс. Ми будуємо критий басейн (40х20м) на 100 осіб, і маленький басейн для дітей; ще будуть оздоровчі сауни, масажні кабінети, боулінг-доріжка, більярд. Загалом "Плай" відрізнятиметься від інших курортів: тут є дерев'яна церква, буде створено цілий музейний комплекс з власне музеєм, карпатською граждою (тут буде кузня, ткацький цех, виготовлятимуть бринзу - вже є вівці); буде готель еліт-класу, фуд-зал (заклад харчування швидкої їжі), ресторанний зал, бенкетний зал, конференц-зал, офісний центр. Це у підніжжі. А на горі, куди підвозить підйомник, також розміститься кафе, де можна буде випити чи з'їсти чогось гарячого. «Плай» стане цікавим для туриста і взимку, і влітку. Ми хочемо відтворити невеличкий хутір, де турист зможе і бринзу зробити, і на конях чи велосипедах покататися - для цього спеціально зроблять відповідні маршрути», - запевнив ZAXID.NET Семен Баліцький.

І хоча на території Сколівського району у «Плаю» немає конкурентів, вони є у сусідніх регіонах, хоча б «Буковель», та й у Польщі. Польські Устшики Дольні стають доволі популярні серед українських лижників. Також є безліч охочих рівнятися до «Буковелю», однак аби розвинути таку інфраструктуру за кілька років, потрібно вкласти чимало коштів, а ще - отримати цілісний великий шмат землі. Таке під силу не кожному районові.

Загалом, за словами Ігоря Свистуна, попри можливість району до розвитку гірськолижних баз-зон-курортів, теперішній їхній стан незадовільний: «Не потребують модернізації підйомники у «Плаї», а решта - тією чи тією мірою потребують модернізації чи заміни. Це близько 20 бугелів-підйомників на території району».

Самих слів про зелений туризм замало

За даними Львівської облдержадміністрації (соціально-економічний портрет гірських територій), гірські території завжди історично відставали у економічному розвитку порівняно з іншими адміністративними одиницями області. Це зумовлено їх специфічними природно-географічними умовами. Розвиток промисловості і сільського господарства на сьогодні тут незадовільний. Це підтверджують слова голови РДА - район дотаційний.

«Міжнародний досвід показує, що туризм - це основна максимальна стаття доходів, що є в горах. Гірські місцевості мають найбільший потенціал туристичний, і він найбільше піднімає розвиток території, економіку. Так є всюди у світі», - зазначив ZAXID.NET директор департаменту місцевого самоврядування та адміністративно-територіального реформування Мінрегіонбуду Юрій Ганущак.

Однак суто агрооселями та цікавими місцями район не зможе вийти на самозабезпеченість. А щоб район розвивався, потрібно вкладати у розвиток. Для прикладу, більшість території Сколівського району - це ліси, тут чимало лісопереробних точок. Але ліс, якщо його постійно вирубувати, не має здатності самостійно відроджуватися з такою ж силою.

Щодо зеленого туризму та агроосель. Якщо приватний підприємець здаватиме кімнати на ночівлю туристам і годуватиме їх, отримуватиме за це кошти, то ці гроші підуть на наведення благоустрою приватної території, у розвиток власної справи. Та цих коштів не вистачить, аби самотужки провести газ, каналізацію, прокласти дорогу, облаштувати протипаводкові споруди. А без інфраструктури жоден район не зможе розвиватися.

Довідка

У складі Сколівського району 56 населених пунктів: місто Сколе, два селища (смт Верхнє синьовидне і Славське) та 53 села. Тут мешкає понад 47 тис. осіб, з них працюють трохи менше як 5,5 тис. осіб, пенсіонерів - 12,9 тис., безробітних - 722.

Нагадаємо, Львівську область утворено 4 грудня 1939 р. Цього року Львівщині виповнюється 70 років. До цієї дати ZAXID.NET планує розповісти про кожен із 20 районів області. Першим був Городоцький район.