Слідство повідомило деталі справи про шахрайство львів’янина зі СМА Назарія Гусакова. Серед іншого, Печерський районний суд Києва арештував рахунки обмінника, через якого підозрюваний міг виводити гроші в криптовалюту. Крім цього, Держфінмоніторинг довів, що частину грошей Гусаков витратив на онлайн-ігри. 25 березня повідомив, що він повернувся в Україну після проходження лікування, йому вручили повідомлення про зміну підозри, оскільки зросла кількість потерпілих і збитків.
Як стало відомо з ухвал Печерського районного суду Києва, слідство вважає, що з виводом грошей із благодійних рахунків Гусакову допомагали двоє знайомих, які діяли як злочинна група. До цієї діяльності вони залучили ще кількох співучасників. В межах провадження у всіх фігурантів провадження у Львові та Києві провели обшуки.
Слідство вважає, що для збору грошей, які Гусаков витрачав нібито не на лікування, а для власних потреб, він використовував різні фінансові інструменти, через які значні суми виводились за кордон за допомогою системи «Хавала» «без належного контролю за використанням таких коштів для легалізацією та відмиванням», а частину грошей переводили в готівку чи криптовалюту. Зазначимо, що «Хавала» – неофіційна система грошових переказів, що працює поза банківською системою. Тож у серпні червні арештував вилучені під час обшуків у спільників Гусакова 3,6 млн грн, 9,9 тис. швейцарських франків, понад 32 тис. євро, 155 тис. доларів, а також різну дрібну валюту невідомого походження.
Власник грошей намагався оскаржити арешт, зазначаючи, що вони належать клієнту адвокатської компанії, яка не має стосунку до кримінального провадження. Ці гроші призначені для формування статутного фонду фінансової компанії у Львові. Йдеться про обмінник, власник якого був вказаний серед отримувачів, на картку якого Гусаков також збирав пожертви. Слідство вважає, що валютник був залучений до схеми Гусакова для конвертації грошей у криптовалюту. Власник обмінника хотів оскаржити арешт грошей, але Київський апеляційний суд відмовив.
Також в ухвалах суду вказано, що за експертним висновком на лікування Назарія Гусакова був необхідний препарат «Рисдиплам» (аналогічна назва «Еврісді») в дозі 5 мг щоденно, тобто три флакони препарату на місяць. Цим препаратом із 2024 року його безкоштовно забезпечувала Львівська міська рада. Попри це, з червня 2019 року він вирішив збирати додаткові гроші на лікування через соцмережі. В ухвалах суду вказано, що за цей період він незаконно привласнив 1,3 млн грн. Втім 25 березня прокуратура повідомила. що ця сума зросла до 2 млн грн.
Держфінмоніторинг рахунків Гусакова встановив, що благодійні гроші з донатів він дробив на рахунки інших фізосіб, оплачував різні товари і послуги, не пов’язані з лікуванням, а також на азартні ігри. Загалом із січня 2020 року по кінець червня 2026 року на свої рахунки львів’янин зібрав донатів на 103,9 млн грн, із яких близько 5,7 млн грн йому перерахували різні медійники.
Більшість грошей – 80 млн грн – він перерахував на понад тисячу карток різних фізосіб. Слідство припускає, що потім ці гроші вивели в криптовалюту. Ще 23,4 млн грн витратив в тому числі на онлайн-ігри. Крім цього, на різні криптогаманці упродовж 2022-2025 років зібрав 2,9 млн доларів.
Нагадаємо, у червні 2025 року, коли Гусаков опублікував черговий допис про збір грошей на лікування, користувачі соцмереж попросили надати звітність. Згодом журналісти з’ясували, що львів’янин отримував ліки безкоштовно, а зібрані гроші виводив на криптогаманці. 22 червня президент Володимир Зеленський повідомив, що Гусаков виїхав за кордон.
25 березня 2026 року генпрокурор Руслан Кравченко повідомив, що Гусаков повернувся з Італії в Україну, тож йому вручили змінену підозру, оскільки кількість потерпілих зросла з 34 до 96. Прокуратура клопотає про цілодобовий домашній арешт для Гусакова з можливістю залишати помешкання задля лікування та прямування до укриття під час повітряної тривоги.